Повітряні удари РФ по Києву не припиняються. Столиця вже живе в "режимі темряви" через відключення електроенергії. А що ж буде з теплом? Міська влада каже, що опалювальний сезон буде і до нього готові. Але всі ці обіцянки можуть залишитися лише обіцянками після ударів агресора по об'єктах теплової інфраструктури.
Досвід Львова: 100 котелень на дровах та альтернативне тепло
У Львові тривають підготовки до можливих складнощів, які може принести ця зима. Мер Андрій Садовий повідомив, що до завершення року в околицях навчальних закладів планується встановлення понад 70 дров'яних котелень. В поєднанні з котлами, розміщеними в лікарнях та інших установах, це забезпечить близько ста резервних джерел опалення.
"На старті опалювального сезону ми маємо намір активувати всі системи, щоб оцінити їхню ефективність. Незважаючи на можливі удари ворога по нашій тепловій інфраструктурі, дітям слід навчатися в комфортних умовах, а жителі повинні мати можливість знайти притулок для обігріву," -- підкреслив міський голова Львова.
Обслуговування таких котелень потребуватиме цілодобового чергування: 2-3 особи працюватимуть позмінно, щоб регулярно закладати дрова та підтримувати необхідну температуру.
Минулого року в Києві через російські удари по теплоелектроцентралях школи в Дніпровському та Дарницькому районах на тривалий час опинилися без опалення, внаслідок чого учні та вчителі змушені були проводити навчання в холодних класах.
ТСН.ua з'ясовував, чи планує столиця цьогоріч перестрахуватися та піти шляхом Львова.
Еколог Олександр Соколенко висловив думку, що широке впровадження котелень на дровах може завдати серйозної шкоди навколишньому середовищу внаслідок підвищення рівня атмосферного забруднення.
"Цю тему можна обговорювати лише в теоретичному ключі, адже ми не маємо точної інформації про обсяги та тривалість спалювання дров. Чим довше функціонуватим такі котельні, тим більшим буде рівень забруднення. Львів має кліматичну стійкість, яка перевищує київську: зими там м'якші та коротші, а також місто майже не піддається атакам ворога — лише поодинокі реактивні дрони можуть досягати Львова, проте існує загроза від крилатих ракет. Тому мені не зовсім зрозумілі мотиви переходу з традиційних способів опалення на котлі чи інші пристрої, що працюють на дровах," — зазначає Олександр Соколенко в коментарі для ТСН.ua.
Еколог звертає увагу на досвід Польщі, що кілька років тому інтенсивно застосовувала вугілля для обігріву.
"Не можу точно сказати, в якій ситуації Польща перебуває сьогодні, але раніше там широко використовували вугілля для опалення. Це призводило до серйозних проблем з якістю повітря, і в деяких регіонах взимку дихати було аж фізично важко. Тому використання дров для опалення у Львові неодмінно негативно вплине на атмосферу та здоров'я мешканців. Якщо така ініціатива спробують впровадити в інших містах, наприклад, у Києві, я сумніваюся, що її вдасться реалізувати цього зимового сезону. Зима вже близько, а встановлення таких котелень займає більше ніж тиждень чи два. Отже, навіть якщо в Києві з'явиться подібна ініціатива, її реалізація в найближчий час виглядає малоймовірною", – підкреслює експерт.
Стратегічний погляд: чому Київ відстає від інших міст?
На думку фахівця, в ряді міст України, таких як Вінниця, Львів та Житомир, існує чітке стратегічне бачення розвитку, і активно реалізуються заходи, що дозволяють випереджати події. На відміну від цього, в столиці відсутній системний підхід до планування.
"Зима для мешканців Києва щороку стає справжнім випробуванням, до якого ніхто не готовий. Я вважаю, що це пов'язано з відсутністю комплексного підходу та стратегічного планування в столиці. На відміну від Києва, у Львові влада хоч іноді враховує можливі проблеми наперед. У Києві ж, на жаль, про це не піклуються, і це велика проблема," – зазначає еколог.
Олександр Соколенко зазначає, що у разі серйозних труднощів з енергетичними ресурсами, теплом та водою в Києві, ситуація може стати вкрай складною.
"Холодна зима за прогнозами малоймовірна, але ми не можемо точно спрогнозувати, яким буде сезон 2026-2027 років. Якщо зима буде такою ж, як минулого року, зросте використання дров, вугілля та іншого палива. Містяни зігріватимуться самотужки: переходитимуть на твердопаливні котли, будуватимуть печі. До речі, у Києві велика площа малоповерхової забудови. Люди шукатимуть альтернативу. Якщо місто не робить це централізовано (наприклад, шляхом встановлення додаткових котелень), забруднення повітря все одно виникне за рахунок індивідуального опалення помешкань. У разі холодної та тривалої зими рівень забруднення зростатиме в будь-якому разі", -- підсумовує еколог.
Позиція КМДА: "димова завіса" чи мобільні альтернативи?
В столиці, здається, не планують повторювати львівський досвід щодо встановлення дерев'яних котелень поруч зі школами.
У КМДА повідомили, що наразі функціонує 69 мобільних котелень, які будуть використовуватися для обігріву лікарень, пологових будинків і соціальних установ у разі відключення централізованого теплопостачання. Влада зазначає, що кількість котелень та їхня потужність поступово збільшуються. Проте навіть якщо кількість установок зросте на 10-20 одиниць, цього все ще буде недостатньо для забезпечення теплом усіх шкіл столиці.
На даний момент питання про створення дров'яних котелень у місті не перебуває на розгляді. Представник КМДА прокоментував:
"Уявіть собі: тільки шкіл у Києві близько 500, а ще є дитячі садки. Як ви собі це уявляєте -- димову завісу над містом? Порівнювати масштаби Львова та Києва некоректно, адже йдеться про абсолютно різну кількість об'єктів. Можливо, для Львова цієї кількості котелень і достатньо, але в Києві таке малоймовірно з огляду на кількість навчальних закладів".
Водночас торік у Дніпровському та Дарницькому районах через ракетні удари 45% навчальних закладів залишилися без тепла. Чи розглядається можливість встановлення альтернативних джерел опалення хоча б для цих найбільш вразливих закладів -- у КМДА відповіді не надали.
У відповідь на ситуацію, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський разом із відповідним Департаментом освіти і науки оприлюднили заяву стосовно функціонування навчальних закладів під час відключень електроенергії та водопостачання:
"Формат роботи кожного закладу залежатиме від безпекової ситуації, технічних можливостей і спроможності забезпечити належні умови для дітей та працівників", -- зазначають у КМДА.
Це вказує на те, що керівники навчальних закладів несуть відповідальність за ухвалення рішень. У разі відсутності теплопостачання учні знову змушені будуть навчатися в холодних класах або перейти на дистанційне навчання. Хоча в мерії наразі не бажають обговорювати труднощі з теплопостачанням у школах, мовчання не означає, що ці проблеми відсутні.
#
