Полювання на людей: як російські дрони переслідують мирних мешканців Херсона.

З початку літа російські загарбники здійснюють терор проти мешканців Херсона та околиць, використовуючи безпілотники для точного скидання вибухових пристроїв на людей. УНІАН досліджував, як цивільні особи адаптуються до цих небезпечних умов та чи існують ефективні способи захисту мешканців півдня України від подібних загроз.

Після деокупації Херсон та правобережна частина області перебувають під постійним вогнем російської армії, яка нищить критичну та соціальну інфраструктуру, житлові будинки. Майже щодня гинуть та отримують поранення цивільні. Окупанти застосовують проти населення артилерію, керовані авіабомби, ракети, безпілотники. А приблизно з середини літа атакують людей ще й з дронів Mavic, перетворивши їхнє життя на суцільний кошмар.

З серпня цього року місцева адміністрація розпочала спеціальний облік громадян, які постраждали внаслідок скидів вибухових пристроїв з безпілотників. За інформацією Херсонської обласної військової адміністрації, з того часу було поранено понад 500 осіб, а кількість загиблих перевищила 40.

У зв'язку з цією ситуацією, голова Херсонської МВА Роман Мрочко під час недавнього засідання Конгресу місцевих і регіональних влад звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням направити в регіон додаткові підрозділи. Це необхідно для створення своєрідного "куполу" над містом, який забезпечить захист жителів від атак ворожих дронів. Президент Зеленський обіцяв, що питання щодо збільшення мобільно-вогневих груп буде ретельно розглянуто.

Проте, незважаючи на всю складність ситуації, жителі Херсона та передмістя не ставлять життя на паузу. УНІАН дізнавався, що дає їм сили не впадати у відчай і пристосовуватися до надважких умов, та чи можливо захистити місто антидроновою "парасолькою".

За словами місцевих мешканців, внаслідок постійних атак безпілотників в цьому регіоні не існує жодного безпечного місця. Однак найбільша загроза спостерігається в районах, що прилягають до Дніпра, зокрема в Дніпровському районі Херсона, мікрорайоні Острів та в околицях, таких як Антонівка і Кіндійка. Люди повідомляють, що майже на кожній зупинці громадського транспорту на багатьох вулицях можна встановити меморіальні таблички з написом: "Тут загинули" та списком прізвищ...

За словами в. о. голови Дніпровської районної організації Товариства Червоного Хреста України в Херсоні Наталії Шатілової, всі об'єкти, що знаходяться в русі - чи то автомобілі, самокати, велосипеди, чи пішоходи, - стають мішенню для російських військових.

Вона ділиться своїм досвідом, пояснюючи, що має власно створений маршрут, який допомагає їй уникати небезпечних зон. Якщо ж ситуація вимагає, вона намагається швидше завершити всі справи і покинути цю територію. Літом і восени автомобілі та пішоходи пересувалися вздовж узбережжя, шукаючи притулку від дронів під деревами. Проте зараз, взимку, це вже неможливо.

Також за допомогою дронів загарбники розкидають протипіхотні міни - так звані "пелюстки", які вже неодноразово виявляли на дорогах, дахах будівель. Такі пристрої майже непомітні в опалому листі, гілках та вибухають, зокрема, коли людина наступає на датчик.

"Через дистанційне мінування в місті багато поранених. Серед них - моя колега, яка намагалась рятувати інших людей, коли ті опинилися у скрутних життєвих обставинах. Вона наступила на "пелюсток" та втратила ногу...", - розповіла пані Наталя.

Антонівського старостівського округу, волонтерка Наталія Маркович з Киндійки вважає, що загарбники, використовуючи дрони Mavic, перетворили життя місцевих мешканців на справжнє сафарі.

Кіндійка, що знаходиться на східній околиці Херсона, є приватним сектором, де до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації проживало близько 13 тисяч осіб, і налічувалося приблизно чотири тисячі домогосподарств. На сьогодні вціліло лише близько 1500 з них. Тепер у селищі залишилося близько 2200 мешканців, більшість з яких — люди похилого віку. Внаслідок постійних обстрілів в Кіндійці було припинено подачу електрики та газу, зруйновані всі магазини, три навчальні заклади і старовинний храм.

