Вашингтон Пост: Росія прагне до миру, але лише на своїх умовах.

Проте її становище не є настільки стабільним.

Вступаючи у новий раунд переговорів у Женеві у вівторок, Росія посилила тиск на Україну, домагаючись ухвалення мирної угоди на умовах Кремля, і вночі завдала чергового масованого ракетно-дронового удару по українській енергетичній та критичній інфраструктурі.

Кремль планує примусити Київ прийняти умови, які могли б підкопати авторитет президента України Володимира Зеленського. Проте, з наближенням четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення, час, здається, перестає бути союзником Москви, зазначає The Washington Post.

Російська економіка переживає спад, а військові сили країни за останні два місяці зазнали значних втрат, які не вдалося компенсувати, зазначають західні чиновники. У Кремлі усвідомлюють, що можливості для вигідних переговорів зменшуються, оскільки адміністрація Дональда Трампа може відволіктися на проміжні вибори до Конгресу, і їх результати можуть призвести до зниження її впливу.

"Зрозуміло, що у разі, якщо Демократична партія отримає контроль над Конгресом, Трампу буде важче приймати окремі рішення", — зауважив російський експерт, який має тісні зв'язки з високопрофільними російськими дипломатами. Він, як і інші співрозмовники, попросив зберегти анонімність через делікатний характер дипломатичних обговорень.

Незважаючи на сподівання Москви представити Трампу мирну угоду щодо України як свій політичний успіх перед виборами до Конгресу, Кремль не має наміру відмовлятися від жодної зі своїх основних вимог до України, включаючи передачу територій. Таку інформацію наводять аналітики та експерти, знайомі з процесом переговорів.

"Схоже, що вони хочуть миру", -- сказав один із людей, близьких до переговорів, про росіян. "Але вони хочуть миру виключно на своїх умовах".

"Усі обговорюють ефективність переговорів, але насправді ситуація застрягла", -- зазначив співрозмовник минулого тижня. "Ми досягли тих домовленостей, на які були здатні, але далі просування немає".

Представники адміністрації Трампа продовжують виступати в ролі посередників, незважаючи на звинувачення Кремля, що НАТО завадив Росії швидко досягти успіху. Київ та його європейські союзники сподіваються, що Сполучені Штати забезпечать безпеку України після завершення конфлікту, якщо буде укладено угоду. Тим часом Росія категорично заперечує присутність західних миротворців, і залишається незрозумілим, наскільки далеко готовий піти президент Дональд Трамп у залученні США до переговорів.

Водночас Росія намагається укласти економічні угоди та безпекові партнерства зі США, щоб зберегти підтримку Трампа та його оточення, повідомив джерело, яке має зв'язки з процесом переговорів.

"Вони просто прагнуть обійти нові санкції, запропоновані [Ліндсі] Гремом," - підкреслив один із чиновників з Росії.

Повернення Владіміра Медінського, який є помічником президента Владіміра Путіна і раніше висловлював сумніви щодо суверенітету України, на позицію голови російської делегації для переговорів у Женеві свідчить про те, що Москва має намір продовжувати тиснути з найжорсткішими політичними вимогами до України. Аналітики вважають, що ці вимоги спрямовані на усунення Зеленського з посади та підрив української державності.

Атаки російських військових на території України тривають. Вночі безпілотники та ракети влучили в цивільні об'єкти та енергетичну інфраструктуру в Одесі, в результаті чого три особи отримали поранення. Аналогічні удари сталися й у Дніпрі. Ці дії є частиною стратегічної кампанії, спрямованої на знищення української енергетичної системи в зимовий період, внаслідок чого сотні тисяч людей залишаються без опалення, електрики, а часто й водопостачання.

"Москва реагує лише на мову сили. Дипломатичні зусилля не матимуть значення, якщо їх не підкріпити потужними заходами," - зазначив у X міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

У січні Росія здійснила запуск 91 балістичної ракети в бік України, що стало найвищим показником за місяць від початку повномасштабного вторгнення, повідомило Міністерство оборони України. Раніше президент Зеленський зазначав, що в тому ж місяці Росія використала близько 6 тисяч ударних дронів, а також випустила приблизно 5,5 тисячі керованих авіабомб і 158 ракет різних типів, більшість з яких були націлені на енергетичні об'єкти та іншу критично важливу інфраструктуру.

Трамп, схоже, додатково посилив тиск у понеділок увечері, заявивши журналістам на борту Air Force One, що "Україна має швидше сідати за стіл переговорів".

До складу американської делегації на двохдневних переговорах у Женеві входять спеціальний представник президента Стів Віткофф, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер та міністр армії Деніел Дрісколл. В свою чергу, Росія делегує Ігоря Костюкова, начальника військової розвідки, який нещодавно очолював переговори в Абу-Дабі. Українську сторону представляє Кирило Буданов, колишній керівник військової розвідки та теперішній керівник Офісу президента.

З огляду на непохитність позицій Москви, аналітики вважають шанси на прорив у Женеві низькими.

"На деяких фронтах може спостерігатися певний поступ," -- зазначила Тетяна Станова, старша наукова співробітниця Центру Карнегі "Росія-Євразія". "Проте основні питання залишаться невирішеними, зокрема політичні вимоги та питання безпекових гарантій. Україна не погодиться на це, а Росія не відступить від своїх вимог."

