Російська армія посилює тиск на півдні Донеччини, на територію, яку конролює влада України, зокрема в районі Добропілля. Журналісти проєкту Радіо Свобода "Донбас Реалії" побували там в середині вересня, щоб дізнатися, що відбувається на напрямку, за який, віднедавна, відповідає угруповання військ "Азов". Чого очікують від нової військової структури і як її формування може вплинути на оборонну операцію? А також, що говорять в "Азові" про цілі російської армії і яким чином там російські війська діють?
13 вересня південь Донеччини, який обороняють українські військові, офіційно перейшов під відповідальність Угруповання військ "Азов". Його смугу відповідальності офіційно не оголошували. Орієнтовно вона простягається від межі Дніпропетровщини через Донецьку область до околиць Костянтинівки, не включаючи саме місто. Угруповання створене на базі однойменного 1 корпусу Нацгвардії, який обороняє підступи до Добропілля.
"Співвідношення військових сил, з якими ми працюємо, суттєво не на нашу користь. Зокрема, це приблизно 1:6, якщо оцінювати за кількістю підрозділів і особового складу, які застосовує противник. Відомо, що таке "Рубікон" - відповідно до наших даних, наразі ворог має близько 1200 розрахунків. При цьому, третина всього наявного "Рубікону" сконцентрована на Добропільському напрямку", - зазначив командир новоствореного УВ "Азов" Денис Прокопенко під час форуму YES.
Окрім підрозділів, що підпорядковані 1-му Корпусу Національної гвардії України, новостворена військова структура тепер відповідає за додаткові з'єднання. Наприклад, 152-га окрема єгерська бригада на честь Симона Петлюри. Цей підрозділ вже більше року захищає ділянку фронту поблизу села Сергіївка, недалеко від Покровська.
"Протягом минулого року та ще одного місяця наш батальйон ліквідував понад 2500 ворогів. [...] Це вже півтора року триває одне й те саме - лише рутина, рутина і ще раз рутина. Вже немає сенсу звертати увагу, нічого не закарбовується в пам'яті. Робота триває безперервно", - ділиться Олег, командир батальйону безпілотних систем "11:11" 152 ОЄБр.
Президент України Володимир Зеленський оголосив наприкінці серпня про формування нових військових угруповань для захисту Донеччини. Простими словами, контроль за фронтом у Донбасі був розділений між двома бригадними генералами - Андрієм Білецьким та Денисом Прокопенком. Саме вони відповідатимуть за стримування російських військ на ключовому напрямку атаки.
"Це означає більше контролю над конкретними секторами фронту, покращення координації між підрозділами, прискорення процесу ухвалення рішень, а також підвищення ефективності дій корпусів у зазначеній зоні. Всі отримують необхідну підтримку. [...] Командири підрозділів, які співпрацювали з корпусом, можуть підтвердити, що ставлення є надзвичайно позитивним", - зазначив в інтерв'ю Радіо Свобода офіцер 1 Корпусу Національної гвардії "Азов", відомий під псевдонімом "Лірик".
Щоб зрозуміти, чому управління військовими силами в даному напрямку довірили саме "Азову", необхідно відступити на крок назад і згадати події, які мали місце в районі Добропілля влітку минулого року, з липня по серпень. Тоді російські війська змогли глибоко просунутися на українську територію, створивши видовжений виступ в оборонних лініях. Для вирішення цієї ситуації було перекинуто значні підрозділи з різних напрямків, а управління ними було покладено на 1-й корпус Національної гвардії. Наприклад, частина бригади "Любарт" прибула в цей регіон у вересні.
"Були дуже інтенсивні бої. Ситуація вже була не така критична, як тоді, коли заходив корпус, управління корпусу. Але противник активно проводив до початку зими механізовані штурми. Ці штурми були, практично, кожних 2 тижні, вони були масові. Перший корпус зайшов, ситуацію стабілізував. Відповідно їм (російським військам - ред.) потрібно було відновити втрачене положення - їхнє командування ставило їм задачі відвоювати ті позиції, які вони втратили. Плюс захопити два важливих населених пункти стратегічно - Родинське і Білицьке для того, аби розвивати наступ далі на Добропілля. Але у них це не виходило і не виходить по сьогоднішній день", - розповідає Дмитро Зварич, заступник командира з артилерії - начальник артилерії 20 БрОП "Любарт".
Якщо звернути увагу на публічно доступні мапи, такі як DeepState, можна помітити, що просування російських військ у районі Добропілля відбувається вкрай повільно. Спостерігачі відзначають розширення сірої зони — території, куди протягом літа проникли російські солдати. Однак, Росії не вдається досягти тих самих успіхів, які вона мала в минулому році.
"Говорити про якусь глобальну зміну, що вони . Намагаються знайти якісь шпарини в нашій обороні. [...] Вище командування армії Російської Федерації - вони розуміють, що часу обмаль. І треба дотиснути до кінця літньої наступальної кампанії, щоб показати хоча б якісь результати для вищого командування. Тому що рік закінчується, зазвичай вони люблять робити підведення якихось підсумків, показувати результати, захоплені населені пункти, робити гучні заяви. Але цього року гучних заяв не планується", - впевнений "Лірик".
