Андрій, нацгвардієць з бригади "Рубіж", повернувся з Азії, щоб захистити свою Батьківщину від широкомасштабної війни з Росією. Він поділився своїми страхами, зазначивши, що найбільше його турбує можливість капітуляції України перед агресором. Він нагадав про 1996 рік, коли Москва підписала "мирний договір" з Ічкерією, обіцяючи більше не вести з нею бойові дії. Проте вже у 1999 році розпочалася друга війна проти республіки, що почалася з бомбардувань Грозного.
В інтерв'ю OBOZ.UA наш захисник нагадав про цей історичний факт. "Щодо переговорів. Усі, мабуть, чули про таку країну як Ічкерія, але її зараз немає на картах - це відповідь на те, чому я боюсь будь-яких домовленостей з Росією", - зазначив він.
Імперські та шовіністичні амбіції Москви, а також її гасла на кшталт "Берлін наш", "Варшава наша" свідчать про те, що агресор навряд чи обмежиться лише Донбасом.
Андрій нагадав, що лише в жовтні загарбники окупували 590 квадратних кілометрів нашої території - це більше, ніж за кожний місяць із середини 2022 року. І просування противника продовжується.
"Проблема українців в тому, що ми зараз звертаємо увагу на внутрішні питання більше, ніж на наступ Росії. Усі внутрішні питання, це звісно ж жахливо. Кількість корупційних схем і муток, це дуже жахливо, але якщо ми станемо територією Росії і нас просто окупують, то буде значно гірше", - наголосив воїн.
"Я вже не раз підкреслював і буду повторювати, що, незважаючи на наявні обмеження прав в умовах воєнного стану та закриті кордони, кожен українець має можливість висловлювати свою думку на будь-які теми, зокрема й щодо корупційних схем. У Росії ж така свобода відсутня. Там, якщо ти піднімаєш питання корупції, ризикуєш опинитися в 'підвалі'", - зазначив він.
Нацгвардієць підкреслив, що "представники сильної статі, які могли б спільно з нами обороняти нашу країну, втратили пильність".
"Як військовий, я легше уявляю свою загибель, захищаючи батьківщину зі зброєю в руках, ніж покінчити з собою у водах Тиси. Мені важко знайти підстави, щоб не вступити в бій", - поділився Андрій.
Він відкрито визнав, що прагне насолоджуватися життям і розвиватися, але впевнений, що справжнє здійснення цих бажань стане можливим лише після того, як ми здобудемо перемогу у війні.
"Інакше ми все ще опинимося в певних рамках. Або ж це будуть обмеження, пов’язані з нашими втечами за кордон, або ж вони стосуватимуться закритих кордонів. Або ж ми зіштовхнемося з іншими перешкодами. Але одне можна сказати напевно: нічого не повернеться до попереднього стану, якщо ми не будемо боротися. У довгостроковій перспективі, якщо ми відмовимося від боротьби, ситуація лише погіршиться," - зазначив захисник України.
Росія володіє значною кількістю людських ресурсів, перевищуючи наші можливості. У нашій державі проблема набору військовослужбовців є більш серйозною, ніж у супротивника.
Це дивно, адже ми захищаємо свою територію, але не можемо зібрати достатньо людей. Натомість вони штурмують чужі землі і гинуть там, але їм вдається мобілізувати людей. Для мене це справжній нонсенс і сюрреалістичний парадокс.
"І це незважаючи на те, що до Дніпропетровської області залишилось близько 8 кілометрів. Якщо виміряти від села Новодарівка до межі Дніпропетровської області, то це становить 8 кілометрів і 580 метрів, відповідно до даних DeepState, від сірої зони до Дніпропетровщини," - підкреслив військовий.
Цілком інтерв'ю з нацгвардійцем Андрієм доступне за вказаним посиланням.
Згідно з інформацією, наданою OBOZ.UA, президент України Володимир Зеленський висловив думку, що повномасштабний конфлікт може бути завершений вже в 2025 році, за умови, що Київ отримає належну підтримку від міжнародних союзників. Щодо можливих переговорів, він підкреслив, що Київ має бути в більш вигідній позиції або принаймні на рівні з Москвою.
#Київ #Росія #Наступальні (військові) #Українці #Дніпропетровська область #Військовослужбовці #Ворожий комбатант #Корупція #Воєнний стан #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Москва #Донецький вугільний басейн #Варшава #Берлін #Капітуляція (капітуляція) #Бомбардування #Чеченська Республіка Ічкерія #Азія #Сюрреалізм #Турку #Шовінізм #Грозний