Лідери Європи все частіше висловлюють занепокоєння, що Росія може намагатися використати мирні переговори як інструмент для досягнення цілей, які їй не вдалося реалізувати на фронті, у той час як економічний тиск на країну стає все сильнішим.

"Найбільша загроза, яку нині становить Росія, полягає в тому, що вона може отримати за столом переговорів більше, ніж здобула на полі бою", -- сказала верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час Мюнхенської безпекової конференції, зазначивши, що мінімальні територіальні здобутки Росії коштували їй 1,2 мільйона вбитих і поранених військових.

Політичні вимоги Росії включають денацифікацію та гарантію, що Україна не вступить до НАТО. "Список дуже довгий. І саме тому Путін направляє Медінського", -- зазначила Становая.

Україна прагне показати адміністрації Трампа, що вона не є перешкодою для укладення угоди. Під час виступу в Мюнхені Зеленський висловив готовність задовольнити вимоги щодо проведення президентських виборів, проте для цього необхідно спочатку досягти щонайменше двомісячного припинення вогню, яке забезпечить безпечні умови для голосування.

Згідно з українським законодавством, проведення виборів у період воєнного стану є забороненим. Багато фахівців у сфері демократії та виборчого процесу вважають, що організувати вибори відповідно до міжнародних стандартів в умовах окупації значних територій, присутності мільйонів біженців за кордоном, великої кількості внутрішньо переміщених осіб та сотень тисяч військових на фронті є практично неможливим завданням.

Адміністрація президента Зеленського навіть дала зрозуміти, що готова розглянути можливість виведення військ з укріпленого Донбасу на сході України, який Москва прагне отримати, але не змогла повністю підкорити за чотири роки конфлікту. Проте Київ готовий піти на такі кроки тільки за умови отримання юридично виважених гарантій безпеки від США, а також якщо цей регіон буде оголошено демілітаризованою зоною.

Аналітики та окремі європейські чиновники попереджають, що Росія може використати недостатні гарантії безпеки для повторного розгортання своїх військ з метою розширення територіальних захоплень.

"Путін як стратег може вбачати у цій угоді певні переваги," -- зазначив Ерік Чіарамелла, експерт з Росії, який раніше працював у Раді національної безпеки під час першого президентського терміну Трампа і тепер є старшим науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир. "Після виходу українських сил фактично неможливо буде запобігти його можливому введенню військ у цей регіон -- можливо, навіть без жодного пострілу."

Зеленський у понеділок застеріг від таких сценаріїв, написавши в X, що "велика помилка дозволити агресору щось отримати", адже це, ймовірно, дасть Путіну час відновити армію та знову розпочати наступ.

На пресконференції в Мюнхені Зеленський заявив, що Україні потрібна мінімум 20-річна угода щодо гарантій безпеки з чітким визначенням того, яку саме допомогу США надаватимуть європейським силам.

Українські чиновники застерігають, що передача контрольованих територій Донбасу, зокрема укріплених міст Краматорська та Слов'янська, може призвести до нових агресивних дій з боку Росії.

"Якщо ми поступимося Донбасом, можливо, на пів року чи рік настане певна затримка, — зазначив один з українських військових під умовою анонімності. — Але в цей період Росія зміцнить свої збройні сили, і наслідком цього стане новий сплеск напруженості. Тоді нам буде вкрай важко протистояти загрозі."

Експерти вказують на те, що позиції учасників переговорів з питань безпекових гарантій залишаються суттєво віддаленими.

"Питання територій далеко не головне", -- сказала Становая. "Кожна сторона по-своєму розуміє гарантії безпеки. Росія хоче радикального скорочення Збройних сил України, анулювання всіх угод про військове партнерство з країнами НАТО та відсутності розміщення сил країн НАТО. Не повинно бути військової інфраструктури чи далекобійної зброї. Це принципове питання для Росії, і, як ми знаємо, Київ навряд чи на це погодиться".

Аналітики вважають, що Росія може використати можливі президентські вибори як інструмент внутрішньої дестабілізації України.

Заступник міністра закордонних справ Росії Міхаіл Галузін у неділю висловив думку, що Росія може обговорити ідею тимчасового міжнародного управління Україною під егідою ООН після досягнення мирної угоди, з метою організації "демократичних виборів".

Станова вважає, що ця пропозиція свідчить про те, що Росія не підтримує проведення виборів в Україні, якщо не матиме можливості їх контролювати і не зможе усунути Зеленського. "Справжня мета полягає не у виборах, а у зміні влади", -- зазначила вона.

Водночас під час переговорів Росія постійно намагається відволікти американську делегацію на інші двосторонні питання. Щойно минулого тижня в Абу-Дабі завершилися переговори між Росією, США та Україною, російська делегація намагалася залучити американців до обговорення нової угоди про стратегічні ядерні озброєння після завершення дії договору New START 5 лютого, повідомив співрозмовник, близький до переговорів.

"Росія намагатиметься максимально розширити спектр питань, які може обговорювати зі США", -- сказав російський науковець, зокрема пропонуючи посередництво щодо Ірану, "щоб показати: хоча Україна дуже важлива, відносини не повинні зводитися лише до України".