Аграрний сектор України -- це стратегічна основа національної економіки та ключ до продовольчої безпеки не лише нашої держави, але й багатьох країн світу.
Сьогодні Україна стикається з безпрецедентними труднощами, такими як зміни клімату та руйнівні наслідки російської агресії. У цих умовах оновлення систем зрошення набуває ключового значення для забезпечення продовольчої безпеки та підвищення конкурентоспроможності країни на міжнародних ринках.
Для досягнення цієї мети Міністерство аграрної політики та продовольства України разом із Державним агентством України, що відповідає за розвиток меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, створили "Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року". Цей документ визначає всебічний підхід до модернізації систем іригації та дренажу в Україні.
Цей План, який вже отримав схвалення Уряду, узгоджений із важливими національними документами, такими як Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року та Водна стратегія України до 2050 року. Крім того, Генеральний директорат Європейської Комісії з питань політики сусідства і переговорів про розширення також висловив підтримку цьому Плану в рамках ініціативи "Ukraine Facility".
Крім того, Мінагрополітики активно співпрацює зі Світовим Банком над розробкою Генерального плану розвитку зрошення в Україні до 2050 року. Йдеться про оцінку можливостей інвестування у модернізацію наявних та будівництва нових меліоративних систем в умовах зміни клімату, а також підтримку ключових інституційних реформ у цьому секторі з огляду на інтеграцію України до ЄС.
Чому це питання викликає таку значну увагу?
Кліматичні зміни стали невід'ємною частиною реальності України. На основі наукових досліджень, до 2050 року близько 50% оброблювальних земель може потрапити в зону ризикованого сільського господарства. Це не лише призведе до зниження врожайності, але й може спричинити опустелювання земель та серйозні виклики для продовольчої безпеки.
Меліоративна інфраструктура перебуває у критичному стані. Системи, збудовані 40-60 років тому, не забезпечують ефективне зрошення -- з усього потенціалу зрошуваних земель на підконтрольній Уряду України території фактично поливається лише близько 130 тисяч гектарів, або менше ніж 13%. Це призводить до втрат води, надмірного споживання енергії та невикористаного потенціалу врожайності.
Агресія з боку Росії завдала серйозного удару по системах зрошення в Україні. Підрив Каховської ГЕС позбавив більшість зрошувальних мереж на півдні країни доступу до води: 94% в Херсонській області, 74% в Запорізькій, а також 30% в Дніпропетровській. За оцінками міжнародних фахівців, включно зі Світовим банком, загальні втрати та потреби для відновлення перевищують 10 мільярдів доларів США.
Головна мета та ключові засади Плану трансформації іригаційного комплексу
Відновлення зрошувальних систем та розвиток іригації є одним з ключових пріоритетів Мінагрополітики. Наша головна мета при розробці цього Плану -- створити ефективний сектор зрошення, де ключову роль у керівництві відіграватимуть Організації водокористувачів (ОВК). Це дозволить забезпечити високоефективне, стале та екологобезпечне ведення землеробства в умовах змін клімату та сприятиме вирішенню стратегічного завдання -- підсиленню та розвитку позицій України як одного із світових лідерів у виробництві та експорті продовольства.
План розвитку ґрунтується на п'яти взаємозалежних напрямках:
Ключовим аспектом реформи є формування та розвиток Організацій водокористувачів, яким передається значна частина водної інфраструктури (за винятком каналів державного значення) у приватну власність. Така стратегія радикально змінює підходи до управління: користувачі води отримують відповідальність за стан систем, їх оновлення та ефективне використання. До 2030 року планується створити 110 таких організацій. Наразі вже зареєстровано 60 ОВК, що свідчить про великий інтерес аграріїв до нової моделі управління.
Процес передачі об'єктів меліоративної інфраструктури у власність вже активно триває. Перші чотири обласні водокористувацькі кооперативи в Одеській (ОВК "Вода життя", ОВК "Щедра земля", ОВК "Перша Кілійська ОВК") та Полтавській (ОВК "Квітучі лани") областях отримали відповідні активи до кінця 2024 року. Це свідчить про практичну реалізацію механізму, закладеного в Законі "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", і є важливим першим кроком до повноцінного функціонування нової моделі управління на національному рівні.
