Чому механізм поруки в Україні втратив свою ефективність.
Сьогодні в Україні правова незахищеність стосується не лише тих, хто бере кредити, але й тих, хто поручається за них. Справи, подібні до справи Андрія Гордійчука, ставлять під загрозу саму суть особистого поручительства: якщо поручитель може бути притягнутий до кримінальної відповідальності не через власні дії за договором, а лише через довіру до позичальника, цей правовий механізм втрачає свою передбачуваність і надійність для бізнесу. І тут виникає питання: чому банкіри, які видавали кредити, залишаються невідомими, позичальники також не ідентифіковані, а відповідальним за нецільове використання коштів раптом стає саме поручитель?
Є справи, де ключовим доказом є не документ і не свідчення, а час. Скільки його минуло, що відбувалося в паузах, і чому саме зараз, а не раніше чи пізніше, з'явилася підозра. Справа Андрія Гордійчука - саме такий випадок, і я пропоную розібрати її через цю оптику.
Хочу підкреслити: я не висловлюю жодних припущень щодо намірів окремих представників влади і не кидаю звинувачення на адресу жодної організації.
Ось перелік документів, дати та відповідні питання, що з них виникають.
Основна ідея
Моя професійна думка щодо цього питання однозначна: з самого початку у цієї справи не було судової перспективи. У зв’язку з цим, вона не отримувала належного розслідування протягом багатьох років, а там, де все ж відбувався якийсь прогрес, справи швидко закривалися. Цікаво, що з моменту реєстрації кримінального провадження до вручення підозри пройшло цілих сім років: справа, яка стільки часу залишалася практично без змін, раптом отримала новий поштовх.
Хронологічний порядок
У період з 2016 по 2018 роки були укладені три кредитні угоди з державним "Укргазбанком" на загальну суму 184,2 млн грн. Виплата боргу не була завершена, і київська поліція розпочала розслідування. У липні 2019 року справу закрили через відсутність доказів злочину. Проте, більше ніж через чотири роки, у червні 2023 року, справа знову активізується, і її матеріали передають до Дніпропетровської області.
У 2019 році, поряд із зазначеними подіями, ТОВ "Ла Терра" зіткнулося з борговими зобов'язаннями за поставку насіння ріпаку. Замість того, щоб звертатися до господарського суду, фермер вирішує повідомити про ситуацію поліцію Дніпропетровської області, яка оперативно відкриває кримінальне провадження. У подальшому матеріали цього провадження об'єднуються з іншими справами, пов'язаними з кредитами, які були передані з Києва. Відтак, розслідування, що стосується кредитів, переходить до компетенції поліції Дніпропетровської області.
Вивчення матеріалів дніпровського етапу об'єднаного провадження свідчить про відсутність значних змін — фактично, це та ж справа, яка лише змінила своє місце розташування.
Цікаво, що новий етап уваги до справи стався в публічній та гучній формі приблизно в той же час, коли новий керівник Офісу генерального прокурора Руслан Кравченко згадав про цей випадок у своїх соціальних мережах. Його допис був присвячений вручення підозри клієнту - Андрію Гордійчуку. У подібних ситуаціях важко робити висновки про причини такого збігу, проте цей факт варто враховувати при аналізі хронології подій у справі.
Залишається нез'ясованим, чому справу вирішили передати до Дніпропетровської області, замість того, щоб залишити її в Києві або, враховуючи, що вона стосується привласнення коштів державного банку, направити безпосередньо до НАБУ.
Епізод з ріпаковим насінням.
У 2019 році ТОВ "ЛА ТЕРРА" придбало насіння ріпаку у фермерського господарства імені Т.Г. Шевченка. Частину оплатило, а за іншу - утворився борг в розмірі 11 млн грн. Компанія не ліквідована і працює до цього часу. Замість позову до господарського суду фермер звернувся із заявою про вчинення злочину до поліції, і кримінальне провадження відкрили без затримки. Підозру за цим епізодом за сім років отримав Гордійчук Андрій - людина, яка не була ані засновником, ані власником чи директором "ЛА ТЕРРА".
