Те, що виглядає як окремі вчинки, може мати набагато більш значущий вплив.
Російський диктатор Володимир Путін, розчарований тим, що війна проти України зайшла у глухий кут, намагається залякати європейські країни, які після скорочення американської допомоги Києву стали головними військовими, економічними та дипломатичними партнерами українців, пише у новій статті для Bloomberg колишній головнокомандувач Збройних сил США в Європі Джеймс Ставрідіс, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua.
Ось лише кілька прикладів з численних інцидентів: безпілотник з вибухівкою в аеропорту Лейпцига (Німеччина); ушкоджені підводні кабелі в Балтійському морі; вибухи пакунків на логістичних об'єктах у Німеччині, Польщі та Великій Британії; руйнування на польській залізниці внаслідок вибуху; постійне зростання частоти кібератак на країни НАТО та інші.
Хоча Москва, звісно, заперечує свою причетність, західні розвідувальні та правоохоронні органи переконливо пов'язують ці інциденти з Кремлем.
Ці дії відомі як гібридна війна або війна в "сірій зоні". Основна мета полягає в проведенні диверсій та дестабілізації функціонування різноманітних цивільних об'єктів, при цьому не переходячи до відкритих військових конфліктів, і роблячи це таким чином, щоб ускладнити визначення причетності Москви.
Читайте також: Кремль налаштований на продовження конфлікту: Росія насправді відкинула пропозицію щодо енергетичного перемир'я - аналіз ISW.
Те, що здається поодинокими кроками, може мати значно ширші наслідки. Тенденція до ескалації з боку Росії може спричинити застосування статті 4 НАТО, згідно з якою будь-який член Альянсу, який вважає, що його безпека або суверенна територія перебувають під серйозною загрозою, може ініціювати консультації з союзниками щодо колективних дій. Це може призвести до ухвалення рішення на підставі статті 5 -- активізації основоположного принципу НАТО, згідно з яким напад на одну країну є нападом на всіх.
Враховуючи, що як Росія, так і певні держави НАТО володіють ядерною зброєю, існує тривога щодо можливих помилок і ескалації конфлікту. Незважаючи на те, що Путін останнім часом підвищив тиск, його ігри з вогнем тривають уже багато років.
Коли Росія вторглася до Грузії, військові та розвідувальні служби РФ дуже стратегічно використовували кібератаки, кампанії дезінформації та допомогу сепаратистським силам. Росія також раніше здійснювала кібератаки проти країн Балтії, що призвело до створення у 2008 році Об'єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО.
Путін продовжуватиме подібні операції, але Альянс не має ефективних тактик, методів чи процедур для протидії їм, вважає Ставрідіс. Хоча за останні півтора десятиліття у НАТО досягли прогресу в цих напрямках, Альянсу досі потрібен рішучіший і ширший комплекс заходів, які його сили зможуть реалізувати, не провокуючи повномасштабної війни.
Читайте також: Зеленський: Путін хоче захопити Одесу, Харків і Дніпро - його треба зупинити
По-перше, НАТО повинно зосередити всі свої розвідувальні ресурси на виявленні російських структур, які беруть участь у гібридних атаках. Альянс має активізувати кампанію по викриттю, публікуючи докази причетності російської держави до агресивних дій проти європейських країн. Це передбачає відкриття інформації про високопосадовців з російських розвідки та Збройних сил, а також введення жорстких санкцій проти будь-яких організацій або осіб, які мають відношення до цих дій.
Захід вже запроваджував такі санкції, особливо після початку повномасштабної війни РФ проти України, але їх недостатньо -- головним чином через непослідовне застосування та здатність росіян обходити обмеження, наприклад, використовуючи підставні компанії, альтернативні валюти та "тіньовий флот" танкерів. Хоча кілька таких суден затримали, необхідні рішучіші заходи щодо їхнього огляду та конфіскації.
Другим необхідним кроком є завчасна підготовка до жорсткіших заходів у відповідь на дії Росії. Це означає посилення спостереження та розвідки, спрямованих на виявлення планів РФ, а також створення підрозділу швидкого реагування в штабі верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі. До кінетичних можливостей повинні входити мобільні підрозділи протиповітряної оборони, які можна передислокувати для захисту вразливих об'єктів, винищувачі в режимі готовності поблизу кордонів Альянсу для перехоплення "випадкового" вторгнення безпілотників, а також підрозділи спеціального призначення, які можна швидко розгорнути для протидії "зеленим чоловічкам", які можуть з'явитися, наприклад, у країнах Балтії чи Польщі.
Читайте також: Рубіо поділився своїми прогнозами щодо завершення війни між Росією та Україною, а також прокоментував можливість енергетичного перемир'я.
Нарешті, Альянс повинен бути готовий перейти від оборони до активних дій. Перший крок очевидний: надання Україні більш потужного та якісного наступального озброєння. Україна вже довела свою здатність завдавати точних ударів на великі відстані, націлюючись на російські нафтогазові об'єкти та стратегічну авіацію. Чим більше проблем вона створює для Путіна, тим менше у нього можливостей тиснути на інші країни Європи, зазначає Ставрідіс.
Другий рівень є суперечливим і ризикованим: Альянс має бути готовий вести власний варіант гібридної війни. Хоча НАТО не буде копіювати методи Путіна, які є явно незаконними й аморальними, кампанія проти військових об'єктів є цілком виправданою. Можна почати з використання кіберзасобів для зриву операцій у Калінінграді -- російському анклаві, який став для Москви передовою лінією ведення високотехнологічної електронної війни проти Європи та збору розвідданих.
Путін повинен усвідомити, що НАТО обізнано щодо його намірів і що Альянс готовий не тільки до оборони, а й до завдання суттєвих військових ударів, якщо Російська Федерація продовжить свою діяльність у "сірій зоні".
Головна помилка в оцінці загрози -- розглядати її виключно крізь призму класичної війни: гібридні сценарії дають змогу Кремлю досягати власних цілей зі значно меншими витратами. Один з уроків 2022 року полягає в тому, що відсутність "очевидних ознак" підготовки вторгнення не гарантує його відсутності, а ігнорування навіть малоймовірних сценаріїв занадто дорого обходиться жертві агресії.
#
