Куди пропадають горобці та чому в Україні не зустрічаються чорні ворони – розмова з орнітологом.

#Навколишнє середовище

Про те, як війна вплинула на птахів України, які черновокнижні види можемо назавжди втратити, чому зникають горобці та які екзотичні птахи заселяться до нас через глобальне потепління, - в інтерв'ю РБК-Україна.

Головне:

Сьогодні пташиний світ України переживає суттєві трансформації, зумовлені війною, втратою природних місць існування, змінами клімату та активною урбанізацією. Звичні нам горобці та ластівки, яких ми бачили з дитинства, поступово зникають з наших вулиць. Натомість, на зміну їм, приходять екзотичні види: у Чернівцях оселяються папуги Крамера, а рожеві фламінго вже намагаються знайти місце для гніздування під Одесою.

В інтерв'ю для РБК-Україна кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник природного заповідника "Дніпровсько-Орільський", а також доцент кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, орнітолог Олександр Пономаренко поділився своїми думками про стан пташиного світу в Україні та можливі перспективи його розвитку.

Яка різноманітність пташиних видів можна спостерігати в Україні?

В Україні за період спостережень було зареєстровано 454 види птахів, тоді як у Європі загальна кількість сягає приблизно 540-560 видів. Це свідчить про значне біорізноманіття птахів на нашій території. Проте варто зазначити, що частина з них є перелітними, деякі види зникли, а стабільно зустрічаються близько 416 видів.

Слід зазначити, що в даний час міжнародні орнітологічні організації проводять перегляд систематики класифікації птахів, оскільки існує безліч різних точок зору щодо одних і тих же видів. Поняття "вид" є досить умовним. Наприклад, великий підорлик і малий підорлик, обидва з яких занесені до Червоної книги України, були відокремлені в окремі види порівняно нещодавно — приблизно 2,5-3 мільйони років тому, під час зміни екосистем в Європі.

Проте в даний час спостерігаються випадки міжвидової гібридизації між двома видами підорликів, коли самка належить до одного виду, а самець — до іншого. Це вказує на те, що види, які нещодавно розділилися, знову починають зливатися. Однак трапляються й протилежні випадки. Таким чином, процес змішування, відокремлення та згрупування видів у природі є постійним явищем.

Кандидат наук з біології, старший науковий співробітник природного заповідника "Дніпровсько-Орільський", доцент на кафедрі біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, орнітолог Олександр Пономаренко (скріншот).

Яка роль птахів у екосистемах?

Малі птахи, головним чином, виконують роль контролерів популяцій комах, що є їх основною функцією. Це стосується переважно горобцеподібних видів. У разі епідемії шкідників у лісі чи в аграрному секторі ці птахи активно їх знищують. Крім того, завдяки споживанню насіння та зелених частин рослин, вони також сприяють регуляції чисельності рослинності.

Птахи середньої та великої величини виконують певну роль у природному балансі, аналогічно до хижаків, таких як вовки і лисиці. Вони беруть участь у контролі чисельності дрібних тварин. Крім того, існують великі травоїдні птахи, наприклад, журавлі, які сприяють регуляції первинної продукції в різних екосистемах.

Які можуть бути наслідки зменшення чисельності птахів?

У середині XX століття Китай здійснив незвичайний експеримент. Мао Цзедун віддав розпорядження знищити горобців, оскільки вважалося, що ці птахи значно шкодять зерновим урожаям. Проте, наслідки цього рішення виявилися катастрофічними: відсутність горобців призвела до сплеску чисельності шкідників, і в результаті країна була змушена купувати горобців у Радянського Союзу за валюту.

Малі птахи відіграють ключову роль у контролі популяції комах. Відсутність цих птахів в екосистемі може призвести до її значних змін і дисбалансу.

