Посівна в умовах фінансового тиску та погодних викликів.
Посівна кампанія 2026 року розпочинається на фоні зростання цін на паливо, нестачі добрив та обмеженості обігових коштів, що створює додаткові труднощі для майбутнього врожаю. Чи зможе Україна забезпечити себе хлібом?
Зима 2025-2026 року, на відміну від трьох попередніх, видалася холодною та сніжною. Проте це не призвело до катастрофічних наслідків для сільськогосподарських культур. Більшість з них залишаються у задовільному та доброму стані. За словами Владислава Черчеля, директора Інституту зернових культур НААН України, основною проблемою стали не стільки низькі температури, скільки комплекс несприятливих природних умов.
Зима виявилася важкою, але не завдяки екстремально низьким температурам. Принаймні, для озимої пшениці небезпечні холоди не були характерними. На відміну від озимого ріпаку, особливо якщо він був слабко розвиненим, а також ячменю, тому можна очікувати, що ці культури зазнають втрат, - зазначає Владислав Черчель.
Основні загрози для озимих культур стали причинами затримки в проведенні посівних робіт. У західних регіонах країни це було викликано надмірними опадами, а на півдні та сході – навпаки, дефіцитом вологи. Як наслідок, навіть на ділянках, які були засіяні вчасно, сходи з’явилися пізніше, ніж очікувалося.
- Багато посівів увійшли в зиму на початку кущення, або взагалі ще не починали кущитись. Тобто у фазі 2-3 листків - це найбільш уразливий етап розвитку для рослин, - пояснює причини науковець.
Додатковим негативним фактором стала нестача снігового покрову в окремих регіонах, зокрема, частині Полтавської та Дніпропетровської областей. Становили загрозу для посівів і тимчасові зимові відлиги.
Ґрунт глибоко промерз, а сніг починав танути, що призводило до утворення невеликих западин на полях, де накопичувалась тала вода. Ця вода то замерзала, то знову танула, внаслідок чого посіви під льодом і водою страждали від нестачі кисню для нормального розвитку. Під час відлиги, через надмірну вологість, рослини могли загинути. Тому очікується, що саме на таких ділянках озимини виникнуть прогалини, — зазначає Владислав Черчель.
Загалом, згідно з думкою експерта, очікувані втрати врожаю озимих культур можуть становити від 5 до 10%. Щодо весняних ризиків, то їх наразі класифікують як помірні.
- Озима пшениця тільки починає відновлювати вегетацію, вона ще не зазеленіла як повинна. Зараз їй поки нічого не загрожує. Приморозки, якщо й будуть, то не матимуть значних наслідків. Минулої весни, наприклад, були навіть морози у квітні, проте врожай був зібраний і не поганий (у 2025 році було зібрано понад 21 млн тонн пшениці, що забезпечувало внутрішні потреби в хлібі і дозволяло експортувати зерно -- Авт.). Навіть ріпак, в якого місцями загинули центральні квітконоси, дав добрий врожай з бокових пагонів, - відзначив науковець.
Одночасно з моніторингом стану озимих культур та їх підживленням, сільгоспвиробники вже вивели техніку на поля для посіву ярих рослин. Згідно з оперативними даними, на сьогодні засіяно понад 50 тисяч гектарів, і темпи виконання робіт продовжують зростати. Найбільшу частину, майже половину, наразі займає горох, а значні площі також відведені під ярий ячмінь.
У Одеській області вже почали сіяти горох, засіваючи 20 тисяч гектарів з запланованих 95 тисяч. Загалом по Україні планується висіяти 274,5 тисячі гектарів цієї культури. Активно до цього процесу долучились також Волинська, Миколаївська, Херсонська та Дніпропетровська області. Щодо ячменю, його сіяти стали менше, але, на мою думку, ця культура незабаром відновить свої позиції, оскільки ціни на неї є досить вигідними, а також спостерігається певний дефіцит. Наразі вже засіяно 17 тисяч гектарів з 775 запланованих, - зазначає Владислав Черчель.
Щодо ярої пшениці, то її зараз переважно сіють на Західній Україні - на Волині і в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях. Зазвичай в межах 200 тис. га. Значного зростання не очікується і цього року через нижчу у порівнянні з озимою пшеницею врожайністю. Натомість під соняшник сільськогосподарські підприємства планують виділити близько 5 млн. га по країні. Хоча така структура посівів, на думку науковця, не є оптимальною.
Владислав Черчель зазначив, що на даний момент погодні умови, такі як температура повітря і рівень опадів, є сприятливими для виконання весняних польових робіт.
- Бажано було б, щоб така прохолодна погода трималась. Адже якщо дуже швидко наростатимуть позитивні температури, кількість загиблих або ослаблених посівів збільшиться, - наголошує співрозмовник.
За словами фахівця, цього року посівна кампанія проходитиме в умовах обмежених ресурсів, що, безумовно, створюватиме додаткову напругу.
Перед початком повномасштабної війни більшість аграрних підприємств здійснювали закупівлю пального, добрив та насіння в осінній період. Проте, через брак обігових коштів, багато з них наразі не можуть собі цього дозволити. Крім того, фермери обережні, оскільки ситуація залишається непередбачуваною. В результаті, вони вимушені поповнювати свої запаси лише навесні, коли ціни вже підвищились. Ще однією серйозною проблемою цього року є нестача азотних добрив, що може призвести до відмови фермерів від їх внесення. Це, в свою чергу, суттєво вплине на врожайність, - зауважує Черчель, коментуючи можливі ризики.
Результати:
Згідно з інформацією, наданою "Телеграфом", на початку 2026 року не спостерігається значного впливу збільшення вартості дизельного пального на ціну хліба.
#Україна #кисень #сніг #хліб #Опади #Дніпропетровська область #Миколаївська область #Херсонська область #Одеська область #Фермер #Чернівецька область #Івано-Франківська область #Ріпак #Гектар #Пшениця #Ґрунт #Повітряна маса #Вчений #Вегетаційний період #Волога #Відлига (погода) #Добриво #Зимові зернові культури #Ячмінь #Температури #Урожайність #Горох #Грунтовий мороз
