Підприємець з Дніпра, Ігор Даниленко, вже 30 років займається ковальством. Ідеться не про далеке середньовіччя, а про сучасність. Він створює металеві сходи, скульптури для міських парків, плити-буржуйки та бронеплити для бронежилетів на замовлення Збройних Сил України. Усі ці проекти реалізує Даниленко разом із командою своїх майстрів. В інтерв'ю для Delo.ua він поділився, як йому вдалося створити свій бізнес, які труднощі довелося подолати та які плани він має на майбутнє.
Поділіться історією, що спонукала вас до відкриття кузні.
Тридцять років тому, в 1995 році, я та мої друзі отримали запрошення від видатного майстра Леоніда Кравцова, художника та скульптора, члена Спілки художників і письменників СРСР, щоб допомогти йому в його творчій діяльності. Ми виконували різноманітні замовлення: від сходів і меблів до кованих коней, ліхтарів та елементів інтер'єру й екстер'єру. Кожен виріб вимагав значних зусиль — потрібно було малювати, кувати, фарбувати та збирати. Леонід був не тільки дизайнером, але й справжнім ковальом, тоді як ми з товаришем займалися фарбуванням та монтажем готових виробів. З тих пір ми змінили п'ять кузень, а зараз маємо власний простір площею 500 квадратних метрів, оснащений усім необхідним обладнанням.
Яким чином знаходили замовників?
О, як же це було в 1990-х! У той час не користувалися інтернетом для пошуку клієнтів, а працювали за старими перевіреними методами. Ми створювали буклети, друкували візитки і просто ходили по вулицях міста. Якщо помічали будівництво або нові житлові комплекси, заходили всередину й пропонували свої послуги. Я навіть їздив до Києва та околиць у пошуках нових замовників, домовлявся про співпрацю і розвозив зразки своєї продукції. Попит був величезний: люди прагнули мати красиві ворота, сходи та ковані вироби для своїх домівок.
Ігоре, якою є ваша команда сьогодні? Ви продовжуєте працювати з товаришем?
На даний час я самостійно керую виробництвом. Мій товариш обрав інший шлях і вже приблизно десять років проживає в Києві. Геннадій Іванович, на жаль, пішов з життя сім років тому, досягнувши поважного віку. Я ж продовжую працювати в цій сфері та розвивати нашу справу далі.
До війни працювало семеро людей: у нас уже був дизайнер, який відповідав за проєкти, кілька ковалів і підмастерів, а також збірщики та маляри. Зараз залишилося четверо. Замовлень стало менше через війну, багато людей виїхало з міста, бо ситуація небезпечна. Відстань від лінії фронту до кордонів Дніпропетровщини складає всього кілька кілометрів. Тож працювати стало складніше.
Який обсяг вашого товарообороту у 2021 році?
-- До війни дохід складав понад 4 млн грн. Тоді було щонайменше 20-30 великих замовлень на рік. Одне замовлення могло охоплювати цілий будинок: ворота, сходи, лавки, ліхтарі, флюгери, навіть маленькі містки через струмочки. А ще замовляли багато скульптур. Наш парк Глоби -- він увесь у наших роботах! Кого там тільки немає: Буратіно, Черепаха Тортіла, Вінні-Пух, П'ятачок... А по всьому місту розміщені ще наші фірмові Колобки.
У 2022 році основна наша діяльність була зосереджена на Збройних Силах України, а індивідуальні замовлення почали надходити лише в другій половині року, тому оцінити прибутки за цей період не є простим завданням.
А як працювали у 2023 році і сьогодні?
-- У 2023 році замовлення відновилися майже до довоєнного рівня і склали 3,5 млн за рік. Проте вже у 2024-му ситуація почала погіршуватись: під кінець року показник впав до 2,5 млн.
Сьогодні ситуація непередбачувана: іноді за цілий місяць надходить лише одне невеличке замовлення на троянду. Проте, пів року тому трапилося особливе замовлення: центр репродуктивної медицини замовив метрову фігуру ембріона, яку встановили просто біля входу. Це був один з тих випадків, коли усвідомлюєш, наскільки різноманітними можуть бути запити. Проте результати цього року, ймовірно, виявляться ще скромнішими, ніж торік, і складуть близько 1,5 мільйона гривень.
Яким чином конфлікт позначився на функціонуванні вашого підприємства?
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, виробництво зупинилося. Перші тижні всі залишалися вдома, не знаючи, що чекає попереду. Але незабаром почали надходити дзвінки від знайомих, друзів і волонтерів: "Потрібні буржуйки, необхідні їжаки, скоби для бліндажів..." Дзвінки надходили з усіх боків, і ми зрозуміли, що більше чекати не можна. Колеги без жодних вагань повернулися до роботи, адже інакше бути не могло.
Індивідуальні замовлення ми призупинили, адже тоді не було часу на сходи та ворота — усі наші ресурси були спрямовані на підтримку Збройних сил. У перші дні нашим бійцям бракувало всього: від простого спорядження до засобів захисту. Тому ми навіть виготовляли бронежилети з автомобільних ресор. Хоча вони були важкими і незручними, проте рятували життя. До речі, ми ще з 2014 року займалися виготовленням різних необхідних речей для військових, а розвідка іноді замовляла ножі. І, до теперішнього часу, продовжуємо їх створювати.
Звідки були взяті матеріали?
Спочатку ми використовували власні ресурси, а згодом до нас приєдналися волонтери, які допомагали чим могли. З часом ми розпочали виконувати старі замовлення, за які ще до війни вже отримали передоплату. Коли ситуація навколо трохи стабілізувалася, після тривалої паузи почали надходити перші замовлення, в основному від жінок. Вони зверталися з проханнями виготовити підставки для квітів, кашпо та навіть фігурки котиків на велосипедах. Люди втомилися від безперервної тривоги й прагнули внести хоч трохи краси у своє оточення.
Зараз коваль -- це майже рідкісна професія, де ви знаходите фахівців?
-- Так, коваль це рідкісна на сьогодні професія. Вони на вагу золота. Та в мене команда вже перевірена часом Люди працюють по 15-20 років. Досвідчені, можуть і самі когось навчити. От учора хлопець прийшов, 20 років, каже: "Хочу бути ковалем". І молодець -- узявся до роботи, видно, що руки можуть працювати. Є ще молодь, і це тішить.
Ви отримали державний грант на 250 тисяч. Що придбали за ці кошти?
Саме в той момент наше підприємство стало жертвою грабежу. Зловмисники проникли на територію і викрали зварювальні інструменти, болгарки, косарки, алюмінієву драбину та дроти — все було вирізано. Внаслідок цього ми змушені були витратити грантові кошти на відновлення втраченого обладнання.
Які у вас подальші плани?
Займатися своєю справою, розвиватися та підтримувати наших героїв – це те, що ми робимо. Усі усвідомлюємо: поки триває війна, головним є ефективно виконувати свої обов'язки, зміцнюючи економіку та Збройні Сили України. Кожен з нас, виконуючи свою роль – будь то на фронті, в волонтерських організаціях чи на виробництві – наближає нашу перемогу. Тож наше завдання – працювати на максимумі, щоб Україна здобула перемогу якнайшвидше.
#Україна #парк #інтернет #площа #міст #Дніпро #Київ #Збройні сили України #Дніпропетровська область #Радянський Союз #Підприємництво #Лінія фронту #Скульптура #Дизайн #Бронежилет #Меблі #Художник. #Вовк #Кінь. #Ліхтар. #Середньовіччя #Ковальство #Кузня #Екстер'єр #Дизайн інтер'єру
