Історія 24-річного Івана Розумана з Марганця нагадує сюжет захопливого екшн-фільму. Відновлюючись у лікарні після серйозного поранення на фронті, він знайшов свою любов. Однак, захищаючи свою наречену Тетяну від атаки ворожого дрона, він отримав ще тяжчі травми, втративши кінцівку та зір. Зіткнувшись з новою реальністю, що огорнула його в темряву, Іван пережив справжній шок. Проте підтримка коханої стала для нього джерелом сили, що допомогло йому відновити віру в себе і продовжити жити. Свою зворушливу історію чоловік вирішив розповісти нашому виданню.
"Мріяв відпустити супротивника і вирушити на рибалку."
Перед початком повномасштабної агресії Росії Іван Розуман працював шахтарем на Дніпропетровщині. Проте його призвали на строкову військову службу. У той час вже явно проглядалися загрози, які ворог накопичував на кордонах України.
Чоловік завершив свою строкову службу в грудні 2021 року. Він мав намір відпочити і потім знову влаштуватися на роботу. Але доля розпорядилася інакше: всього через два місяці розпочалася "велика" війна.
"Два дні перед початком повномасштабної агресії я отримав дзвінок з військового комісаріату, де мене попросили прийти. А 24 лютого 2022 року я вже був у частині, готовий виконувати свої обов'язки," - згадує він.
Іван Розуман пішов добровільно на війну і щиро хотів посприяти якнайшвидшому її закінченню.
"Риболовний сезон вже на порозі, тож хлопець жартує: 'Хочеться якнайшвидше позбутися суперника та знову зануритися у риболовлю!'"
Авдіївка, Бахмут та Харківщина. У цих регіонах Іван, перебуваючи у 25-й повітряно-десантній бригаді, відповідав за організацію логістичних процесів.
"Ворог навчений. Нам показували в 2022 році, що вони якісь "чмоні", але це взагалі не "чмоні". Якщо хтось і не навчений, вони все одно з автоматами і ними керують досвідчені бійці", - зазначає ветеран.
"З метою порятунку, вдався до хитрості і зображував смерть."
Невдовзі військовослужбовець приєднався до штурмового батальйону та відправився захищати Луганщину. Під час одного з наступів він зазнав свого першого серйозного поранення.
"Під час інтенсивного артилерійського вогню один з снарядів влучив у мене: касетний боєприпас вибухнув прямо на моїй нозі", - згадує солдат.
Снаряди розтрощили ноги чоловіка і зламали кістки. Йому терміново потрібно було вибратися з цього жаху, але разом з пораненим товаришем вони виявилися у пастці: машина, на якій вони їхали, була неспроможна рушити з місця. З одного боку розташовувався яр, а з іншого — заміноване поле. Позаду і попереду їх оточували підбиті бронетехніки, які заважали втечі.
"Ми опинилися в хаосі. Раптово пролунав вибух, і я на кілька миттєвостей втратив свідомість. Коли прийшов до тями, виявив, що разом із товаришем перебуваю в лісовій смузі. Над нами літали дрони, але ми зуміли прикинутися мертвими, і міномет перестав стріляти в наш бік. Відчували, що прощаємося з життям, адже усвідомлювали, що вибратися звідти буде дуже важко. Навколо не було нікого з наших, чули лише ворога", - згадує військовий.
Несподівано, як за помахом чарівної палички, з'явився танк з побратимами. Івана разом з іншими пораненими евакуювали до медичного пункту. Однак далі рятуватися було неможливо: обстріли не припинялися, і евакуаційний транспорт не міг дістатися до "трьохсотих". Зрештою, броня все ж прибула, але для Івана не знайшлося місця! Тож його розмістили на даху танка і вирушили в безпечніше місце.
Чоловік проходив лікування протягом майже року. Лікарі повторно відновлювали його ногу після травми на війні.
Познайомився з любов'ю в медичному закладі.
Під час свого відновлення в Кременчуці Іван зустрів медсестру на ім’я Тетяна. Вона відразу викликала в ньому теплі почуття. Лише через місяць він освідчився їй, і вони вирушили до Марганця, щоб поділитися радісною новиною про весільні плани з батьками Івана. Проте війна мала свої власні замисли...
З окупованого Енергодару в бік Марганця ворог випустив безпілотники. Один із них скинув боєприпас, який вибухнув неподалік від пари. Іван зізнається, що не до кінця усвідомлював, що відбувається. Він лише встиг захистити свою кохану від вибухової хвилі. Потім його свідомість потьмяніла.
Коли він прийшов до тями, то зрозумів, що знаходиться в лікарні. Прийнявши реальність, усвідомив, що втратив одну з рук і зір.
"Важко було усвідомити це. Коли я відкрив очі, зрозумів, що опинився в пітьмі. І що найгірше, я не міг вимовити ані слова, адже дихання мені забезпечував апарат штучної вентиляції легенів," - ділиться своїми переживаннями військовий.
До лікарні поспішили мати та наречена Тетяни. Ветеран стверджує, що саме підтримка його коханої дала йому сили знову знайти бажання жити.
Згодом військовий став підводитися на ноги самостійно та займатися фізичними вправами. Проте без підтримки своєї нареченої йому було б важко впоратися з цими викликами.
"Я відчував потужну підтримку навколо себе. Згодом до лікарні прийшли кілька успішних незрячих людей, які вели власний бізнес, і я усвідомив, що адаптація залежить від того, наскільки ти готовий працювати над власним розвитком," - зазначає він. Саме з цього моменту розпочалася нова глава життя ветерана.
Почавши свою подорож у світі кулінарії як блогер
Іван уклав шлюб із Тетяною, опанував навички орієнтування у просторі та став більш самостійним у побуті. Його бажання допомагати дружині у домашніх справах стало основним поштовхом для змін у житті.
Продовжуючи, Іван і Тетяна вирішили створити акаунт у соціальних мережах, щоб фіксувати процес реабілітації ветерана після отриманих травм. Коли чоловік отримав роботу в благодійному фонді "Побачимо перемогу", виникла ідея надати своїй сторінці більш індивідуальний характер. Так народився їх кулінарний блог.
"Я і раніше готував, хоча й не на камеру. Як зараз пам'ятаю: хотів допомогти дружині щось зробити, тож, перше, що я зробив - почистив яйця", - пригадує військовий.
Зараз у Івана більше 40 тисяч підписників в блозі. Він вчить свою аудиторію готувати з використанням спеціального асистивного кухонного приладдя. Наприклад, дошки з шипами, на яку можна наколоти продукти, щоб вони не загубилися. Або ж у нагоді стає датчик рідини, який за допомогою ультразвуку визначає рівень рідини в ємності. Ветеран вільно почуває себе на кухні і може готувати, навіть використовуючи звичайне приладдя.
Чоловік активно проводить збори коштів на реабілітацію побратимів, продовжує займатись риболовлею і надихати свою аудиторію в Тік Ток жити так само активно, як він.
#Україна #лікарня #Боєприпаси #Авдіївка #Росія #Кременчук #Дніпропетровська область #Шахтар #Логістика #Харківщина #Риболовля #Вибух! #Бахмут #Міномет (зброя) #Оболонка (снаряд) #Марганець #Броня #Батальйон #Турку #Блог #Демобілізація #Фізична медицина та реабілітація #25-а повітряно-десантна бригада (Україна) #Артилерійський вогонь #Енергодар #Десантник #Свідомість #Бойовик #Кость.
