Київ переживає справжній будівельний бум, стаючи безумовним лідером України за кількістю виграних тендерів на будівництво.

Дивний ремонт цілком пристойної ділянки Столичного шосе, нова двопелюсткова розв'язка на Полярній/Богатирській, перефарбовування пофарбованих 2019-го садочків, перекладання цілком пристойних плиток і бордюрів, нові лавки замість ще не старих, кілометри нових велодоріжок із нікуди в нікуди. Не те щоб із Києвом це вперше, але триваюча війна сильно змінює ставлення до нераціональних видатків, а отже, змушує придивитися пильніше загалом до видатків столиці.

У 2024 році київські міські структури та інші організації столиці організували тендери на будівництво та ремонт на загальну суму, що перевищує 30 мільярдів гривень. Навіть державні установи, які працюють на загальноукраїнському рівні, не змогли досягти таких показників, не говорячи вже про інші регіони країни.

Дослідження будівельних контрактів у системі "Прозорро" виявило, що за час війни витрати на будівництво зменшилися в порівнянні з відомим періодом "Великого будівництва" і залишаються приблизно на одному рівні, враховуючи падіння курсу гривні (див. табл. 1). Невелике зростання обсягу будівельних замовлень у 2023 році можна пояснити укладанням угод Держвідновлення на суму близько 50 млрд грн, які були спрямовані на будівництво захисту електропідстанцій "Укренерго" та водогонів у Дніпропетровській області.

Зниження будівельного ентузіазму було обумовлене значним перерозподілом ресурсів на місцях. Водночас столичний регіон вражаюче відчужувався від інших частин України, що відображалося у червоних стовпчиках на графіку.

У рік, що передував вторгненню, Дніпропетровська область значно випереджала інші регіони (2021 рік позначений синім кольором на графіку). Це лідерство стало можливим завдяки тому, що близько половини з 50 млрд грн під уважним наглядом координатора програми "Велике будівництво" Юрія Голика та губернатора Валентина Резніченка були спрямовані на реалізацію п'яти великих проектів — чотирьох дорожніх об'єктів та місцевого аеропорту.

На самому старті вторгнення обставини зазнали кардинальних змін.

У 2022 році (жовтий відтінок на графіку) провідними гравцями стали загальноукраїнські підрядники, такі як "Енергоатом", "Укргідроенерго", "Укренерго" та інші організації. Хоча їхні головні офіси розташовані в Києві, вони здійснюють замовлення на будівельні роботи по всій території України. На несподіване друге місце вирвалася Вінницька область, але це сталося лише завдяки тому, що в останній тиждень перед вторгненням місцева філія "Укравтодору" уклала тендер на 15 млрд грн для ремонту дорожнього покриття в рамках програми "Велике будівництво". Однак фактичні роботи за цими контрактами насправді не проводилися, а терміни дії угод були просто продовжені без реального фінансування.

У 2023 році Київська область разом зі столицею вперше зайняла лідируючі позиції (позначені зеленим кольором). На жаль, у системі "Прозорро" столиця не відокремлюється від області автоматично. Частина зростання пов'язана з відновленням на деокупованих територіях Київщини, проте це лише частина картини. Серед десяти найбільших тендерів лише два стосуються руйнацій від обстрілів, і обидва займають останні позиції у таблиці — це ремонт ТЕЦ-6 і будівництво житла в Ірпені (див. табл. 2). Інші тендери стосуються більш мирних проектів, зокрема ремонту доріг та інших невідкладних робіт.

У 2024 році (червоний колір) помітно зріс обсяг будівництв у столичному регіоні. В інших областях більше не надходили замовлення на зведення захисту електропідстанцій. Натомість у Києві було зроблено вагомий крок уперед: до ремонту дорожньої інфраструктури додалося будівництво нової гілки метро на Виноградар, яка обійдеться у 14 млрд грн. Також до числа найбільших замовників будівництва цього року потрапили управління освіти Дарницького, Голосіївського та Дніпровського районів столиці, які виділили 3,2 млрд грн на ремонти шкіл і дитячих садків.

Ну, добре, можливо, причина в тому, що столичний бюджет -- найбільший, тому й маємо такий результат. На жаль, ні. Співставлення видатків на будівельні тендери із загальними бюджетами (див. табл. 3) показує, що у дев'яти регіонів "будівельна" частка тримається приблизно в одному діапазоні -- від 26 до 35%, всі вони в першій половині таблиці. Харківщина і Миколаївщина в лідерах за рахунок обстрілів і фортифікацій. Решта областей мають співвідношення менш як 20%. Але і серед них є регіони з доволі великими бюджетами (Львівська, Запорізька, Житомирська, Черкаська), але вони на будівництво тендерять значно менше від Києва.

Ще більш тривожним є те, що підряди зосереджені в руках небагатьох. Десятка найбільших замовників уклала контракти на майже 30 млрд грн, з яких сім належать структурам мерії Кличка. У той же час тисяча інших замовників з Києва та області здійснили будівельно-ремонтні закупівлі, які не перевищили 18 млрд грн.

Загалом же, за підрахунками "Наших грошей", у самому Києві на різні будівельно-ремонтні роботи цього року протендерили понад 30 млрд грн, тоді як на Київську область припадає менш як 15 млрд грн (див. табл. 4). Це означає, що мерія Віталія Кличка є чемпіоном із будівництва по Україні, навіть якщо із загального результату Київщини у 45 млрд грн прибрати область.

Навіть на рівні державних загальноукраїнських організацій не вдалося досягти позначки в 30 млрд грн, не враховуючи інші регіони.

Ми направили запит до КМДА з проханням прояснити ситуацію з незвичною активністю у будівництві, або хоча б прокоментувати виявлену нами тенденцію. Відповідь нас здивувала (документ додається): різке збільшення кількості будівельних тендерів пояснили... відмінностями між бюджетним роком та термінами реалізації будівельних проєктів.

Схоже, що це правило стосується лише Києва, оскільки інші розпорядники, з якими ми його порівнюємо, не реалізують проекти, що тривають більше року. Далі нам розповіли про міську цільову програму "Захисник Києва", яка підтримує киян, які служать у війську, а також про фінансування, яке було виділено з міського бюджету Міністерству оборони та МВС: у 2023 році загальна сума склала 1,4 млрд грн, а на жовтень цього року - вже 30 млн грн.

Як усе це може пояснити ненаситне прагнення під час війни, що має безпрецедентний розмах, вкладати кошти в асфальтування не найгірших шляхів і відновлення порожніх дитячих садків? Отже...