Один із складових російської стратегії, що сприяє просуванню окупаційних сил, полягає в застосуванні артилерії, яка нищить як українські військові укріплення у віддалених районах, так і цивільні населені пункти.
"Їхня стратегія є послідовною: вони зосереджуються на конкретних населених пунктах, які мають намір захопити, закріпитися в них і контролювати ситуацію. Це спостерігалося в Родинському, продовжується в Білицькому і, ймовірно, відбудеться з Добропіллям. Така ситуація все ще триває. Вони розуміють, що ці місця мають значне скупчення ресурсів, тому їхня мета - увійти туди, утримати позиції та витіснити нас, використовуючи безпілотники та артилерійські засоби," - зазначає Дмитро Зварич.
Напрямок Добропілля загалом - урбанізована місцевість. Тут дуже багато компактно розташованих населених пунктів, адже це шахтарський регіон. Згадане Білицьке у 8 км на південний схід від головної цілі російських військ у цьому районі. Щоб просуватися тут російська, армія планомірно, з кожним місяцем, посилює тиск на агломерацію.
"Втрати противника є вражаючими. За нашими оцінками, у серпні ворог щодня втрачає 123 солдати на нашому фронті. У липні цей показник становив 123 військовослужбовці, а в серпні вже 135. Ми прогнозуємо, що у вересні відбудеться піковий момент літньої наступальної кампанії, адже потрібно продемонструвати хоча б якийсь результат", - зазначив на форумі YES Денис Прокопенко.
В українських військових колах поточний наступ російських сил характеризується єдиним терміном – інфільтрація. У контексті довгої фронтової лінії та розосереджених позицій, саме цей метод дозволяє ворогу просуватися вперед. Ці непомітні просування можуть досягати значних відстаней у глибину українських оборонних структур.
"На ділі, 10 км - це незначна відстань. У контексті сучасних бойових дій, станом на вересень 2026 року, така дистанція є звичайною для інфільтрації супротивника. Саме на цю відстань більше не спостерігалося активності. Коли вони проникають на ці 10 км і ховаються в підвалах поблизу наших позицій, безпілотники не фіксують їх присутності. Вони тихо входять, закріплюються і не проявляють себе, оскільки постійно тривають операції з виявлення та знищення," - ділиться своїми думками заступник командира бригади "Любарт".
З іншого боку, для забезпечення стабільності на лінії фронту важливу роль відіграє ще один аспект - протидія безпілотникам ворога. Це питання підкреслюють всі командири в різних частинах, особливо з урахуванням наближення нових сезонних змін, які призведуть до зменшення укриттів. Як зазначив Денис Прокопенко, близько третини російського "Рубікону" розташована на Добропільському напрямку.
"Я планую їх виявляти, відстежувати та знищувати. Це абсолютно необхідно. Я вже боровся з ними на Курщині і продовжую тут. Мета, з якої починається операція, і так далі. Це мої вороги. Вони повинні бути знищені терміново," – підкреслив командир батальйону безпілотних систем "11:11" 152 ОЄБр.
"Оскільки вони завдають значної шкоди нашій логістичній системі і нашим позиціям, нам потрібно знищити цей їхній елемент. Якщо ми знайдемо ефективні методи протидії їхнім пілотам, то ситуація на фронті суттєво покращиться", - зазначає Зварич.
Командувач військового формування "Азов" Денис Прокопенко зазначив, що російські збройні сили знову не виконали поставлену задачу — їм не вдалося захопити Добропілля до завершення літа. Проте, від своїх планів вони не відмовляються. У корпусі очікують на новий етап механізованих атак — подібні наступи російські війська вже реалізовували восени та взимку минулого року.
"Не варто намагатися знайти логіку в діях супротивника, адже року за роком вони вдаються до одних і тих самих tactic. На окремих ділянках фронту це може давати результати, в той час як на інших - зазнає невдачі. Ворог продовжуватиме випробовувати нашу оборону через механізовані атаки. Чому ми так вважаємо? Тому що для супротивника критично важливо продовжувати наступальні дії, щоб звітувати перед своїм керівництвом про захоплення Донецької та Луганської областей," - зазначає офіцер 1 Корпусу Нацгвардії "Азов" на прізвисько "Лірик".
У черговий рік конфлікту на фронті не спостерігається суттєвих змін: Росія продовжує наступ, а Україна залишається на позиціях оборони. Однак цього року темпи просування окупаційних військ значно зменшилися. За прогнозами українських військових, вони спробують змінити цю ситуацію до останнього. Сили оборони України вже враховують можливість масової мобілізації в Росії у своїх планах. Крім того, формування нових військових підрозділів може свідчити про підготовку до наступного етапу загострення конфлікту.
Цей контент є елементом відеопроєкту "Донбас Реалії", доступного для перегляду на YouTube-каналі "Радіо Свобода".
#
