Жнива в умовах війни та кліматичних викликів: як посуха позначилася на врожайності в південних регіонах.

Фермери з посушливих регіонів півдня України б'ють на сполох: погодні умови завдають серйозної шкоди їхнім посівам. Яку підтримку потребують аграрії, і чи зможе Україна забезпечити себе необхідною кількістю озимих культур?

У червні в Україні почали збирати врожай озимих пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. Першими в поля вийшли аграрії південних регіонів. До кінця червня на Дніпропетровщині, Одещині та Миколаївщині вдалося зібрати понад 188 тис. тонн зерна із 74,3 тис. га земель, ідеться в даних Міністерства аграрної політики та продовольства. Загалом в Україні озимими культурами засіяно понад 6 млн га.

У 2025 році агросектор зіткнувся з серйозними викликами, зокрема з негативними погодними умовами, які стали не менш значущими, ніж військові загрози. Внаслідок цих несприятливих факторів фермери з деокупованої Херсонщини понесли збитки у розмірі 1 мільярда гривень. Яким чином це вплине на продовольчу безпеку країни та яку допомогу можуть очікувати постраждалі від держави?

У 2025 році Інститут аграрної економіки прогнозує, що валовий збір озимих зернових культур в Україні досягне 22 мільйонів тонн. Це на 9% нижче, ніж у 2024 році. Очікується, що врожай озимої пшениці складе приблизно 19 мільйонів тонн, ячменю — близько 2 мільйонів тонн, а жита — понад 220 тисяч тонн. Крім того, урожай озимого ріпаку прогнозується на рівні 3,3 мільйона тонн.

Експерти вважають, що врожай озимої пшениці знизиться на понад 8%, ріпаку - на 7%, ячменю - на 16-17%. Водночас очікується, що обсяги збору жита зростуть на 2%. "Цих обсягів достатньо, щоб забезпечити власні потреби й утримати експортний потенціал країни на достатньому рівні", - наголошують в інституті.

У лютому дослідники висловили більш позитивні очікування. Вони оцінювали, що загальний обсяг збору озимих культур досягне 23 мільйонів тонн, що на 7% менше порівняно з 2024 роком. Важливим чинником, що вплинув на зниження прогнозу, стала погодна ситуація.

"В цьому році спостерігалося чимало аномальних явищ, які негативно вплинули на досягнення високих показників урожайності: осіння посуха, нестача вологи та весняні морози, що завдали шкоди більш вразливим культурам, зокрема ріпаку," - зазначає Світлана Литвин, керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу.

З її слів, у травні спостерігалося поліпшення ситуації, зокрема, зафіксовано збільшення вологості. У поєднанні з відсутністю спекотних днів це сприяло накопиченню необхідної кількості вологи. На жаль, така позитивна тенденція майже не стосується південних регіонів України, де кількість опадів була обмеженою. Як наслідок, там посіви потерпають більше, зазначила Литвин.

Ситуація на полях у деокупованих районах Херсонщини критична. За даними Всеукраїнської аграрної ради, втрати врожаю зафіксовані на площі понад 55 тис. га, що в грошовому еквіваленті перевищує 1 млрд грн.

У вирі несприятливих подій опинилися землі Ігоря Йосипенка, керівника підприємства "Злато Таврії", що в Бериславському районі на Херсонщині.

"Наше господарство зазнало суттєвих втрат, спричинених тривалими природними аномаліями: весняними заморозками, критичною посухою та дефіцитом ґрунтової вологи. Ці фактори посилилися на тлі обмеженого доступу до зрошення внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції", - розповідає Йосипенко.

За словами аграрія, на землях підприємства загалом знищено понад 1 900 га ранніх зернових та олійних культур - 30% від загального обсягу посівів озимих. Зокрема, загинули майже 200 га ячменю, 1 400 га пшениці і 300 га ріпаку.

Негода не обійшла стороною угіддя херсонського агропідприємства "Берегиня", заснованого Віктором Деркачем. Ця компанія спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, соняшнику, як озимого, так і ярового ячменю, ріпаку, а цьогоріч також включила в сівозміну горох і льон. Фермер зазначає, що в поточному сезоні було засіяно 1 600 гектарів пшениці, а також по 150 гектарів ячменю та гороху. Проте посуха та весняні заморозки нанесли значні збитки, знищивши близько 30% посівів, тоді як інші угіддя постраждали на 50-60%.

"Трохи кращими виявилися ділянки, на яких раніше нічого не росло після розмінування. Ми сподівалися отримати 50-60 центнерів зерна з гектара, але, на жаль, маємо лише 30-35 центнерів", - ділиться своїми спостереженнями Деркач.

За його словами, втрати озимої пшениці становлять 12-15 тис. грн на гектар залежно від того, які добрива та насіння використовувалися. Збитки ячменю становлять 10-12 тис. грн на гектар, гороху - 10 тис. грн.

"Виникає нова проблема: у травні та червні ми майже не отримали дощів. Хоча критичні температури не спостерігаються, волога в ґрунті все ж таки бракує. Це негативно позначається на врожаях соняшника та ячменю, - підкреслив агроном."

Враховуючи важливість ситуації, 20 аграрних асоціацій звернулися до урядових структур з проханням про фінансову підтримку у формі грошових виплат на гектар. У відповіді Міністерства аграрної політики зазначили, що в державному бюджеті не передбачено коштів для цього, однак аграрії можуть скористатися програмою пільгового кредитування "5-7-9%", яка також доступна для бізнесу, що працює в прифронтових зонах.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що дав доручення Міністерству аграрної політики розробити новий механізм компенсацій для фермерів, які власними силами відновлюють меліоративні системи, подібно до компенсацій, запроваджених для розмінування.

Незважаючи на виклики, аграрний сектор Херсонщини не втрачає надії. "Ми активно готуємося до посівної кампанії 2025-2026 років, яка розпочнеться менше ніж за два місяці. Питання, що і як сіяти, все ще залишається відкритим, але ми впевнені, що продовжимо сіяти", - підкреслив Йосипенко.