Про 155-й батальйон та подвійні критерії діяльності ДБР (Андрій Йосипов)

Ми отримали новий підтвердження вибіркового правосуддя і застосування державних ресурсів для дискредитації певних військових керівників.

Ось альтернативний варіант: "Для ілюстрації - два випадки, що стосуються керівництва 155-ю окремою механізованою бригадою на честь Анни Київської."

Справка о полковнике Дмитрии Рюмшине.

У січні 2025 року Державне бюро розслідувань започаткувало великий інформаційний проект.

20 січня 2025 року на офіційному YouTube-каналі Державного бюро розслідувань з’являється відео, в якому речниця Ольга Чиканова відкрито звинувачує екс-комбрига Рюмшина у "постійній прихованості злочинних дій" та бездіяльності.

24.01.2025 радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян в ефірі національного телемарафону заявляє про викриття "корупційної схеми" у бригаді. Вона стверджує, що Рюмшин особисто шукав "ухилянтів", брав гроші та вносив їх до списків на навчання у Францію.

25 січня 2025 року Державне бюро розслідувань затримує увагу суспільства новим сюжетом, в якому йдеться про "випадки зловживань у 155 бригаді". У цьому матеріалі Сапьян знову висловлює свої звинувачення.

Юридичний аспект і фактична ситуація істотно розрізняються.

У документі, що стосується підозри Дмитра Рюмшина, не фігурують жодні корупційні правопорушення. У ньому відсутні згадки про "одержання вигоди", "створення схем" або "допомогу ухилянтам".

Йому ставлять у провину лише статтю 426 Кримінального кодексу (бездіяльність представників військової влади). Пізніше деякі епізоди можуть бути змінені на статтю 425 (Недбалість).

Заява Тетяни Сапьян, що Рюмшин протягом 2024 року "не інформував правоохоронні органи про жоден випадок СЗЧ", є явною неправдою, яка не має жодного підтвердження в документах справи.

Основний "доказ" звинувачення про ймовірну відправку ненадійних осіб до Франції, який ґрунтувався на листі контррозвідки СБУ з вересня 2024 року, виявився фальшивим.

У суді ми довели, що особи, зазначені у цьому списку, на вказану дату фактично мали цивільний статус і були мобілізовані лише в жовтні.

Представники Державного бюро розслідувань оголосили особу винною у фінансових злочинах на національному рівні ще до початку судового розгляду справи.

Справа підполковника Станіслава Лучанова.

У червні цього року в 155-й бригаді, очолюваній Лучановим, сталося серйозне правопорушення.

Внаслідок побутового інциденту, пов'язаного з образою дружини командира бригади невідомими особами, комбриг, згідно з повідомленнями в ЗМІ, віддає наказ восьми своїм підлеглим військовослужбовцям знайти та покарати винуватців.

28 червня, за версією слідства, група озброєних військових викрадає двох цивільних громадян у селі Калинівка на Київщині, вивозить їх до Дніпропетровської області та вбиває. Наразі вже затримано 9 військовослужбовців бригади, серед яких один із командирів батальйонів. Ексгумовано два тіла. Сам комбриг Лучанов після цього йде у СЗЧ та переховується.

Реакція Державного бюро розслідувань на цей епізод - жодних брифінгів Тетяни Сапьян на телемарафоні, жодних публікацій на офіційному сайті чи YouTube-каналі ДБР, повний інформаційний вакуум.

Крім того, Державне бюро розслідувань фактично відмовилося від проведення розслідування. Справу щодо умисного вбивства та викрадення людей (ст. 115 та ст. 146 Кримінального кодексу України) наразі веде Національна поліція під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та супроводу Військової служби правопорядку.

Згідно з українським законодавством (ст. 216 КПК України), кримінальні злочини, скоєні особами з військовим званням, підпадають під юрисдикцію Державного бюро розслідувань. Це особливо актуально у випадках, коли мова йде про організовану групу військовослужбовців, яку очолює комбриг, і яка, за твердженням самих правоохоронних органів, займається викраденням та вбивством цивільних осіб.

Коли виникла необхідність дискредитувати бойового полковника Рюмшина, що створював ефективну управлінську структуру та перешкоджав ручному контролю над ресурсами, Державне бюро розслідувань застосувало всі доступні медійні засоби для розповсюдження дезінформації.

Коли ж підлеглі Лучанова за його безпосереднім наказом вчиняють групове вбивство цивільних, а сам комбриг йде у СЗЧ - ДБР навіть не приймає справу до свого провадження, а правоохоронна система уникає публічного її висвітлення.