Балістичний сигнал з Капустиного Яру: чому ракетний удар "Орешником" по Львівщині був спрямований не на нас, а на європейські країни.

У ніч на пʼятницю, 9 січня, Росія здійснила масштабну атаку на Україну, використовуючи ракети та безпілотники. Полковник Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ, повідомив, що удари по Львівщині були завдані з полігону "Капустин Яр", розташованого в Астраханській області, де розміщений комплекс "Орешник".

Звертаю увагу, що першим принциповим моментом у застосуванні ракети "Орешник" стало місце її пуску. Йдеться про полігон "Капустин Яр" на території РФ, а не про Республіку Білорусь. Це має ключове значення для розуміння військово-політичного контексту атаки.

Раніше в медіа з'являлася інформація про те, що "Орешник" нібито був переведений на бойове чергування в Білорусі.

Нагадаю, в грудні 2025 року глава Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що рф встановила пускові комплекси "Орешник" на території його країни. Після цього з'явились кадри міноборони країни-окупанта: росіяни показали три машини супроводження РК "Орешник", але приховали пускову.

Ця інформація виконувала функцію військово-політичного тиску, передусім на наших європейських партнерів.

Після того, як з'явилася інформація про розміщення комплексу "Орешник" на білоруській території, президент України Володимир Зеленський зазначив, що Україна обізнана щодо місць їхньої дислокації і вже передала цю інформацію західним партнерам. "Це становить загрозу для багатьох європейських держав, включаючи Польщу, Німеччину та інші країни," — акцентував президент.

Параметри "Орешника" відомі, бо їх публічно озвучили представники українських спецслужб на брифінгу за участю президента України 31 жовтня 2025 року. Мінімальна дальність польоту "Орешника" - 700 км, максимальна 5500 км.

26 грудня 2025 року американські дослідники Міддлберійського коледжу визначили ймовірне місце розташування комплексу "Орешник" у Білорусі - колишній військовий аеродром "Кричев-6", розташований за кілька кілометрів від білорусько-російського кордону.

Відстань між білоруським містом Кричевом і Львовом становить приблизно 700 км. Тому той факт, що запуск був здійснений саме з російської території, свідчить про те, що Москва не наважилася на подальшу ескалацію, яка неминуче виникла б, якби був залучений білоруський плацдарм. Це також підкреслює, що Кремль усвідомлює тенденції з боку США, які прагнуть поступово вивести Білорусь із сфери своєї військово-політичної залежності. В цьому контексті запуск з полігону "Капустин Яр" також має інший важливий аспект — існування "червоних ліній", які Кремль поки що не готовий перетинати.

Другий істотний момент – це географічний аспект удару. Незважаючи на російські інформаційні маніпуляції щодо ймовірної "відплатної атаки" у відповідь на нібито удари українських безпілотників по резиденції російського лідера, а також спекуляції про можливе ураження центрів прийняття рішень у Києві, урядові райони столиці не стали мішенню для атаки. Натомість, удар був спрямований на Львівську область.

Нагадаю, що в листопаді 2024 року російський лідер оголосив про можливість використання ракети "Орешник" проти "центрів ухвалення рішень у Києві".

"Міністерство оборони і генштаб підбирають цілі для ураження цілей на території України. Це можуть бути військові об'єкти, підприємства оборонної промисловості або центри ухвалення рішень у Києві. Тим паче, що київський режим неодноразово намагався завдавати ударів по об'єктах державної важливості в Росії - по Санкт-Петербургу і Москві", - зауважив він.

Третій чинник -- характер цілі. Удар був спрямований по інфраструктурному об'єкту, а саме по підземному газовому сховищу. Такий вибір не є випадковим і свідчить про поєднання одразу кількох чинників, включно з обраним моментом атаки.

Окреме значення має і дата удару. Вона припала на період активної дипломатичної фази України, зокрема на підписання у Парижі домовленостей у межах так званої Коаліції охочих щодо можливого розміщення іноземного військового контингенту та військових баз на території України як елементу гарантій безпеки.

Країна-агресор миттєво відреагувала на наміри європейських держав розмістити іноземний військовий контингент в Україні в разі можливого припинення бойових дій. У Москві ці плани охарактеризували як "інтервенцію" і відкрито попередили про можливість застосування сили проти західних військ.

Представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова висловила думку, що будь-яка присутність західних військ чи військових об'єктів на українській території буде сприйматися як небезпека для безпеки Росії. Вона також підкреслила, що іноземні сили та інфраструктура на Україні стануть для російської сторони рівноцінними "військовим цілям".

У цьому контексті використання "Орешника" варто сприймати як сигнал тривоги, який адресований не лише Україні, а в першу чергу європейським союзникам, особливо Великій Британії. Насправді, це свідчить про спробу застосування військового тиску та стратегічного стримування.

Четвертим фактором є енергетичний аспект. Атака сталася під час найбільшого навантаження на енергетичну систему України, оскільки температура різко впала в розпал опалювального сезону. Раніше агресори націлилися на вугільні об'єкти в Дніпропетровській області, внаслідок чого шість шахт залишилися без електрики. Ураження газового сховища у Львівській області логічно вписується в їхні спроби дестабілізувати опалювальний сезон і створити енергетичний тиск на фоні прогнозованих сильних морозів.

П'ятий чинник -- психологічний тиск. Удар по західному регіону України мав продемонструвати цивільному населенню, що таке поняття як "тилові" райони більше не існує. Натомість вся територія України перебуває в зоні потенційного ураження з боку противника. Це елемент комплексної багатовекторної інформаційно-психологічної операції, особливо на тлі попередніх масованих атак по східних і південних регіонах нашої країни.

Не виключаю, що цей удар був і сигналом Сполученим Штатам, зокрема на тлі інформації про успішні операції американського спецназу із затримання танкерів так званого "тіньового флоту" Росії.

Комплекс усіх обставин вказує на те, що дата та спосіб нападу були вибрані навмисно, а не випадково.

Ще один яскравий момент полягає в тому, що ракета була використана без бойової частини. Більше того, цього разу бойовий блок не мав додаткових хибних цілей, які зазвичай служать для обману систем протиракетної оборони. Це означає, що реалізація була спрощеною.

Аналітики з "Defense Express" вважають, що в даному випадку Росія тестувала не стільки свою балістичну ракету середнього радіусу дії, скільки можливості Європи щодо її виявлення. В даний час на території країн ЄС функціонують три системи протиповітряної оборони вищого рівня.

Отже, запуск "Орешника" мав контролюватися усіма трьома системами протиповітряної оборони. Водночас за їхньою діяльністю повинні були стежити та аналізувати інформацію російські засоби радіотехнічної розвідки.

Цей аспект російської стратегії відомий як "гойдалки": з одного боку, спостерігається демонстрація можливостей та загроза подальшого загострення, з іншого - намагання продемонструвати нібито стриманість і готовність до переговорів. У такий спосіб Кремль сигналізує, що за відсутності поступок від Заходу можуть виникнути значно більш жорсткі варіанти розвитку подій.

Узагалі, всі ці складові створюють єдину картину багатогранної військово-політичної кампанії, яка націлена одночасно на Україну, європейських союзників, США та Великобританію.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російський удар ракетою "Орешник" по Львівщині, поблизу кордонів ЄС і НАТО, становить загрозу для безпеки Європи та потребує жорсткої реакції партнерів.

Міністр оголосив про проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН, зустрічі Ради Україна-НАТО, а також про відповідні дії в межах Європейського Союзу, Ради Європи та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.