Вранці 24 жовтня голова області Олександр Ганжа повідомив, що один із постраждалих в результаті нещодавньої російської атаки на Дніпро помер.
Мова йде про 33-річного чоловіка, який отримав опіки внаслідок атаки Росії на місто 20 жовтня.
"Він був у вкрай тяжкому стані з опіками всього тіла. Медики до останнього боролися за його життя", - заявив Ганжа.
Відтак кількість загиблих через російський удар по складах у передмісті Дніпра зросла до трьох, ще троє людей поранені.
Російські збройні сили постійно завдають ударів по українським містам та цивільним об'єктам, використовуючи різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, кориговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, в усіх куточках України.
Влада Росії відкидає звинувачення у тому, що під час масштабної війни її збройні сили цілеспрямовано атакують цивільні об'єкти в українських містах і селах, внаслідок чого гинуть мирні жителі, а також руйнуються лікарні, школи, дитячі садки, а також енергетичні та водопостачальні системи.
Українські органи влади та міжнародні інституції вважають ці атаки воєнними злочинами, вчиненими Російською Федерацією, підкреслюючи, що вони є навмисними.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення, а також медичні установи, з наміром позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших критично важливих умов для існування;
переслідування та знищення осіб, які підтримують проукраїнські погляди, на захоплених територіях;
Знищення інтелектуальної еліти: освітян, художників, представників української культури, які формують свідомість інших у цій традиції.
впровадження в навчальних установах на територіях, що перебувають під окупацією, системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
Вилучення та знищення українських книжок з бібліотек, пограбування музеїв і навмисне викрадення артефактів, що свідчать про давню історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
На сьогодні 149 країн, що підписали Конвенцію, зобов'язані протидіяти акціям геноциду та притягувати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний період.
Конвенція характеризує геноцид як дії, які вчиняються з метою повного або часткового знищення певної національної, етнічної, расової або релігійної групи.
Сигнали геноциду включають: умисне вбивство осіб, що належать до певної групи, або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; свідоме формування умов життя, які призводять до знищення цієї групи; перешкоджання народженню дітей та насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої; відкриті заклики до вчинення подібних злочинів.
#
