Протягом більше ніж трьох місяців російські війська здійснюють атаки на Харків за допомогою FPV-дронів, при цьому кількість таких ударів постійно зростає. У липні ці дрони стали причиною майже половини всіх обстрілів у місті. Основними мішенями є автозаправні станції, транспортні засоби та житлові будівлі. Ця нова загроза нависла над містом, яке розташоване лише в 18 кілометрах від лінії фронту.
Харків'яни все частіше звертають увагу на ситуацію в Херсоні та містах Донеччини, де цивільні особи щоденно наражаються на небезпеку стати мішенню для "людського сафарі". У той же час у Харкові продовжуються дискусії про необхідність встановлення антидронових сіток на вулицях міста.
Яким може бути майбутнє міста та що відомо про його оборону?
Відстань між Харковом та лінією фронту складає приблизно 18 кілометрів, а до російського кордону - трохи більше. Ця близькість з моменту початку повномасштабної війни принесла місту нові ризики. Окрім далекобійної артилерії, такої як балістичні ракети, "Калібри" та дрони-камікадзе, які можуть досягати всіх куточків України.
На початку російські сили здійснювали обстріл Харкова за допомогою зенітних ракет С-300, які запускали з території сусідніх країн. Пізніше вони перейшли до скидання керованих авіабомб з літаків. Згодом у них з’явилися дешеві дрони-камікадзе короткого радіусу дії, такі як "Молнія" та "Ланцет", здатні вражати цілі на відстані від 40 до 70 км.
Хоча дистанція до Харкова невелика, FPV-дрони тривалий час не досягали цього міста. Тим часом, прифронтові Словʼянськ і Краматорськ, які знаходяться приблизно на такій же відстані від лінії конфлікту, вже протягом півроку страждають від їхнього впливу.
Особливість FPV-дронів, як підказує сама назва "first-person view", полягає у тому, що оператори керують ними від першої особи в режимі реального часу. Крім того, це один із найдешевших видів зброї: вартість одного такого безпілотника становить від 500 доларів (для порівняння, артилерійський снаряд 155 мм коштує від 2,5 тис. євро).
З моменту початку великої війни FPV дрони стали одним із ключових засобів ураження на полі бою, проте їхнє використання не обмежується лише військовими цілями. Згодом Росія почала застосовувати їх і проти цивільного населення. Це призвело до виникнення терміна "людське сафарі", яким у Херсоні називають російські атаки по мирних жителях, що виглядають як навмисне полювання на людей.
Інформація про нещодавній інцидент полювання стала відома лише у вівторок. У мережі з'явилося відео, на якому помітно, як компактний безпілотник з боєприпасом літає навколо чоловіка, який продає овочі на ринку. На запису він кілька разів оббігає білий мікроавтобус, намагаючись ухилитися від дрона, але врешті-решт той вибухає неподалік.
52-річний Юрій пережив небезпечну ситуацію, однак, як він пізніше поділився з журналістами, зазнав вибухової травми, осколкових ушкоджень і контузії.
Щодня Херсон і його околиці, на які нині ще більше оглядаються харківʼяни, атакують десятки FPV-дронів: через них деякі райони - найбільш наближені до Дніпра - стали фактично непридатними для життя.
Воєнна журналістка Маргарита Фаль, яка працює в харківському виданні Frontliner, ділиться своїми враженнями від роботи в Херсоні, зазначаючи, що цей досвід був "унікальним". На відміну від інших прифронтових міст, у Херсоні "немає ілюзій" щодо того, що російські військові можуть уникнути обстрілів цивільних об'єктів.
"В Херсоні дуже стрьомно сідати в будь-яку маршрутку (...). Тим більше, що росіяни офіційно оголосили, що будуть бити по громадському транспорту - вони вважають його обʼєктом подвійного призначення. В Харкові, на щастя, такого немає", - каже Фаль у розмові з BBC News Україна.
Проте, на думку журналістки, у разі, якщо російські військові вирішать організувати "людське сафарі" в Харкові, то протистояти цьому, вірогідно, буде нелегко.
Вона зазначає, що у Херсоні від випадкових атак частково захищають "зелені зони" — дерева, які своїм гіллям закривають вузькі вулиці та пішоходів від небесного спостереження. У той час як у Харкові домінують відкриті місцевості: широкі проспекти та площі, що роблять людей більш вразливими до загроз.
Додатковим фактором є масштаб міста: Харків у рази більший за Херсон, Слов'янськ і Краматорськ, тому повністю накрити його антидроновими сітками якщо не неможливо, то в рази складніше.
Якщо ж інтенсивність атак FPV-дронами буде такою самою, як у Херсоні, це радикально змінить повсякденне життя харків'ян.
Досвід Херсона вже вказує на ці трансформації: Фаль перераховує нові принципи, згідно з якими тепер існують мешканці Херсона, і які можуть в майбутньому стати порятунком для харків'ян.
