26 вересня вранці російські сили знову обстріляли завод фармацевтичної компанії "Дарниця". Це сталося всього через день після попереднього нападу на дане підприємство, який відбувся 25 вересня.
У повідомленні, опублікованому на Facebook, компанія зазначила: "Найголовніше - жоден з людей не постраждав. Як і раніше, просимо дотримуватися інформаційної тиші. Уникайте публікацій фотографій і відео, не описуйте локації та наслідки удару, а також не надавайте додаткових деталей у коментарях. Не допомагайте ворогу в оцінці наслідків його атак."
В компанії просять дотримуватись інформаційної тиші: не публікувати фото й відео, не описувати місця та наслідки удару, не додавати деталі у коментарях.
Росія руйнує українську фармацевтичну продукцію.
З літа 2026 року Російська Федерація вчинила ряд атак на фармацевтичну інфраструктуру України. Зокрема, 28 червня того ж року було зафіксовано влучання по підприємству "Дарниця", в результаті чого постраждали виробничі потужності компанії. На щастя, серед співробітників не було загиблих або травмованих, і завод зміг продовжити свою діяльність. Інформацію про характер і обсяги пошкоджень вирішили не розголошувати з міркувань безпеки.
3 та 7 серпня гуманітарний склад ВООЗ у Дніпрі зазнав ударів. У цьому складі зберігалися медичні матеріали, призначені для медичних установ, зокрема засоби для екстреної допомоги, які були необхідні для прифронтових регіонів. Після першого обстрілу об'єкт визнали небезпечним, і було ухвалено рішення про переміщення запасів. Після повторного нападу склад був знищений, а залишки медичних засобів ВООЗ були втрачено.
Також атака 3 вересня серйозно пошкодила логістичний комплекс "Біокон" у Бориспільському районі Київщини. Це один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. На об'єкті зберігалися препарати різних виробників і дистриб'юторів. Були знищені сотні тонн медикаментів, зокрема склад лікарських засобів мережі "Аптека Доброго Дня". Після атаки "Біокон" припинив операції з приймання та відвантаження ліків на постраждалому комплексі.
Того самого дня двічі атакували склад Teva в Україні. Компанія офіційно повідомила, що всі її працівники залишилися живими та не постраждали. Teva заявила, що оцінює масштаби пошкоджень і намагається мінімізувати вплив атаки на постачання препаратів українським пацієнтам.
В ніч з 7 на 8 вересня російські війська завдали удару двома балістичними ракетами по складському комплексу "Оптіма-Фарм" у столиці України. Цей об'єкт вже зазнав руйнувань внаслідок російської атаки у 2025 році, і на момент нового обстрілу він не використовувався для зберігання товарів — склад виявився порожнім.
12 та 13 вересня російські війська атакували логістичний комплекс Universal Logistic у Бориспільському районі Київщини. Він є одним із двох найбільших фармацевтичних складських комплексів України. Його площа становить близько 21 тис. кв. м, а комплекс обслуговує великих фармдистриб'юторів, які далі постачають ліки в аптеки. Через удари та постійні повітряні тривоги постачальники не могли нормально забрати товар із комплексу. За повідомленнями з місця подій, після першого удару на об'єкті тривала пожежа, а повторна атака ускладнила роботу рятувальників.
У ніч на 14 вересня сили Росії здійснили напад на склад однієї з провідних українських фармацевтичних дистрибуційних компаній "БаДМ", розташований у Хаджибейському районі Одеси. Внаслідок атаки на території складу спалахнула пожежа, а будівлі отримали суттєві ушкодження.
Через постійні російські атаки на фармацевтичну інфраструктуру Україна та Молдова обговорили створення логістичних хабів для зберігання та розподілу лікарських засобів із подальшим постачанням в Україну. Такий механізм має дозволити розосередити запаси препаратів і зменшити ризик їхньої втрати внаслідок російських атак на українські склади.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше в Києві визнали, що в результаті російських атак у столиці впала кількість деяких імпортних медикаментів та ліків від хронічних захворювань. Це пов'язали з порушенням окремих логістичних ланцюгів виробників і постачальників ліків, оскільки обстріли вплинули на своєчасність постачання окремих препаратів до аптечної мережі.
#