Шкідники можуть знищити до 80% первинного листя, однак друга генерація птахів демонструє вражаючу ефективність у їхньому контролі. Виробництво врожаю безпосередньо залежить від того, як активно дерево займається фотосинтезом. Уявіть ситуацію, коли з саду видаляють усіх птахів. Можу запевнити, що навіть за найсприятливіших погодних умов врожайність не досягне 90%, адже гусінь поїсть усе листя, і дерево цілий сезон буде витрачати сили на відновлення листя, замість того щоб формувати плоди.

- Через бойові дії в Україні знищено багато лісів, частина заповідників, зокрема Асканія-Нова, опинилась під окупацією. Постійні вибухи порушують режим тиші, який є вкрай важливим для птахів. Які це матиме наслідки для них?

- Є група птахів (синантропні), які добре пристосувались до мешкання поруч з людиною, такі, як ластівки, горобці. Вони живуть навіть на лінії фронту. Нещодавно в орнітологічному журналі "Беркут" була стаття - спостереження бійця ЗСУ за птахами з окопів на Донеччині. Там відзначено, що синантропні птахи гарно адаптуються до воєнних умов. Навіть у розбитих хатах ластівки вивели пташенят. Загалом птахи люблять повертатися у місця, де вони успішно гніздувались.

Але птахи, на яких полюють люди: качки, кулики, чаплі, коли чують постріли чи вибухи, йдуть з цих районів.

Війна завдає серйозної шкоди рідкісним птахам. Зокрема, червонокнижні водно-болотні птахи, які колись утворювали численні колонії на певних островах заповідників у південній Україні, тепер опинилися під загрозою.

Раніше працівники заповідників і національних парків підтримували сталість цих видів за допомогою біотехнологій. Наприклад, малий крячок потребує абсолютно голого піщаного острова для гніздування. Як тільки там з’являється хоча б трохи трави, цей птах уже не залишиться на цьому місці. Перед війною співробітники заповідника спеціально виривали траву на островах, щоб забезпечити умови для його гніздування. Це лише один із багатьох прикладів використання біотехнологій на об'єктах природно-заповідного фонду України.

На окупованих територіях російські війська явно ігнорують охоронний режим. Я вважаю, що існує висока ймовірність втрати гніздування цих видів у цих районах.

Олександр Пономаренко у процесі експедицій (джерело: instagram.com zapovidnik_dnipro_oril)

Які види червонокнижних птахів опинилися під найбільшою загрозою внаслідок війни?

Важко визначити, оскільки необхідно враховувати всю динаміку ситуації на узбережжях Чорного та Азовського морів, адже насамперед страждають види, що мешкають саме в цих регіонах. На півночі ми змогли захистити великих підорликів, відстоявши свої території. Проте червонокнижні види водно-болотних угідь на півдні України потерпіли значно більше.

Ми не знаємо, що зараз з яструбом коротконогим, який в Україні гніздувався тільки на Луганщині, а основний його ареал знаходився в Росії. Ми зараз не контролюємо цю територію, тому орнітологи готуються до найгіршого - як відвоюємо Луганщину, то ми можемо там вже не знайти яструба коротконогого.

Яструб коротконогий може зникнути з території України (зображення: Levant sparrowhawk, wikipedia.org, користувач Lajos.rozsa).

В Україні відзначається зменшення чисельності горобців. Які причини цього явища?

Існують публікації, що аналізують окремі регіони з вивченням подібних тенденцій, проте, на жаль, в Україні немає такої програми, оскільки державне фінансування наукових досліджень є вкрай низьким.

Існує два основні типи горобців: хатній та польовий. Наразі їх чисельність дійсно зменшується, і цьому є кілька причин. По-перше, це використання хімічних засобів у сільському господарстві. Поля обробляються інсектицидами, гербіцидами та іншими агрохімікатами. Горобці, намагаючись вигодувати своїх пташенят і накопичити жир перед зимою, шукають їжу на зернових культурах. Проте, якщо ця пшениця оброблена отруйними речовинами, птахи відмовляються її споживати.

Окрім цього, сучасні агротехнології досягли такого рівня, що після збору врожаю на полях залишається зовсім незначна кількість зерна, що призводить до дефіциту їжі для птахів.

