12:00, 25.01.2020

Україна має допомогти Європі врятуватися від кліматичних катастроф

Доєднавшись до  Європейської Зеленої угоди. Про це йшлося на всесвітньому економічному форумі у Давосі. Там сильні світу цього обговорювали план порятунку планети від кліматичних змін. Яку роль у цьому може зіграти наша держава? Скільки це коштує? І найголовніше: Хто готовий давати гроші?

поділитись:
Україна має допомогти Європі врятуватися від кліматичних катастроф - фото 1

У Швейцарії, серед засніжених Альп, легко забути про глобальне потепління. Але це і є виклик для кожного з нас: де б ми не були, усвідомлювати, що клімат нашої планети змінюється щомиті. Із наслідками людство зіткнулося вже лобом-в-лоб - аномально тепло, вирують масштабні пожежі, повені... З цим терміново щось треба робити. Найвпливовіші люди світу, які зібрались на міжнародному форумі у Давосі - ні, не забули про політику та економіку, але говорять про інвестиції саме в екологію.

"Протягом наступного десятиліття в європейський бюджет буде залучено 1 трлн євро інвестицій" – каже президентка Європейської комісії Урсула фон Дер Ляєн.

Європейська комісія представила своїм першочерговим пріоритетом «Зелену угоду».
Так звана "Зелена угода" або англійською - "грінділ" - це стратегічний план на наступні 30 років, який затвердили єврочиновники. І Україна, безумовно, має взяти участь у його реалізації. Наша мета: до 2050 року стати країною з щонайменше 70 відсотками "зеленої" енергії в системі. Нині цей показник лише 4 проценти.

"Украина должна быть частью этой зеленой сделки и брать на себя обязательства по снижению выбросов, и по декарбонизации нашей экономики. Сегодня мы поддерживаем изменения в законодательстве и переход от зеленых тарифов к аукционной системе. И это тот тренд, который проходит в Европе и мы готовы. В дальнейшем строить проекты зеленой генерации" – каже генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

Максим Тімченко - керівник української енергетичної компанії, яка є найбільшим вітчизняним інвестором в зелену енергетику. Але наша країна цікава й закордонним спонсорам - запевняють міжнародні експерти. Іноземці, від норвежців до китайців, забудовують Україну вітряками та сонячними панелями, від яких українці будуть отримувати світло. Єдине на що чекають - на державну підтримку. Адже «зелене» будівництво вимагає чималих коштів.

"Якщо хтось вкладає серйозні гроші на довгий період часу, він хоче бути впевнений, що він поверне їх та заробить. Це бізнес. Упевненість в уряді, у стабільності, верховенство права - це ключові речі. Якщо ви забезпечите це я упевнений чимало інвесторів готові прийти до вас, якщо упевненості не буде інвестори триматимуться подалі" – каже енергетичний експерт Нік Батлер.

Так дипломатично пан Батлер прокоментував наміри України знизити «зелений тариф» - спеціальну ціну, за якою держава має купувати зелені кіловати у виробників упродовж наступних 10 років. Заради цього стимулу в Україну приходили іноземні інвестори. І через його можливу зміну – можуть піти, припинивши розвивати нашу зелену енергетику .

"Сьогодні виникає ситуація, що ті інвестори, які вклали в зелену енергетику мають проблеми з отриманням грошей. Це порушує інвестиційний клімат. І жодний інвестор коли він дивиться на ситуацію Україні ніколи більше не буде ризикувати своїми грошима" – каже Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

І все ж світ готовий захищати зелену енергетику, бо вона – чи не головна складова безпечного екологічного майбутнього. Європейці пішли ще далі. Тут, у Давосі, організатори міжнародного форуму закликали учасників, сильних світу цього, стриматись і не замовляти у ресторанах фуа-гру та ікру - делікатеси, які треба експортувати. Якщо і випивати, то не закордонний алкоголь, а місцеве вино або настоянки. І врешті решт пересісти зі статутних автівок на більш екологічні потяги.