Як підкреслює жінка, дрони, що запускаються ворогом з лівого берега, здійснюють моніторинг людей і їхніх переміщень у реальному часі, включаючи пересування пішки, на приватних, службових або громадських транспортних засобах.

"Наприклад, вороги вчиняють так: скидають вибухівку на автомобіль цивільного призначення. Водій та пасажири отримують поранення і потребують термінової допомоги. Оператори дронів спостерігають на своїх екранах, як біля машини лежить поранена людина (або кілька осіб), які чекають на прибуття "швидкої". У той же час два дрони в небі очікують на спецтранспорт, і коли він прибуває, скидають вибухівку на медичних працівників", - розповідає волонтерка.

Вона поділилася трагічною історією, що сталася більше місяця тому: під час вибуху, який стався в автомобілі по дорозі на роботу, загинула співробітниця регіонального онкологічного диспансеру - старша лаборантка патологоанатомічного відділу Ольга Моісєєва.

"Через обстріли цей онкодиспансер, розташований в Антонівці, вже припинив роботу. Тролейбуси туди не курсують з минулого року - окупанти розтрощили снарядами мережі тощо, а зараз через високу активність БПЛА перестали ходити й маршрутні таксі...", - розповіла жінка.

Маркович також згадала про випадок, коли безпілотник скинув вибуховий заряд на 91-річну жінку, яка знаходилася на вулиці. Внаслідок цього бабуся отримала вибухову травму та поранення ноги від осколків. Крім того, окупанти влаштували справжнє полювання на 11-річного хлопчика, який їхав на велосипеді. Перелякана дитина намагалася втекти від дрона, але той невпинно переслідував її, як мисливець диких звірів. Хлопчику вдалося заховатися, проте безпілотник все ж скинув вибухівку, що призвело до травмування його ніг.

Сама пані Наталія вже двічі потрапляла під такі удари. Вважає, що їй пощастило - пошкоджено тільки автівку, якою вони з чоловіком везли хліб для жителів прибережних мікрорайонів. Волонтерка пояснила, що через це виїзди з гуманітаркою довелось призупинити. Водночас у низці небезпечних мікрорайонів залишаються люди, які дуже потребують допомоги. Наприклад, нещодавно їй зателефонував літній сусід та розповів, що протягом кількох днів боїться вийти по дрова до хліва, бо минулого разу там на нього полювали "мавіки". Каже, як тільки зайшов до обійстя, прилетіли три дрони, "зависли" й чекали, коли чоловік повертатиметься в будинок. Як пояснила Маркович, дідусь своєчасно почув "мавіки" та пересувався перебіжками.

"Й таких літніх людей у Кіндійці досить багато. Вони вперто відмовляються виїжджати! При цьому транспорт не працює, немає можливості ні хліба купити, ні дрова привезти. "Швидкі" у Кіндійку не виїжджають", - констатує пані Наталія.

За інформацією Олександра Толоконнікова, який є керівником управління внутрішньої та інформаційної політики Херсонської обласної військової адміністрації, у 2023 році російські військові завдали шкоди 30 автомобілям швидкої допомоги, більшість із яких постраждали внаслідок скидання вибухових пристроїв з безпілотників.

На жаль, медичні працівники також стали жертвами конфлікту. Наприклад, бригада "швидкої" допомоги вирушила до Антонівки на виклик, але була атакована російськими військами, які скинули на них вибухові пристрої. В результаті загинув 64-річний лікар, а 26-річна медсестра, водій та фельдшер отримали серйозні поранення. Міни-пелюстки, розкидані російськими солдатами, становлять загрозу не лише для медичних служб, але й для рятувальників та звичайних пішоходів. Є випадки, коли люди, намагаючись підняти ці міни, втрачали кінцівки. Це справжнісінький жах, - зазначив посадовець.