Зміни в будівельних нормах також вплинули на популяцію горобців — українці почали впроваджувати нові матеріали для покрівлі. У природних умовах ці пташки зазвичай гніздуються у кулястих гніздах, розташованих у густих кронах дерев. З наближенням до людей горобці спочатку знайшли прихисток під солом'яними дахами, а згодом переїхали під шифер. Однак тепер, коли будівельники закривають всі щілини під час монтажу дахів, горобцям стало важко знайти нові місця для гніздування.

Якщо українці масово будуватимуть якісні сучасні будинки, то горобці знову переселять до кулеподібних гнізд на деревах. Останні такі колонії на території Дніпропетровської області спостерігались у 1950-60-х роках. Але зараз у нас на кафедрі є зразок кулястого гнізда польового горобця, яке було побудоване у 2000-х роках. Горобець знову починає згадувати свої старі звички.

Зменшення чисельності горобців стало глобальною проблемою. У Великій Британії за XX століття популяція цих птахів скоротилася майже в дев'ять разів, оскільки їм стало важко знаходити їжу на полях.

Історія, що стосується численної присутності горобців, має свої корені у тому, що в минулому вони значно збільшили свою популяцію на сільськогосподарських територіях завдяки великій кількості залишків врожаю. На сьогоднішній день горобці повертаються до своєї природної чисельності. З часом цей вид стане звичайнісіньким, а не масовим. Можливо, в майбутньому ми вже не будемо спостерігати зграї горобців по 50-100 особин.

Чи призведе це до серйозних наслідків?

- Думаю, що ні. Сучасний рівень трансформації екосистем критично не загрожує горобцям. Хоч їх чисельність буде нижчою, але цей вид не стане червонокнижним за 10-20 років.

Кількість горобців в Україні зменшується (зображення: Freepik)

За моїми особистими спостереженнями, ластівок стає все менше, і їх важче помітити. Чи можуть вони також зникати?

Ластівки мають специфічні екологічні потреби, які в даний час не завжди відповідають умовам, створеним людиною. У деяких регіонах цей вид є досить поширеним, тоді як в інших його чисельність значно зменшилася.

Ластівок витіснив чорний серпокрилець через зміну стандартів будівництва. І це все відбулось протягом минулого сторіччя. На початку ХХ-го століття панувала сільська ластівка, яка селилася під стріхою, в стайнях біля худоби. Потім почали будувати дво- і триповерхові будівлі, які не мали зручних місць для поселення ластівок. Сільським ластівкам не було де чіпляти свої гнізда, ці будівлі почала активно використовувати міська ластівка.

Сьогодні ми створюємо бетонні "контейнери", які оснащені лише вентиляційними отворами. Ластівки часто стикаються з браком підходящих місць для гніздування в таких умовах, тоді як серпокрилець має цю можливість. Він не зводить гнізда з глини, а використовує щілини, технологічні отвори та вентиляційні канали в багатоповерхових спорудах. Саме тому зараз цей вид є найчисленнішим у місті.

У маленьких селах ластівки все ще мешкають, тоді як серпокрильців там рідко зустрінеш. З іншого боку, сільські ластівки адаптувалися до міського життя і гніздуються в підземних переходах, а також у відкритих люках комунікацій. Найбільше страждає від змін міська ластівка, якої в Дніпрі залишилося дуже мало.

Таким чином, зміна методів будівництва вплинула на популяції міських і сільських ластівок, а також серпокрилець. Проте ластівки не зникають. Наприклад, у самому центрі Дніпра в підземному переході знайшла притулок пара, яка успішно виводить своїх пташенят.

Українські міста наповнені голубами. Яка ваша думка щодо їхньої чисельності?

Голуби являють собою різноманітну групу птахів. Найчастіше ми асоціюємо це слово з сизим голубом, проте в урбаністичних середовищах також можна зустріти садову горлицю — невелику сіреньку пташку, яка має чорний "ошийник". Обидва ці види успішно розвиваються в міських умовах.

