Після нових ракетних атак українці знову активніше скуповують гречку, олію та борошно. У соцмережах шириться хвиля фото й відео з порожніми полицями у Дніпрі, Кривому Розі, Тернополі, Чернівцях, Рівному, Луцьку та Києві. Втім, як пояснюють у ритейлі, це радше штучний ажіотаж, аніж реальний брак продовольства -- про це йдеться в аналізі галузевого видання Retailers.ua.
Чому заповнені полиці стають порожніми?
У супермаркетах, де порожніють полиці, можна побачити нові оголошення. У мережі "Сільпо" клієнтів інформують про те, що через обстріли складів певні товари наразі недоступні.
В АТБ ввели обмеження — не більше шести одиниць або кілограмів одного продукту на одну особу. Як зазначив представник мережі Сергій Демченко, ці заходи покликані не лише зупинити панічні покупки, а й запобігти оптовому скупівлі товарів для подальшої перепродажу та спекуляцій.
Ми стаємо свідками формування штучного дефіциту, коли люди, охоплені панікою, масово скуповують товари.
За його словами, найбільше панічний попит торкнувся товарів соціальної категорії та довготривалого зберігання -- борошна, круп, яєць і соняшникової олії. Водночас не всі мережі обмежують продаж: у Novus заявили, що поки не планують вводити ліміти, "для цього немає передумов".
Чи насправді існує дефіцит товарів?
Фізичного дефіциту продовольства в Україні немає, наголошує керівник аналітичного відділу асоціації УКАБ Максим Гопка. Країна має стійкий профіцит пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику й соняшникової олії, цукру, яєць і м'яса птиці.
Імпортозалежність стосується насамперед тих товарів, які Україна або не виробляє, або не може забезпечувати цілий рік: риби та морепродуктів (залежність від імпорту -- близько 80%), цитрусових, бананів, кави, чаю, какао, рису й пальмової олії. Перебої, за словами Гопки, мають виключно логістичний характер -- особливо для продуктів, яким потрібен безперервний холодовий ланцюг.
Які зміни очікуються в цінах?
Штучний ажіотаж, на думку Максима Гопки, лише "сприятиме зростанню відсотка інфляції в найближчому майбутньому". Водночас старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко впевнена, що вплив буде малозначним і триватиме недовго.
На зростання цін впливають кілька факторів. Цьогорічний добрий урожай та майже повне закриття експорту через порти Великої Одеси ведуть до збільшення пропозиції на внутрішньому ринку, що, в свою чергу, сприяє зниженню цін на сировину. Ситуацію доповнюють стабільний валютний ринок та висока конкуренція в роздрібній торгівлі. Урожайність гречки, яку вважають "основою панічних настроїв", наразі на 15% перевищує минулорічні показники.
Тривалий тиск на ціни не зумовлений ажіотажем, а є наслідком обстрілів. Виробники та мережі змушені адаптувати свою логістику, що вимагає додаткових витрат.
Скільки продуктів і води тримати вдома
Альона Піддубна, нутриціолог та засновниця платформи Well Be, пропонує мати вдома запас провізії, розрахований на 3-5 днів. Це дозволить подолати можливі локальні перебої з постачанням води, електрики або доставки. Саме такий термін у січні 2026 року рекомендувало Міністерство внутрішніх справ для випадків надзвичайних ситуацій у сфері енергетики.
Ротаційний запас звичайних товарів складає близько семи днів.
* Запас на два тижні має сенс лише у віддаленій місцевості або за обмеженої мобільності.
* Вода: орієнтовно 9 літрів питної та 30-36 літрів технічної на тиждень.
Зберігайте лише ті продукти, які ваша родина дійсно вживає, а не "солодощі та шоколад".
"Купуючи вже десятий мішок гречки або п'ятнадцяту пляшку олії, ми самі сприяємо виникненню дефіциту, якого так остерігаємося, і підвищуємо ціни", – зазначає Піддубна. Тому, замість панічних покупок, експерти рекомендують створити розумний запас на кілька днів і дозволити магазинам спокійно відновлювати асортимент.
Раніше портал Знай інформував, що ціни можуть зрости ще більше, оскільки в Україні планується підвищення значущого податку.
Також наш портал інформував, ціни знову підуть угору? у НБУ розповіли, чи будуть "друкувати" гривню.
#
