Російські військові оприлюднили відео, на якому заявляють про захоплення командного пункту українських сил у центрі Гуляйполя. Кадри спричинили хвилю запитань -- від того, що саме могло потрапити в руки РФ, до причин втрати контролю над позицією. Фокус з'ясував, чому російські підрозділи змогли проникнути в центр міста та які ризики це створює для оборони на цьому напрямку.
Увечері 25 грудня в Інтернеті з'явилося відео, на якому, як стверджується, підрозділ Збройних сил Росії знаходиться всередині контрольно-спостережного пункту (КСП) українських військових у центрі Гуляйполя (Запорізька область). На записі можна побачити українські прапори, комп'ютерну техніку, радіостанції, карти, незахищені мобільні телефони, планшети, флеш-накопичувачі та військові печатки.
У російському відео показують приміщення на вулиці Соборній, 52. За словами окупантів, саме там знаходився КСП одного з підрозділів української територіальної оборони.
Коментарі аналітичного проєкту DeepState вказують на те, що мова йде про контрольно-спостережний пункт 75-го батальйону 102-ї окремої бригади територіальної оборони. Після проведення військової реформи цей батальйон був переформований у 1-й батальйон 106-ї окремої бригади ТрО, проте фактично продовжував функціонувати під управлінням 102-ї бригади ТрО.
На записі видно, що українські військовослужбовці залишили техніку, документи та печатки, що може свідчити про несподіване відступ або втрату контролю над територією.
За даними DeepState, проникнення російських підрозділів на КСП відбулося після штурмових дій 18 грудня, коли українські захисники були змушені відступити з-за вогневого тиску противника. Саме в той день у пункті перебувало багато управлінців, включно з командирами рот, і один із них отримав тяжке поранення та згодом загинув, оскільки не зміг вчасно дістатися до стабілізаційного пункту.
DeepState також підкреслив, що відео росіян не є безпосередньою "здачею" позицій у момент бою, а швидше -- фіксацією того, що російські війська вже перебували в центрі міста після відходу українських підрозділів. Аналітики звернули увагу на "хаос та проблеми в управлінні" підрозділами ТрО, що потребують подальшого перегляду та реформування.
Військова кореспондентка Діана Буцко підтвердила, що на відео зафіксовано КСП 1-го батальйону 106-ї бригади. Вона зазначила, що, ймовірно, відсутність чітких наказів щодо відступу та труднощі зі зв'язком стали причинами втрати контролю над цим опорним пунктом. За її словами, російські війська намагаються перекрити дорогу на Залізничне та розширюють свою присутність по всіх районах Гуляйполя.
Журналіст та військовослужбовець Кирило Сазонов також розповідає про надзвичайно важку ситуацію в цьому регіоні, де штурмові підрозділи українських сил активно ведуть боротьбу за утримання позицій, а не лише за збереження фронту.
Представник Сил оборони південної України Владислав Волошин підтвердив, що після публікації відеозапису було ініційовано розслідування, яке має на меті з'ясувати всі деталі інциденту. Він зазначив, що після встановлення всіх фактів і осіб, відповідальних за події, командування надасть офіційний коментар.
Військовий аналітик Денис Попович закликає не поспішати з висновками стосовно наслідків інциденту, підкреслюючи, що наразі немає достовірних даних про справжній зміст матеріалів, які могли опинитися в розпорядженні супротивника.
За його словами, на даний момент відсутні підтвердження щодо того, які саме документи потрапили до рук російських військових і яку інформацію вони містять. Крім того, неможливо точно стверджувати, що опубліковане відео не є частиною інформаційно-психологічної операції (ІПСО).
"Ми не присутні на місці подій і не маємо повної інформації про всі деталі. Які документи потрапили до рук росіян і що саме в них міститься, залишається нез'ясованим. Також не можна відкидати можливість, що це може бути російська інформаційна спецоперація," -- зазначає Попович у коментарі для Фокусу.
Експерт зазначає, що основним аспектом при оцінці ризиків є обсяг і природа інформації, що могла бути втраченою.