За даними Толоконнікової, в прибережних населених пунктах правобережної частини Херсонщини, що найбільше страждають від російських атак, залишається близько 10% мешканців.

"Ми постійно намагаємося донести до людей, що приватна власність не заслуговує ні на життя, ні на здоров'я. Безперервно закликаємо їх знайти притулок у безпечніших місцях, хоча б на певний час," - поділився він.

За його інформацією, можливим переселенцям надається безкоштовне тримісячне проживання в шелтерах, де є доступ до води, газу, електрики та опалення. Також існують спеціальні модульні містечка, розташовані в більш безпечних зонах Херсонщини, що дозволяє людям не відправлятися далеко. Проте багато хто відмовляється від евакуації.

Нещодавно до мене звернулися за допомогою - в селі Бургунка проживають бабуся з дідусем, які залишилися без електрики та газу, постійно під загрозою від атак окупантів. Крім того, є проблеми з водою - волонтери не можуть її доставити, оскільки російські дрони та артилерія миттєво реагують на будь-які спроби. Вони просять хоча б вирішити питання з водопостачанням... Що робити в цій ситуації? Будь-який автомобіль там підлягає обстрілу, що може призвести до жертв і поранених. Я запитую: "Можливо, вам краще виїхати? У нас є центр, де можна безпечно перечекати". Але вони відповідають, що не хочуть залишати свій дім і готові його охороняти...", - розповідає Толоконніков.

За словами Наталії Маркович, є декілька причин, через які люди не хочуть переїжджати. Зокрема, небажання кидати напризволяще домашніх тварин та житло. Як правило, це пенсіонери, яким за 70, та їхні родичі, які не можуть залишити батьків. Ще одна категорія - рідні хворих та людей з інвалідністю, які потребують догляду.

Проте існує ще одна група людей - ті, хто не має куди виїхати! Будемо відверті. Я, наприклад, людина, яка досягла пенсійного віку, отримую 3400 гривень. Як можна з такими коштами вижити, орендувати житло?!.. Справді, влада займається евакуацією та пропонує кілька варіантів безкоштовного проживання в готелях і гуртожитках. Але це лише тимчасове рішення. Що буде далі? - з тривогою запитує волонтерка.

Як зазначає Наталія Шатілова, через труднощі з житлом багато переселенців з правобережної частини Херсонщини повертаються з західних регіонів України, таких як Вінниця та Одеса. "Після закінчення терміну безкоштовного проживання, людям доводиться шукати нове житло самостійно, а ціни на ринку нерухомості дуже високі. Навіть якщо обидва дорослих у родині знайдуть роботу, бюджет сім'ї з дітьми не витримує навантаження. Адже потрібно враховувати витрати на одяг, їжу, освіту, дитячий садок, а також медикаменти. Більш того, є регіони, де зовсім відсутня можливість працевлаштування та навчання. Так, там може бути безпечніше, але гідного життя не забезпечити. На жаль, це - сумна реальність".

За інформацією Олександра Толоконнікова, представника Херсонської обласної військової адміністрації, російські військові не приховують своїх намірів цілеспрямовано обстрілювати цивільних. Вони навіть називають свої дронові атаки, зокрема, використання "мавіків", "сафарі". Цю інформацію вони поширюють у спеціально створених Telegram-каналах, де також викладають відеоматеріали зі своїми "досягненнями". На одному з таких роликів зафіксовано, як підліток йде вулицею, поки на нього намагаються скинути дрони, або ж як "мавік" переслідує звичайну автомобіль чи маршрутку.

"Вони самостійно називають це 'кіно', розміщують у мережі та підписують, мовляв, 'сафарі на Херсонщині'. Таким чином, вони фактично фіксують свої злочини", - зазначив представник влади.

Він вважає, що, перш за все, росіяни хочуть залякати місцеве населення. У своїх соцмережах вони розповідають, що атакуватимуть будь-яку людину, яку помітять у "червоній зоні". Інша версія - російські загарбники таким чином влаштували своєрідний "полігон" з цивільними цілями, на якому навчають своїх операторів дронів.