Сизий голуб є масовим видом. Час від часу він переживає спалахи різноманітних інфекцій, бо в містах немає достатньо хижаків, щоб регулювати його чисельність. Інколи сизих голубів б'ють яструби, які проникають в міста. Інколи - навіть сапсани, які занесені у Червону книгу України. Вони прилітають у великі міста на зиму, щоб полювати на сизих голубів і садову горлицю.

Крім того, в міській місцевості активно оселяється популяція припутнів, які раніше віддавали перевагу сільськогосподарським районам. Цей вид голубів виявляється в півтора-два рази більшим за сизого, а також має характерну білу пляму на шиї та смугу на крилах. Для цих птахів критично важливими є джерела їжі (поля), підходящі місця для гніздування - лісові масиви, а також наявність водойм неподалік, оскільки їх раціон, що переважно складається з зерна, вимагає частого споживання води.

Припутень за останній десяток років посунувся у міста з двох причин: перша - це хімізація полів, друга - на цей вид полювали люди. Зараз майже в кожному парку Дніпра присутні по дві-три пари припутнів.

Ще у нас є горлиця звичайна. Це сіренька пташка з коричневими крилами. У Європі спостерігався серйозний спад чисельності звичайної горлиці, а у нас її популяція серйозно не змінювала свою чисельність.

Справа в тому, що ця пташка для побудови гнізда потребує дуже зарослого підліска, через який складно пройти. У такій тиші вона відчуває себе в безпеці. В Євросоюзі значна частина лісів була перетворена в культурні зони, що дозволяє людям вільно пересуватися, але для горлиці це зовсім не підходить. На щастя, у нас ніхто не займається очищенням хащів, тому у горлиці є достатньо місця для розмноження.

- Чи треба регулювати чисельність голубів у містах, адже вони переносять багато інфекцій?

Необхідно контролювати чисельність, але лише природними методами. Це означає, що замість полювання, варто створити в зелених зонах міста оптимальні умови для гніздування природних хижаків, таких як яструб великий. Цей птах міг би ефективно регулювати популяцію голубів.

Популяцію голубів можуть контролювати яструби (фото: Freepik)

- У наших містах також багато ворон, чому так?

- Багато хто плутає різні види птахів, називаючи їх воронами. Крук - це великий чорний птах з масивним дзьобом. Якщо птах чорний, але має білуватий верх дзьоба - це грак. А от класичної чорної ворони в нас нема, в Україні водиться лише сіра ворона - вона має сіре тіло, чорні крила й голову.

Цікаво, що сіра ворона не є поширеним видом. Вона воліє гніздуватися на високих деревах і зазвичай обирає для проживання райони поблизу водойм. У її меню можна знайти мишей, молюсків, великі комахи, залишки риби та їжі, що залишилася від людей. Насправді, сіра ворона часто виконує функції хижого птаха, намагаючись заповнити порожнечу, що виникає через відсутність інших хижаків у багатьох екосистемах.

У двадцятому столітті виникла поширена помилка в уявленнях багатьох людей, що хижі птахи є джерелом небезпеки: вважалося, що вони крадуть курей і качок, завдаючи збитків сільському господарству. Це призвело до масового винищення цих птахів. В Європі їх кількість зменшилася в десять разів. Натомість на їх місце почали приходити воронові - менш вибагливі, всеїдні та добре адаптовані до різних умов.

Ще 100 років тому ворони харчувалися переважно жуками й зерном. Зараз вони зайняли місце, яке раніше належало яструбам і канюкам. І тепер воронові намагаються домінувати в екосистемах.

Чи можуть ворони становити загрозу для людей?

- У Дніпрі був випадок, коли мами скаржилися: мовляв, ворони атакують - я з дитиною гуляю, а вони летять на коляску. Причина проста: вороненя вилетіло з гнізда, ще не здатне до польоту, і опинилося на землі. А ворони - дуже турботливі батьки. Тож вони захищали своє пташеня. І можуть поводитися агресивно, якщо людина надто близько.