Перш за все, важливо зберігати постійну пильність щодо оточуючого середовища. Слідкуйте за тим, куди ставите ноги, адже під ними можуть ховатися дрони-"ждуни" або вибухонебезпечні предмети, замасковані під відходи.
У певних частинах Херсона переміщатися доводиться стрибками: від одного укриття до іншого — з даху на дах, з дерева на дерево. Важливо також уникати скупчень: не зосереджуватися в групах і дотримуватися дистанції під час пересування.
Мешканці міста використовують детектори дронів, зокрема пристрій під назвою "Чуйка". Проте цього може виявитися недостатньо: жителі Херсона рекомендують знімати навушники та уважно "слухати небо", щоб своєчасно виявити дрон, який може залишитися непоміченим технікою.
"У Херсоні є пологовий будинок, який знаходиться неподалік від води і збудований під землею. Тут панують пусті, зруйновані квартали. Я навіть не уявляю, як швидка допомога може дістатися туди (...) - ми їхали в бронежилетах і касках. Не можу зрозуміти, як там відбувається процес народження. Дістатися туди і залишитися живим – це справжній квест," - ділиться своїми враженнями Фаль.
Врешті-решт, жителі змушені закривати вікна, аби запобігти проникненню дронів до своїх помешкань.
Згідно з інформацією мера Ігоря Терехова, у липні російські війська здійснили 109 атак на Харків, з яких 51 обстріл був проведений за допомогою FPV-дронів, що складає майже половину всіх випадків.
Для порівняння, згідно з офіційною інформацією, у червні російські збройні сили здійснили 142 напади на Харків, з яких 18 випадків відбулися за допомогою FPV-дронів. У травні кількість атак становила 15, а в квітні не було зафіксовано жодного випадку.
Представник прокуратури Харківської області, начальник відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними зі збройним конфліктом, Спартак Борисенко у коментарі для BBC News Україна зазначив, що російські сили нарощують свої атаки за допомогою безпілотних літальних апаратів. За його словами, спостерігається не лише збільшення кількості таких дронів, а й розширення їхнього радіусу дії.
"Сучасні технології вже забезпечують можливість завдавати ударів по всім районам міста – як за допомогою дронів, що використовують оптоволоконні системи, так і через радіокерування," – зазначає Борисенко, підкреслюючи, що російські FPV наразі можуть літати в середньому на відстань до 50 кілометрів.
Це стало можливим, як розповідає прокурор, зокрема завдяки тому, що росіяни вдосконалюють ретранслятори сигналу, що дозволяють обходити засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Крім того, армія РФ також застосовує дрони зі штучним інтелектом: якщо вони втрачають сигнал з оператором, програма самостійно обирає ціль і вражає її.
"Вони здатні до розширення, і далі ми будемо свідками лише посилення тиску на цивільних людей. Те, що трапляється в Херсоні, незабаром повториться в Харкові", - зазначає він.
Перший випадок використання FPV-дронів з бойовими зарядами російськими військами над Харковом зафіксували в травні минулого року. У жовтні з'явилася інформація про кілька нових інцидентів у північних районах міста – тоді частину кільцевої дороги закрили антидроновими сітками, а в лісопосадках неподалік продовжували фіксувати нові "прильоти".
Проте вже у травні цього року FPV-удари сягнули вглиб Харкова і за два місяці стали, якщо не масовим, то досить буденним явищем.
Тільки близько тижня тому, 26 червня, російські збройні сили здійснили атаку за допомогою FPV-дрона на вантажівку, що належала хлібозаводу. 43-річний водій, який вранці займався доставкою хліба, залишився живим, але отримав серйозні травми і був відправлений до лікарні.
За два дні до цього, 24 липня, російський FPV влучив у автівку, за кермом якої був доцент Харківського авіаційного інституту Геннадій Симбірський. Чоловіка врятувати не вдалося - він помер у кареті швидкої допомоги.
У той же час прокуратура Харкова не раз фіксувала атаки безпілотників на автозаправні станції та житлові будинки в різних частинах міста, зокрема в центрі та у більш віддалених від лінії фронту зонах.
Усі ці інциденти харківська прокуратура розглядає як воєнні злочини, що підпадають під статтю 438 Кримінального кодексу України. Прокурор Борисенко зазначає, що завдаючи ударів по цивільному населенню, російські військові ігнорують вимоги міжнародних конвенцій, що регулюють ведення бойових дій. Українські правоохоронні органи сподіваються на те, що покарання за ці дії будуть винесені не лише українськими судами, але й Міжнародним кримінальним судом.