Як повідомили у Херсонській обласній прокуратурі, правоохоронці намагаються ідентифікувати та притягнути до відповідальності росіян, причетних до обстрілів регіону. Станом на зараз викрито та заочно притягуються до кримінальної відповідальності шість представників вищого військового керівництва РФ - командувачів, командирів, які з 2022 року ведуть агресивні воєнні дії на території Херсонської області. Також слідством встановлено солдата, який за допомогою БПЛА дистанційно скидав на людей боєприпаси типу ВОГ-17.

Загалом правоохоронці повідомили про підозру 118 особам, до суду скеровано 55 обвинувальних актів щодо 99 осіб, винесено вироки 11 окупантам. Проте зрозуміло, що реально покарати російських військових злочинців наразі видається малоймовірним.

Місцеві мешканці змушені адаптуватися до складних умов, адже усвідомлюють, що неможливо розмістити військового з антидроновою зброєю біля кожного дому. Тому вони розробили власні системи безпеки, наприклад, планування маршрутів з укриттями, пересуваючись від зупинки до зупинки та обираючи безпечні вулиці для своїх прогулянок. Деякі жителі навіть придбали "Цукорки" — детектори, які виявляють дрони. Ці пристрої сповіщають про наближення "мавіків", завдяки чому люди мають можливість вчасно сховатися.

Ось так виглядає ситуація: незважаючи на жахливі обставини, жителі Херсона не зупиняються на досягнутому. У місті вижити непросто, але працюють магазини, супермаркети, малі підприємства - кав'ярні, перукарні, гуманітарні центри, майстерні та освітні простори, де проводяться різноманітні майстер-класи. Я, наприклад, в ролі інструктора з надання первинної медичної допомоги, разом з колегами навчимо, як правильно використовувати турнікети та зупиняти кровотечі. Оскільки наближається Новий рік, в укриттях ми організовуємо свято для дітей, щоб підтримати їхній настрій, - поділилася Шатілова.

Наталія Маркович висловлює своє захоплення людьми, які, наражаючи своє життя на небезпеку, піклуються про безпритульних тварин у "червоній зоні". Щодня ці відважні герої вирушають пішки, щоб придбати корм для котів і собак, а потім повертаються, щоби нагодувати їх. Як зазначає Маркович, якщо тварин у Кіндійці, Антонівці та інших місцях не годувати, це призведе до катастрофічних наслідків: спочатку вони почнуть нападати одне на одного, а згодом можуть стати загрозою для людей.

Життя в Херсонській області справді нагадує гонку за виживання. У "червоній зоні" водії, які користуються автомобілями, мчать на максимально можливій швидкості, часто розганяючись до 100 км на годину або навіть більше, намагаючись уникнути "мавіка".

Проте російські окупанти продовжують створювати нові загрози. Нещодавно вони намагалися зірвати евакуацію цивільних осіб з небезпечної зони. Як повідомив керівник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко, дві автомобілі - один від міської адміністрації, а інший від волонтерів - під час вивезення людей з Антонівки потрапили на пастки-"їжаки", які терористи з Росії дистанційно розкидали по дорогах.

Небезпека полягає не лише в тому, що колесо може постраждати при наїзді на металевий трикутник. Згідно з планами агресорів, екіпаж повинен зупинитися для заміни пошкодженого колеса, що в свою чергу робить його вразливим для дронів, оснащених вибухівкою. На щастя, водії в Антонівці швидко зорієнтувалися в ситуації: вони продовжили рух і змогли дістатися до безпечного місця.

За словами військового експерта та співзасновника благодійної організації "Реактивна пошта" Павла Нарожного, російські оператори безпілотників знаходяться на лівому березі Дніпра і здійснюють запуск "мавіків" з відстані від річки.

Херсон знаходиться на високому правому березі, тоді як російські сили розташовані на низькому лівому березі. Ширина річки складає приблизно 1 кілометр. Визначити точне місце перебування операторів важко, але їх робоча дистанція коливається від 5 до 10 кілометрів, в залежності від типу антени. Використовується звичайна технологія - скидання гранат, які прикріплюються до дронів "Мавік". Вони націлюються на всіх, кого бачать, будь то автомобілі чи скупчення людей. Це є актом терору проти мирного населення, впевнений він.