У міських парках можна часто спостерігати, як люди підгодовують лебедів, качок та голубів. Чи є це допустимим?

Голуби ефективно переварюють хліб, оскільки їхнє харчування схоже на зернове, і вони здатні добре засвоювати крохмаль. Натомість, хліб може бути небезпечним для качок і лебедів.

Хліб може негативно впливати на мікрофлору кишечника, сповільнюючи перистальтику. Це, у свою чергу, може викликати ентерити: птахи втрачають вагу, їм важко харчуватися, і вони стають хворими.

Для водяних птахів рекомендується використовувати гранульований корм для качок, який доступний у багатьох магазинах, включаючи ринки. Що стосується голубів, то їх можна годувати хлібом, оскільки цей продукт легко засвоюється їхньою системою травлення.

Ви займаєтеся вивченням пташиного світу у Дніпропетровській області. Яка нині обстановка з птахами в цьому регіоні?

У Дніпропетровській області спостерігається зниження весняної міграції водоплавних птахів, зокрема гуски білолобої, сірої, гуменника та інших видів. Раніше їх чисельність була набагато більшою, проте тепер гуси намагаються облітати території, де проходять бойові дії, оскільки постріли та вибухи викликають у них страх. Як повідомляють мої колеги з західних регіонів України, там ситуація з міграцією гусей залишається стабільною.

Другий рік поспіль ми спостерігаємо за змінами в природі: зими стали теплішими, і Дніпро не замерзає. Це призводить до того, що багато водно-болотних птахів не відлітають на південь до узбережжя Чорного моря, де їх можуть підстрелити, а залишаються зимувати у нас. Наприклад, минулої зими на наших територіях був помічений малий баклан. Птахи, схоже, обходять зони бойових дій і використовують потепління, щоб не покидати наш регіон та провести зиму тут.

Олександр Пономаренко у процесі проведення експедицій (зображення надане Олександром Пономаренком)

- Україна вже відчуває наслідки глобального потепління. Чи можуть у нас невдовзі через це з'являться нові види птахів?

- Зміни клімату спрямовані на глобальне потепління та аридизацію - висушення клімату. Але в різних регіонах земної кулі це відбувається по-різному. Це означає, що якісь місцевості будуть теплими, але вологими, а інші - теплими і сухими.

Згідно з прогнозами кліматологів, Україні не загрожують субтропічні кліматичні умови, що веде до поступового процесу опустелювання. У нашу країну почнуть мігрувати види з південних і східних регіонів, зокрема з Азії. Одним із таких видів є рожевий фламінго, який обирає для гніздування дуже теплі солоні водойми, багаті на планктон – основний компонент його харчування.

Десять років тому ніхто не міг уявити, що рожеві фламінго стануть частиною гніздової фауни нашого регіону. Проте, вже у 2020-2021 роках ми стали свідками перших прильотів цих птахів на Сиваш, хоча їхня спроба гніздування виявилася невдалою. Нині, завдяки м'яким зимам і високим температурами, водойми Одещини починають швидко прогріватися, що сприяє розвитку харчової бази для фламінго. В результаті, ці птахи оселилися в регіоні і успішно розмножуються.

Незабаром на територію почнуть з'являтися різні напівпустельні представники родини горобинових. Проте, ніхто не може точно спрогнозувати, як саме відбуватиметься цей процес, оскільки на нього істотно впливають фактори, пов'язані з діяльністю людини: збройні конфлікти, окупаційні режими, руйнування Каховської ГЕС та інші події.

Через знищення Каховського водосховища зараз відновлюватиметься історична заплава Дніпра на нижній течії. Вважаю, що не треба заливати цю територію. Потрібно зробити новий водозабір для подачі води споживачам на півдні України і все, сам Дніпро на нижній течії повинен бути збережений у природному вигляді.