"Безумовно, ми прагнемо до справедливості і маємо на меті, щоб кожен злочинець, пілот, а також командир, який віддавав накази щодо використання дронів проти цивільних осіб, понесли кримінальну відповідальність. Ми також сподіваємося, що в майбутньому до відповідальності за ці злочини буде притягнуто і вищий військовий керівний склад в рамках Міжнародного кримінального суду," - зазначає прокурор.
Борисенко зазначає, що не бачить жодної військової обґрунтованості в ударах по автозаправним станціям, вважаючи їх чітко спрямованими на тероризацію цивільних громадян.
"Терор проти цивільних громадян та руйнування міської інфраструктури мають на меті паралізувати життєдіяльність як самого міста, так і його околиць. Це робиться для того, щоб населення усвідомило, що в регіоні немає жодних активностей: відсутні робочі місця, можливості для проживання та належні приміщення," - зазначає він.
За інформацією прокурора, російські військові частини самостійно розповсюджують відеозаписи, на яких показано ураження цивільних обʼєктів у Харкові. Серед цих підрозділів виділяється "Рубікон", який виконує особливу роль у складі російської армії, і якого деякі аналітики навіть охрестили "геймченджером" у контексті війни.
На фоні новин про зростання атак FPV-дронів у Харкові виник суперечка щодо монтажу антидронових сіток.
Частина харківʼян, зокрема чимало журналістів і громадських активістів, критикує мера Ігоря Терехова, який здебільшого уникав комунікації на цю тему. Ще на початку березня харківський міський голова заявляв, що сітки встановлювати не потрібно - натомість, за його словами, "потрібно завершувати війну".
У той час Терехов підкреслював, що відповідальність за встановлення антидронових сіток покладається на військову адміністрацію, а "захист міста буде реалізовуватися за запитом військових".
На початку липня, коли російські сили розпочали третій місяць атак на Харків за допомогою FPV-дронів, він коротко згадував про встановлення сіток, підсумовуючи обстріли міста у своєму пості в соціальних мережах.
"Безумовно, місцева адміністрація готова активно підтримувати всі ініціативи, які можуть суттєво покращити рівень безпеки жителів Харкова, включаючи впровадження антидронових сіток," - зазначив Терехов.
"Наша мета - надати підтримку в тих місцях, де експерти вбачають у цьому справжню цінність та додатковий захист для людей", - зазначив він, виглядаючи при цьому доволі скептично.
Вже за кілька днів Терехов заявив, що антидронові сітки "не є панацеєю" для прифронтового Харкова. Втім, за його словами, якщо військова адміністрація ухвалить таке рішення, то "це треба робити".
"Сітки не можуть вирішити всі проблеми, адже в разі атаки реактивного "шахеда", КАБ чи ракети вони виявляються безсилі. Проте, це все ж необхідний крок", - зазначив він.
Позиція Терехова викликала хвилю обурення серед частини харківʼян. Головний закид полягає в тому, що видатки на міські прикраси, реконструкції парків і набережної, а також компенсацію безплатного проїзду в громадському транспорті, у рази перевищують інвестиції в оборону міста.
Зокрема головний редактор харківського Радіо "Накипіло" Євген Стрельцов пише про масштабні реконструкції пішохідних зон, нові лавки та клумби - це все на тлі все більшої кількості атак російських дронів на цивільні авто, заправки та підприємства.
"Наразі місцеві чиновники не надають жодних рішень, перекладаючи відповідальність на центральні органи, і уникають серйозної розмови з громадянами щодо катастрофи, що насувається. Як зазвичай, місцева влада лише скаржиться і безпорадно знизує плечима", - зазначає Стрельцов.
Волонтерка та інструкторка з домедичної допомоги Анастасія Бібікова відкрито критикує заяви міської влади про "незламний" та "залізобетонний" Харків. На її думку, це не лише популістичні лозунги, але й небезпечна ілюзія, що відволікає увагу від реальних проблем безпеки. Вона зазначає, що акцент на візуальних прикрасах, інсталяціях і клумбах, які, нібито, мають підтверджувати, що "Харків живе і працює", є відвертою маніпуляцією, яка не змінить ситуації на краще.
"Як і кожне інше місто, Харків має свої виклики, якщо не робити зусиль для покращення, - зазначає Бібікова."
"Щоразу, повертаючись із Краматорська, не раз казала харківʼянам, що наступними можемо бути ми. Багато хто не те що не вірив - навіть слухати не хотів. Небажання уявляти подібне зрозуміле: нікому не хочеться втрачати дім, а для когось - знову. Але загроза реальна", - застерігає активістка.
Аміл Насіров з харківського гурту "Курган і Агрегат" також прокоментував ситуацію:
Харківська адміністрація не обмежує доступ до вулиць сітками для захисту від дронів, оскільки працює над створенням унікальних сіток-гірлянд. Це робиться для того, щоб мешканці могли порівнювати Харків з іншими містами і бачити його в новому світлі.