За словами експертів, принцип дії квадрокоптера Mavic з прикріпленим боєприпасом виглядає наступним чином: оператори спостерігають на екрані за автомобілем або маршруткою, які рухаються вулицею. Хоча влучити в ціль під час руху можливо, це досить складно, тому зазвичай окупаційні сили чекають, поки транспортний засіб зупиниться — наприклад, на парковці, біля супермаркету або на зупинці громадського транспорту. Дрон, здатний нести до п'яти гранат, зависає над ціллю, наводить умовний приціл, і після натискання кнопки оператором боєприпас скидається з безпілотника.

Воєнний експерт додає, що використання херсонцями засобу радіоелектронної розвідки "Цукорок" може убезпечити їх від атаки дрона. Цей детектор дронів розміром як половина мобільного телефона, його вартість складає від 3000 до 3600 гривень. При наближенні дрона екран "Цукорка" видає інформацію про тип БПЛА та починає пищати.

"Mavic летить на невеликій швидкості, десь до 50 км/год, щоб перетнути річку, йому потрібно декілька хвилин. Тобто у людини досить часу, щоб, наприклад, вийти з машини, пройти в укриття. На жаль, тут є проблема - "Цукорки" не так просто придбати, на них величезна черга. Після подачі заявки на сайті виробника очікувати доведеться щонайменше декілька тижнів", - пояснив Нарожний.

На думку експерта, одним із способів захисту населення від безпілотників може стати застосування засобів радіоелектронної боротьби. Як зазначає фахівець, дальність, яку здатен подолати дрон Mavic, залежить від використання чи відсутності РЕБ. Проте для таких безпілотників існують різні версії програмного забезпечення, зокрема ті, що були розроблені російськими спеціалістами. Модифіковані версії можуть діяти без GPS, що робить їх "недоступними" для стандартних засобів РЕБ. Тому необхідно впроваджувати спеціалізовані системи радіоелектронної боротьби.

Він підкреслює, що такі системи вже існують, і теоретично над Херсоном можна організувати своєрідну "парасольку" з Mavic. Проте виникає питання щодо їх вартості та доступності, адже на сьогоднішній день цих ресурсів не вистачає навіть на передовій.

"У нас дуже часто збирають гроші на так званий окопний РЕБ, який захищає, максимум, 200-300 метрів у діаметрі. Вартість його приблизно 5 тисяч доларів. Є різні виробники, різні моделі, різні частоти, які він закриває. Якщо ми кажемо про більш-менш професійний РЕБ у масштабах такого міста як Херсон, то це коштує сотні тисяч доларів", - пояснив експерт.

Водночас він припустив, що за умови наявності "парасольки" від "мавіків" окупанти можуть перейти на масоване використання FPV-дронів, які теж спроможні долати 5-15 кілометрів. Правда, тут є ціновий нюанс. Mavic після скиду гранати, зазвичай, залишається неушкодженим та повертається до оператора. Тобто собівартість скиду дуже низька: ціна гранати - 20-30 доларів, плюс оплата операторам, які працюють, як правило, по двоє-троє. Водночас FPV-дрон коштує від 500 доларів за одиницю та є одноразовим. Саме через високу ціну такі БПЛА дуже рідко використовують проти людей, зазвичай - для знищення військової техніки.

***

Крім постійних дронових атак та обстрілів з інших видів озброєнь, жителів Херсона та передмістя непокоїть ще одна загроза - можливий новий наступ ворога. Росіяни накопичили на лівобережжі велику кількість військових та близько трьох сотень човнів, нібито призначених для форсування Дніпра. 20 грудня стало відомо, що диверсійно-розвідувальні групи спробували просунутися в напрямку Херсона. Сили оборони України їх своєчасно виявили та знищили. Та, на жаль, очікувати, що російські окупанти відмовляться від намірів розпочати наступальні дії на півдні України, не доводиться.