Ненависно висока температура в Європі, проблеми з добривами та агресія Росії в Чорному морі призводять до найзначнішого за два десятиліття зниження врожаїв у країнах ЄС. У цей час Україна втрачає свої позиції на ринку зернових і має ризик потрапити в рецесію в 2027 році.
Відповідно до інформації, наданої Coceral, тривалі спекотні умови та геополітична напруга призведуть до зменшення загального обсягу виробництва зерна в Європейському Союзі в 2026 році більш ніж на 9%, як повідомляє Bloomberg.
Цей показник падіння є найгіршим з початку 2000-х років. За оцінками аналітичного центру Energy and Climate Intelligence Unit, аномальна спека в червні завдала європейським зерновим господарствам прямих збитків у розмірі €2 млрд ($2,3 млрд) через упущені вигоди. У Франції врожайність кукурудзи знизилася на одну третину, у Німеччині виробництво озимої пшениці зменшилося на 12%, а в Польщі - на 20%.
Ситуація ускладнюється явищем "кліматефляції". За оцінками Zero Carbon Analytics, погодні аномалії додаватимуть 3,23% до продовольчої інфляції у світі щороку до 2035 року. Через зростання цін на пшеницю (+20%) та кукурудзу (+10%) імпортні потреби ЄС сягнуть чотирирічного максимуму за прогнозами USDA.
Європейські торгові ножиці
Незважаючи на недостатній урожай в межах блоку, агропромисловий експорт Європейського Союзу за період з січня по серпень 2026 року залишився на стабільному рівні, досягнувши €157,7 млрд, що трохи менше, ніж €158,1 млрд у минулому році. Позитивне сальдо аграрної торгівлі ЄС зросло до €34,75 млрд, що на €4,09 млрд більше в річному вимірі.
Головними категоріями експорту з Європейського Союзу залишаються зернові продукти та борошно, які становлять €16,5 млрд, молочні вироби на €14,0 млрд, а також готові інгредієнти на суму €10,7 млрд. Водночас, обсяги постачання європейських товарів в Україну зросли на 7%, досягнувши €2,97 млрд, що дозволило Україні зайняти 11-те місце серед покупців у країнах ЄС.
Сухість, що спостерігається, спонукала Європейський Союз активізувати закупівлі сировини з інших країн. Відповідно до звіту Єврокомісії, з січня по серпень 2026 року загальний обсяг імпорту агропродукції до ЄС становив €122,93 млрд, що на 4% менше в грошовому вимірі через корекцію світових цін на какао-боби. У структурі імпорту найбільшу частку займають кава та какао (€22,84 млрд, або 18,6% від загального ринку), фрукти та горіхи (€20,21 млрд, або 16,4%), а також олійні культури (€12,35 млрд, що складає 10,0%). Імпорт зернових досяг €5,48 млрд, в той час як імпорт рослинних олій склав €5,01 млрд.
На фоні європейського дефіциту Україна відзначилася нульовою динамікою постачань (+0%) через терористичні дії Росії в портах та логістичні перешкоди. Це стало причиною того, що США (-1%) зуміли витіснити Україну з третього місця на четверте у списку найбільших експортерів до Європейського Союзу.
Згідно зі статистичними даними, Бразилія укріпила свої позиції на ринку завдяки зростанню обсягів експорту соєвих бобів (+4%), в той час як Аргентина збільшила свої поставки завдяки підвищеним закупівлям насіння соняшнику (+8%). Україна, з показником у €7,21 млрд, не змогла потрапити до трійки провідних країн.
Парадокс врожайності та логістичні труднощі
Згідно з інформацією Міністерства аграрної політики, на кінець жовтня 2026 року в Україні було зібрано 41,7 млн тонн зернових культур, що відповідає середній врожайності 50,2 центнера з гектара, у порівнянні з 44,7 центнера з гектара минулого року. Загальний обсяг збору пшениці становить 25 млн тонн, ячменю — 6 млн тонн, ріпаку — 4 млн тонн, а прогнозований урожай кукурудзи оцінюється в 30 млн тонн.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що блокування морських шляхів Росією та регулярні обстріли портової інфраструктури в Чорному морі можуть призвести до нової продовольчої кризи в регіонах, що залежать від імпорту. На даний момент альтернативні сухопутні коридори можуть забезпечити експорт лише близько 2,5 мільйона тонн зерна щомісяця, що становить приблизно 45-50% від необхідного обсягу. Крім того, ці маршрути є значно дорожчими за використання глибоководних портів, з додатковими логістичними витратами, які складають не менше €45-50 за тонну.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначає, що через затримки у відвантаженнях країні необхідно забезпечити додаткові потужності для тимчасового зберігання приблизно 11 мільйонів тонн зерна.
Загрози майбутнього: сезон 2027
Втрата доходів від експорту, нестача обігових коштів та заблоковані морські маршрути змушують українських агровиробників суттєво скорочувати витрати на технології вирощування для майбутнього врожаю 2027 року.
За даними агентства "Інфоіндустрія", ринок агрохімії в Україні зафіксував спад через зупинку продажів збіжжя та брак фінансування у господарств. Восени 2026 року наявні обсяги поживних речовин покрили лише мінімальну потребу озимого клину, а темпи закупівлі азотної групи під весняну посівну критично відстають від планових графіків. Через дефіцит вітчизняної продукції ринок змушений орієнтуватися на дорожчий європейський імпорт через дунайські та чорноморські порти.
Відтак вітчизняний бізнес шукає внутрішні виробничі резерви. Зокрема, група Ukravit реалізує масштабний інвестиційний проєкт із купівлі та відновлення Дніпровського заводу мінеральних добрив за 77 млн грн із метою запуску власного випуску фосфоровмісних і комплексних азотно-фосфорних складників.
У майбутньому нестача живлення може призвести не лише до зменшення загального врожаю, а й до значного погіршення якості зерна, яке буде зібране у 2027 році, через зниження білкового вмісту. Міністр Висоцький підкреслює, що через проблеми з логістикою, високі витрати на ресурси та брак капіталу, площі, засіяні озимою пшеницею для збору 2027 року, зменшаться на 15-17%, до 4-4,2 млн га. Навесні, через високу ціну на азотні добрива та паливо, фермери змушені будуть зменшити посіви ресурсомісткої кукурудзи, заміщуючи її соєю та соняшником.
Пошук аграрного "Священного ґрааля"
Залежність сільськогосподарського сектора від хімічних добрив залишається серйозною глобальною проблемою: Європейський Союз продовжує імпортувати близько 25% сечовини з Росії. У світі агрономічних технологій тривають активні пошуки інноваційних рішень для подолання цієї кризи. Впровадження технологій редагування геному на основі CRISPR, які не передбачають введення чужорідних генів, стає одним із таких рішень. Це дозволить кореневій системі рослин отримувати азот безпосередньо з атмосфери завдяки симбіозу з бактеріями.
Паралельно біотехнологічні стартапи за участю науковців Стенфордського університету та Каліфорнійського університету в Девісі працюють над генетичною модифікацією самих мікроорганізмів, що живуть на корінні. Нещодавнє пом'якшення законодавства ЄС щодо нових геномних технологій (NGT) відкриває шлях до комерціалізації таких розробок у наступному десятилітті.
Однак, поки світ працює над агротехнологіями майбутнього, військові дії та логістичні труднощі затягують українське сільське господарство у серйозну рецесію, що, в свою чергу, підштовхує світовий ринок до нової загрозливої хвилі інфляції цін на продовольство.
#
