"Привіз своїй дружині шкіряну куртку." Євтушенко згадує тріумф Дніпра в Аргентині.

Протягом своєї довгої історії "Дніпро" пережив безліч знакових моментів. Вболівальники з ностальгією згадують сезон 1983 року, коли команда з Дніпропетровська у вирішальному "золотому" матчі здобула перемогу над московським "Спартаком" з рахунком 4:2, що визначило долю чемпіонства. Не менш пам'ятними стали виграні золоті медалі в 1988 році, а також Кубок СРСР і Кубок сезону в 1989 році. У пам’яті залишилися й інші досягнення дніпрян, які отримали медалі різного ступеня як у чемпіонаті СРСР, так і в чемпіонаті України. Окремо варто згадати про вихід до фіналу Ліги Європи в сезоні 2014/15, коли команда під керівництвом Мирона Маркевича в запеклій боротьбі поступилась іспанській "Севільї" з мінімальним рахунком 2:3.

"Дніпро" здобув чимало успіхів у різних міжнародних змаганнях. Одним із таких важливих турнірів став Кубок Монтевідео, який проходив наприкінці зими 1988 року в Уругваї. Цей турнір завершився тріумфом нашої команди під керівництвом Євгена Кучеревського. Особливо відзначився нападник Вадим Євтушенко, який перейшов до "Дніпра" з київського "Динамо" і продемонстрував вражаючі результати.

Він із задоволенням поділився з кореспондентом Sport.ua деталями про той тріумфальний шлях дніпрян через океан.

Ми показали відмінну гру і здобули перемогу в обох зустрічах з відомими уругвайськими клубами – "Насьйоналем" та "Пеньяролем". Проте, на жаль, момент, коли я забив у матчі проти другого з них, не залишився в пам'яті. Лише нещодавно я мав можливість переглянути цей вдалий удар у фіналі. Це був справжній шедевр.

Які враження залишила та подорож, окрім тріумфу у Кубку Монтевідео?

Переліт виявився надзвичайно тривалим. Тоді ще мандрівники відправлялися за кордон з Москви. Після того, як ми прибули до столиці СРСР, нас чекала ще майже доба в небі, поки ми добиралися до Монтевідео. Літак зупинявся на кількох проміжних посадках — спочатку в Алжирі, потім на деяких островах Атлантики, у бразильському Сальвадорі та в Буенос-Айресі. Після цього ми пересідали на інший літак, який довіз нас до столиці Уругваю. Прибувши, ми відчували величезну втому.

Яким чином організатори турніру вітали вашу команду?

Ми провели два або три дні в готелі за межами міста, не залишаючи його території. Єдиними нашими вилазками стали виїзди на дві гри з зазначеними командами.

- Що у нагороду за перемогу у Кубку Монтевідео крім самого трофею отримали учасники тієї зустрічі?

Я став найкращим гравцем цього турніру, і цей приз досі займає почесне місце у моєму домі. Ми, звісно, отримали певну грошову винагороду за перемогу, хоча точно не пам'ятаю, скільки це було. Мабуть, близько 200 доларів (по 100 доларів за гру). Проте найбільше для мене було важливо виграти турнір у сильних суперників. Після переходу своїх лідерів Литовченка і Протасова з "Дніпра" в "Динамо", команда повірила у свої сили і показала чудову гру, ставши чемпіоном СРСР.

Що ж ви привезли на згадку з тієї незабутньої подорожі?

Під час нашої подорожі додому ми мали кілька вільних годин у Буенос-Айресі, і я вирішив придбати своїй дружині елегантну дублянку. Вона була зеленого відтінку, що в той час виглядало досить оригінально.