Основні події четверга, 8 січня: більше 140 зіткнень, ракетний удар по Кривому Рогу та ситуація з електропостачанням у Дніпрі.

Ракетний удар по Кривому Рогу з боку Росії 8 січня 2026 року.

Наразі у багатьох областях оголошено повітряну тривогу, у Львові пролунали вибухи, на Київ летять ворожі БпЛА.

На 22:00 8 січня Генеральний штаб Збройних Сил України інформує про 142 бойових конфлікти, які сталися станом на цей час.

Найбільше на Покровському напрямку - 27.

Більше інформації про ситуацію на фронті станом на вечір 8 січня - у нашому матеріалі.

Приблизно о 12:30 в центрі Херсона сталася атака з боку російських військ. Внаслідок цього трагічного інциденту загинули троє людей.

Цю інформацію озвучив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

На початку повідомили, що внаслідок обстрілу загинуло двоє чоловіків, а ще троє жителів Херсона отримали поранення.

Потім стало відомо, що у лікарні помер 57-річний херсонець, який постраждав через обстріл. Медики до останнього боролися за життя пораненого, однак травми виявилися надто тяжкими.

Увечері 8 січня Кривий Ріг зазнав атаки з боку російських військ, які використали балістичні ракети.

Згідно з інформацією, наданою міським головою Олександром Вілкулом, "іскандери" вдарили по багатоповерхівкам, внаслідок чого є постраждалі.

Більше інформації - в новині.

Ситуація з електропостачанням у Дніпрі після вчорашніх російських ударів залишається однією з найскладніших, повідомив мер Борис Філатов.

Електропостачання до лікарень поступово уже повертають. Однак вони мають і альтернативні джерела живлення.

"Система каналізації міста отримала енергію. Лівобережна частина забезпечується резервними джерелами живлення, включаючи й ті, що забезпечують тиск води на високих поверхах житлових будинків", - зазначив він.

На правому березі міста спостерігається стабілізація водопостачання. Річка Дніпро забезпечила водою також міста Самар і Підгороднє, а також селище Слобожанське.

Функціонують пункти незламності. Дитячі садочки організували роботу в чергових групах тривалістю чотири години. Шкільні канікули продовжено до 11 січня.

У Києві готові понад 1 200 пунктів обігріву та пунктів незламності, де можна зарядити телефони, павербанки й інші гаджети, зігрітись тощо.

Локації центрів незламності можна відшукати за такими адресами:

за цим посиланням; на карті Google; у міському додатку Київ Цифровий; в застосунку Дія.

У таблиці можна знайти список пунктів обігріву (незламності), який доступний за цим посиланням.

Крім того, у мобільному застосунку "Київ Цифровий" у розділі "Більше сервісів" (К) - "Безпека" - з'явилися пункти обігріву на інтерактивній карті укриттів. Завдяки цьому, користувачі можуть дізнатися про адреси, графіки роботи, місткість і умови кожного з пунктів обігріву, а також отримати маршрут до них. Киянам рекомендується заздалегідь завантажити цю карту для можливості офлайн-доступу у разі відсутності інтернету. Також варто попередньо ознайомитися з картою та зберегти адреси кількох найближчих пунктів для зручності.

Окрім пунктів незламності, які організовані міськими та державними установами, соціально відповідальний бізнес також створює пункти обігріву та підзарядки на своїх територіях.

Більше інформації - в новині.

8 січня Володимир Зеленський затвердив нових очільників обласних державних адміністрацій у чотирьох регіонах.

Наталія Заболотна стала головою Вінницької області, Олександр Ганжа очолив Дніпропетровську область, Віталій Дяківнич призначений на посаду керівника Полтавської області, а Руслан Осипенко взяв на себе управління Чернівецькою областю.

Заболотна займала посаду першої заступниці голови Вінницької області до свого призначення. Ганжа працював на посаді начальника Головного управління Нацполіції в Дніпропетровській області. Дяківнич очолював Миргородську районну військову адміністрацію, розташовану в Полтавській області. Осипенко більше ніж чотири роки керував Національною поліцією в Донецькій області.

Центральна виборча комісія розробила законопроєкт, що регулює специфіку організації та проведення загальнонаціональних виборів після завершення або скасування воєнного стану.

Пропозиції, розроблені Центральною виборчою комісією, були передані Робочій групі Верховної Ради, яка займається підготовкою змін до виборчого законодавства. 8 січня відбулося друге засідання групи, на якому було створено сім підгруп. Ці підгрупи повинні встигнути узагальнити всі законодавчі ініціативи до кінця січня для формування фінального варіанту законопроєкту.

Проект закону, поданий Центральною виборчою комісією, stipulates, що вибори не можуть розпочатися відразу після скасування воєнного стану. ЦВК рекомендує встановити перехідний період тривалістю не менше шести місяців.

Більше інформації можна знайти в новому матеріалі та нашій статті "Післявоєнні вибори в Україні: яку модель представляє ЦВК".

Заступник директора департаменту оренди та управління державним майном, а також начальник управління з питань розпорядження державним майном Фонду державного майна України (ФДМ) Андрій Мельник у своїй декларації за 2024 рік зазначив, що володіє 160 753 тройськими унціями золота (приблизно 5 тонн), яке оцінюється майже в 80 мільйонів євро. Це золото зберігається в столиці країни-агресора.

Згідно з поданою декларацією, золото зберігається в компанії "КІТОН 21 СТОЛІТТЯ", розташованій у Москві на вулиці Ясєнева, корпус 1, будівля 30. Мельник володіє цими активами з 2012 року. Як зазначає Oboz, у нього насправді немає фізичного золота. Натомість, він є власником "товаророзпорядчих цінних паперів" на суму 3,9 млрд грн.

Додатково, чиновник зареєстрував 15 родовищ рідкоземельних металів, серед яких є й такі, що розташовані на тимчасово окупованих територіях Луганської області. Право власності на ці ресурси він отримав у період з 2005 по 2008 роки. У Одеській області Мельник має 29 незавершених проектів у сфері нерухомості.

У 2024 році зарплата Мельника у Фонді державного майна становила 1 030 834 гривні.

Найповніша картина сьогоднішнього дня - на нашому сайті.

Тримаймося разом!