Вибух Каховського водосховища призвів до нищення всіх зрошувальних систем у південному регіоні. Внаслідок цього територія починає піддаватися опустелюванню. Подальша ситуація залежатиме від кількості опадів. Експерти вважають, що через 50 років цей район може потрапити в зону ризикованого землеробства. Літом температура на півдні може досягати +45-50 градусів, що створить напівпустельні умови.

Якщо ми не забезпечимо необхідну підтримку цим територіям, південна частина України може перетворитися на напівпустелю. Внаслідок цього, види з півдня та сходу, зокрема з Центральної Азії, почнуть активно розширювати свої ареали на ці землі.

Якщо після повернення контролю над південними територіями Україна зосередиться на відновленні лісосмуг і поставить за мету створення масштабних зелених насаджень, здатних утримувати вологу, це дозволить суттєво зменшити наслідки глобального потепління та сповільнити процес опустелювання.

- Які види у нас можуть оселитись через спустелення?

Окрім згаданого рожевого фламінго, в Україні також можуть з'явитися пустельні види кам'янок та чорногрудий горобець. Це види, які можна зустріти в Ізраїлі та Казахстані. Проте серйозних досліджень на цю тему в Україні ще не проводили.

У 2023 році в Тузлівських лиманах оселилися 570 дорослих фламінго (джерело: Facebook.com/Національний парк "Тузлівські лимани").

- А колібрі в Україні з'являться?

Ні, адже у нас не буде джунглів. Головна проблема полягає в тому, що ці птахи залежать від джерел харчування, зокрема від квітів, які цвітуть протягом всього року і виробляють велику кількість нектару.

Колібрі не здатні перелетіти океан. Я неодноразово отримував знімки та відео від наших співгромадян, які начебто сфотографували у нас колібрі. Насправді на фото були метелики одного виду - бражника язикана, або язикана звичайного, який має довгий хоботок і по манері польоту нагадує колібрі. Але цей метелик менший за птаха вдвічі-тричі.

У Чернівцях з'явилися кілька пар папуг Крамера. Що ж призвело до того, що цей екзотичний птах оселився в нашому регіоні?

Цей вид походить з посушливих регіонів південно-східної Азії. Він не має особливих потреб у їжі: споживає зерно, комах і навіть може красти яйця з чужих гнізд. У певному сенсі, його можна назвати "азійською версією ворони". Цей папуга вже давно розширив свою територію проживання і тепер мешкає в Туреччині, хоча там іноді трапляються досить холодні зими.

Українські орнітологи очікували, що папуга Крамера зайде через Чорноморське узбережжя Кавказу у Крим, а тоді на материкову Україну. Але ці птахи зайшли до нас з Європи, де їх тримали у клітках.

Суть у тому, що це істоти з яскраво вираженим характером, вони достатньо агресивні і можуть вкусити. Не кожен здатний утримувати їх вдома. Підозрюю, що деякі люди, які придбали цих папуг у Західній Європі з наміром тримати їх у неволі, зрештою розчарувалися і просто викинули на вулицю. Ці птахи адаптувалися до міського життя в Західній Європі, а згодом з'явилися і в Чернівцях.

Суттєве підвищення температури та зміни в кліматичних умовах можуть викликати ситуацію, коли птахи більше не здійснюватимуть свої міграції до тепліших країн на зимівлю.

- Цей процес відбувається вже давно. Просто у різних видів він відбувається в різних часових проміжках. Наприклад, шпак у середині ХХ-го сторіччя вважався перелітним, а вже років 30 як у нас зимує. Вільшанка також у нас залишається на зимівлю. І це ще один впливів глобального потепління.

З кожним роком число видів, що залишаються на зимівлю, зростає. Спочатку зимують лише деякі особини — вони виживають і слугують прикладом для інших.

Коли буде інтенсивне потепління клімату, то масової міграції птахів не буде, хіба ще ластівки довго літатимуть, бо вони й серпокрильці харчуються лише літаючими комахами, а таких у грудні у нас немає. А всі інші птахи, які мають різноманітний раціон живлення, поступово будуть залишатися у нас на зимівлю.