Прихильники мера, відтворюючи його слова, стверджують, що захист міста, включаючи встановлення антидронових мереж, є обов'язком військової адміністрації на чолі з Олегом Синєгубовим.
В кінці червня він повідомив, що на околицях Харкова вже розпочали встановлення захисних сіток. За його словами, головним пріоритетом є забезпечення безпеки кільцевої дороги, а в майбутньому такі конструкції можуть з'явитися й на Харківському шосе, яке веде до північних районів міста.
21 липня Синєгубов повідомив, що ХОВА встановлює антидронові сітки в "особливо небезпечних місцях", зокрема в Харкові.
На початку серпня глава Харківської обласної військової адміністрації анонсував новаторський проект, спрямований на захист міста від атак FPV-дронів. Цей трирівневий захист безпілотників, який включає в себе використання оптоволоконних технологій, був розроблений у співпраці з організацією "Хартія".
За словами Синєгубова, за три тижні - тобто під кінець серпня - у Харкові мають побудувати три рубежі оборони. Наразі на реалізацію проєкту виділили з обласного бюджету перші 7 мільйонів гривень.
Перший ешелон буде розташований у передмісті та складатиметься із засобів активної протидії дронам: це можуть бути зокрема засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) або озброєння для збиття безпілотників.
Другий рубіж - це пасивні засоби захисту. Це, як повідомив Синєгубов, так звані "антидронові коридори" - тобто накриті сітками кільцева дорога та окремі магістралі Харкова.
Останнім етапом оборони є мобільні вогневі групи (МВГ), призначені для знищення дронів, які змогли подолати перші два рівні захисту.
"Коли ми говоримо про "експеримент", маємо на увазі не абсолютно нову ідею. Це вже випробуване на практиці рішення, яке просто адаптоване до конкретних умов і потреб. Безсумнівно, воно буде ефективним," - зазначив Синєгубов.
У той же час Ігор Терехов, підсумовуючи результати вже третього місяця атак Росії з використанням FPV-дронів, здається, трохи змінив тон своїх висловлювань. Він повідомив, що міська адміністрація "займається протидією цим ударам у співпраці з військовими та обласною адміністрацією". Проте, він знову підкреслив, що антидронові сітки "не забезпечують захист від усіх видів озброєння", а те, які методи можуть виявитися ефективними, визначають військові фахівці.
"Водночас пропонуємо й власні технічні підходи, випробовуємо їх і реалізовуємо те, що погоджено з військовими. Частину необхідних конструкцій та елементів захисту виготовляють і встановлюють наші комунальні підприємства", - повідомив Терехов.
На відстані 4 кілометри від Харкова розпочинається територія, де проводиться примусова евакуація сімей з дітьми, хоча раніше до неї входили села, що безпосередньо межували з кордоном. Наприкінці червня в селі Руська Лозова мешкало 33 родини з дітьми, однак до кінця місяця їх залишилося лише дві.
Завдяки постійним ударам російських FPV-дронів, як повідомив місцевий староста, маршрутки більше не курсують у цю місцевість. Без нагальної потреби також не зупиняються швидка допомога, служба ДСНС та поліція.
Прокурор Спартак Борисенко висловив думку, що на сьогоднішній день немає жодних підстав для зупинки атак росіян за допомогою FPV-дронів на Харків.
"Можливо, коли будуть холоди, мінусова температура, то буде менша кількість ударів (в таких умовах оптоволокно стає крихким. - Ред.). На жаль, інших передумов щодо меншої кількості ударів немає - вони будуть лише збільшуватися. Вони (росіяни. - Ред.) будуть збільшувати і зону завдання ударів, і об'єкти ударів: бо тут не лише АЗС, а й інші цивільні об'єкти", - каже він.
За словами Борисенка, наразі немає ефективного засобу, який міг би зупинити російські безпілотники. Проте він висловив оптимізм щодо оголошеного обласним головою проекту захисту Харкова.
"Потрібно робити не лише сітки, а й інші засоби протидії дронам: і РЕБ, і сітки, і засоби переривання оптоволокна, інженерні споруди. Це все буде (працювати. - Ред.) в комплексі", - каже прокурор.
"На мою думку, всі наші зусилля можуть виявитися продуктивними, а час це підтвердить. Якщо ж залишимося бездіяльними, ситуація, безумовно, тільки ускладниться," - зазначає він.
Конфлікт між Росією та Україною є новим етапом війни, що відзначається технологічними інноваціями та швидкістю змін, яка ніколи не спостерігалась раніше. З появою нових видів озброєння незмінно виникають і нові методи їх нейтралізації. Сьогодні майбутнє Харкова визначається тим, наскільки ефективно місто зможе пристосуватися до цих викликів і чи вдасться йому скористатися досвідом інших міст, які також перебувають у зоні бойових дій.
#