Кредити від "Укргазбанку"
Другий епізод - три кредитні договори на 184,2 млн грн. Слідство вважає, що близько 140 млн не повернуто, і називає Андрія Гордійчука організатором схеми заволодіння вказаними коштами. При цьому, жодного договору він не підписував, до двох із трьох компаній-позичальників стосунку не мав узагалі, а в третій компанії-позичальнику (кооперативі) володів часткою в розмірі 25%, що не давало права одноосібно розпоряджатися коштами. Найбільший кредит в розмірі 79,2 млн грн в повному обсязі перераховано напряму продавцю техніки, під закупівлю якої він і видавався банком.
Єдиним зв'язком Гордійчука із зазначеними кредитами є його особиста порука. У межах цієї поруки банк вже розпочав процедуру стягнення майна Гордійчука, яке включає його будинок та 15 земельних ділянок у передмісті Києва.
Слід зазначити, що підприємства-кредитори згодом були визнані банкрутами. Процес управління коштами, отриманими від банку, а також подальше виведення цих підприємств з ринку, перебував під наглядом правоохоронних органів. За інформацією, наданою захистом, порушень у діях керівників цих компаній не було виявлено. Якщо б схема неправомірного заволодіння коштами дійсно існувала, можна було б очікувати, що ця перевірка виявила б відповідні порушення, оскільки будь-яке незаконне використання отриманих коштів є окремим злочином.
Сам Гордійчук цього не приховує: рішення поручитися сьогодні оцінює як невдале бізнес-рішення, яке коштувало йому майна. Але цивільна відповідальність поручителя за чужий борг і кримінальна відповідальність за заволодіння коштами - це різні речі, і саме це розмежування, на мою думку, у цій справі втрачено.
Арифметические операции
З 184,2 млн грн, які були отримані у вигляді кредиту, банку вже повернули 115,9 млн. Важливо зазначити, що обвинувачення враховує лише основну суму кредиту як повернуті кошти, не беручи до уваги проценти та інші надходження.
Позичальники також надали заставу, оцінену на понад 147,4 млн грн. У підсумку загальна сума покриття становить 263,3 млн грн, що на 79,16 млн більше, ніж отримані кредити. Банк вже здійснював реалізацію своїх прав у господарських та цивільних судах, що свідчить про цивільно-правові, а не кримінальні відносини.
Питання, які не мають відповіді сім років
У матеріалах справи й досі фігурує ціла низка "невстановлених осіб-виконавців злочину" - службових осіб банку та позичальників, які підписували договори на десятки мільйонів.
Протягом семи років жодна з цих осіб не була встановлена слідством, хоча їхні підписи присутні на всіх сторінках кредитних угод.
Як це можливо в контексті справи, яка вважається важливою та резонансною? Це риторичне, але цілком обґрунтоване питання.
Додам ще один аспект процесу: у одному з випадків, наведених у підозрі, спливає строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності. Це, в свою чергу, ставить під сумнів можливість подальшого переслідування за цим епізодом.
Стан захисту
Розслідування не змогло встановити навіть найосновніші факти справи. Захист неодноразово подавав конкретні запити та скарги з даного питання, намагався реалізувати своє право брати участь у розслідуванні, але так і не отримав належної відповіді від обвинувачення. В результаті, досудове розслідування у цій справі було призупинено. Схоже, що справа не дійде до суду, де захист міг би відкрито довести відсутність складу злочину.
На завершення
До моменту винесення судового рішення будь-яка особа вважається невинною, і це правило застосовується до всіх учасників процесу. Я не можу оцінювати мотиви сторін, але коли справа затягується на сім років, закривається та передається з регіону в регіон, а розслідування проводить поліція замість НАБУ, яке вбачає в цій ситуації заволодіння кредитними коштами, тоді як банк отримав активів більше, ніж видав у вигляді кредитів, виникають серйозні питання. На жаль, ця ситуація викликає сумніви не лише щодо майбутнього конкретної справи, але й стосовно більш широкого аспекту: наскільки надійним залишається інститут особистого поручительства для українського бізнесу, якщо він може призвести до кримінального переслідування.
Звісно, що перелічені обставини є позицією захисту Гордійчука Андрія. Однак, вони ґрунтуються на матеріалах справи і ми завжди відкриті до дискусії з цього приводу.
#