"Оцінка ризиків прямо залежить від того, яку саме інформацію міг отримати супротивник. Без цього важко говорити про можливі наслідки," -- зазначає він.
Водночас Попович зазначає: в разі, якщо відеозапис виявиться справжнім, а документи – дійсно автентичними, уникнути проблем буде неможливо.
"Якщо це дійсно так, то труднощі неминучі. Перш за все, це торкнеться сусідніх підрозділів. Але масштаби та наслідки поки що залишаються нез'ясованими, адже ми не маємо чіткої інформації про те, що конкретно містилося у цих документах," — підкреслює військовий експерт.
На завершення, фахівець зазначає, що навіть за найобережнішими оцінками ситуація не виглядає обнадійливою, проте остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення офіційної перевірки.
Військовий аналітик Олег Жданов вважає, що випадок проникнення російських сил у командний центр у Гуляйполі є наслідком недоліків в організації оборонних заходів та розгортанні підрозділів на цій ділянці фронту.
За його словами, ситуація розвивалася за вже знайомим сценарієм: після того, як штурмові підрозділи ЗСУ змогли зупинити просування противника, їх було відведено, а на відповідальну ділянку оборони знову завели бригади територіальної оборони.
"Штурмові полки успішно виконали свою місію, зупинивши ворога. Проте, ці підрозділи не розраховані на тривале утримання зайнятих позицій. Справжні труднощі виникають, коли їх замінюють на тероборону", -- пояснює Жданов у коментарі для Фокусу.
Експерт наголошує, що бригадам територіальної оборони об'єктивно складно тримати оборону в міських боях: це легкі підрозділи, які часто не мають достатньої кількості важкого озброєння і змушені діяти в умовах кадрового некомплекту.
Саме цим, на його думку, скористалися російські війська, застосувавши тактику масової інфільтрації піхоти.
"Малими групами, з обмеженим спорядженням, росіяни проникають у місто. Вони прослизають крізь бойові позиції і ховаються у підвалах та приватних будинках. Часто без їжі, вони набирають воду, відвідують кілька магазинів та збирають батарейки для радіозв'язку," -- коментує експерт.
За словами Жданова, ці групи здатні тривалий час залишатися в межах міста, виходячи на зв'язок лише зрідка, коли отримують команди чи сигнали на збори.
"Внаслідок цього ворог вільно пересувається по центральній зоні населеного пункту. Так виникають випадки із захопленими чи залишеними командними центрами," — зазначає він.
Експерт окремо підкреслює зимовий фактор, який значно ускладнює ситуацію для українських військ у випадку втрати міської інфраструктури.
"Зимувати в місті, навіть частково зруйнованому, значно легше, ніж у чистому полі. Якщо противник вибиває оборону за межі міста -- це різко ускладнює умови для наших підрозділів", -- пояснює Жданов.
За його оцінкою, у найгіршому сценарії українським силам доведеться тримати оборону вже за Гуляйполем -- у відкритих запорізьких степах, спираючись переважно на заздалегідь підготовлені інженерні рубежі: протитанкові рови, "зуби дракона", надовби та багаторядний колючий дріт.
"Сьогодні ці інженерні конструкції дійсно здатні стримувати піхоту противника. Однак, якщо виникне необхідність зимувати поза містом, це стане найскладнішим сценарієм," -- зазначає експерт.
Нагадуємо, що українські військові витратили більше ніж 100 діб на звільнення п'яти сіл у Дніпропетровській області, які були під контролем російських окупантів.
#Маріуполь #зв'язок #Збройні сили України #Росія #Збройні сили Росії #Росіяни #Дніпропетровська область #Піхота #Рота (військова частина) #Ворожий комбатант #Роздрібний магазин #Запорізька область #Гуляйполе #Журналіст #Командний пункт #Південна Україна #Фокус (український журнал) #Волошин Владислав Валерійович #Батальйон #Аксесуари #Прапор України #Комп'ютер. #Залізничне (Гуляйпільський район) #Порядок бою #Тактика проникнення #Станція радіозв'язку