План передбачає всебічну інвентаризацію 242 меліоративних систем та проведення енергоаудиту на 142 насосних станціях. На основі отриманих даних буде реалізовано масштабну модернізацію, що включає впровадження енергоефективних рішень і сучасних технологій зрошення, таких як низьконапірні дощувальні установки, системи краплинного зрошення та автоматизовані системи управління водопостачанням. Також заплановано створення та розвиток інфраструктури для накопичення водних ресурсів. До 2030 року передбачено оновлення не менше 38 насосних станцій та реконструкцію понад 66 км каналів і трубопроводів. Конкретні ініціативи, зокрема 9 пропозицій від Одеської обласної державної адміністрації та концепція відновлення зрошення в Запорізькій області, вже інтегровані до Цифрової системи для прозорого управління відновленням (DREAM) та отримали підтримку з боку Державного агентства рибного господарства і Міністерства аграрної політики.
Визнаючи значний обсяг необхідних фінансових вливань – близько 29 мільярдів гривень до 2030 року – важливо створити збалансовану фінансову систему, що включає кошти з державного бюджету, міжнародну технічну допомогу, кредити від міжнародних фінансових установ та приватні інвестиції. Міністерство аграрної політики та продовольства вже впроваджує програми підтримки для фермерів, які застосовують інноваційні технології зрошення. Наприклад, у 2024 році 10 аграрних підприємств у шести областях отримали 39,4 млн грн через Державний аграрний реєстр (ДАР) для реконструкції та будівництва інженерних об'єктів зрошувальних систем на площі 2,5 тисяч гектарів. Ці інвестиції мають на меті не лише розвиток конкретних господарств, а й забезпечення продовольчої безпеки України та адаптацію до кліматичних змін.
Сучасне зрошення -- це наукомістка галузь. План передбачає створення актуальних геопросторових даних для планування зрошення, підтримку наукових досліджень у сфері гідротехніки, меліорації та адаптації до змін клімату, а також підготовку кваліфікованих фахівців, здатних працювати з сучасним обладнанням.
Гарантування гармонії між розширенням аграрного виробництва та охороною навколишнього середовища є ключовим напрямком державної політики в цій галузі. У плані особливо акцентується увага на підтримці родючості ґрунтів, запобіганні їх засоленню та підтопленню, захисті водних ресурсів від забруднення, а також на раціональному використанні води.
Передбачувані результати та їхня важливість для України
"Довгострокова стратегія вдосконалення іригаційної системи" — це не лише оновлення інфраструктури, а й чітко окреслений напрямок для перетворення аграрної галузі України, що сприятиме її підвищенню стійкості, продуктивності та конкурентоспроможності.
Реалізація цього Плану дозволить:
Документ має довгострокове бачення, що охоплює період до 2050 року. Це дозволяє вийти за межі короткострокових рішень та закласти основи для системних змін іригаційного комплексу.
Його досягнення визначається синергією зусиль Уряду, Парламенту, місцевих адміністрацій, науковців, підприємців, кожного аграрія, а також підтримкою міжнародних партнерів. Відновлення системи зрошення є важливим кроком у інвестуванні в майбутнє України, її продовольчу стабільність та економічний розвиток.
#Україна #вода #Запоріжжя #Дніпропетровська область #Уряд України #Європейський Союз #Херсонська область #Одеська область #Врожайність #Міністерство аграрної політики та продовольства (Україна) #Інфраструктура #Гектар #Південна Україна #Європейська комісія #Війна на Донбасі #Інвестиції #Каховська ГЕС #Канал #Конкуренція (компанії) #Світовий банк #Мінливість та зміна клімату #Зрошення #Розвиток земельних ресурсів #Дренаж #Продовольча безпека #Орні землі #Рілля #Рибна промисловість
