Менше століття тому світ побачив першу довгограючу пластинку. Дехто вважає, що вони залишилися в минулому, проте щорічно саме сьогодні відзначають день вінілових платівок.
Наша знімальна група зустрілась із маріупольцем, який багато років колекціонує і вініл, і грамофони.
Чи знали ви, що у 19 столітті в якості платівок застосовували покритий воском папір? А найдорожчу в світі грамплатівку записав гурт The Beatles. В єдиному екземплярі вона є у Пола Маккартні та оцінюється в 200 тисяч доларів. Двосторонні ж диски вінілових пластинок з’явилися у 1903 році. А ось одним із перших записів української музики був фрагмент з опери «Запорожець за Дунаєм», зроблений наприкінці ХІХ сторіччя в Англії.
Ігор Іванов уже шість років колекціонує музичні пристрої та платівки до них. На рахунку близько 40 програвачів та більше 200 пластинок.
«Всі апарати робочі. Мені подобається, щоб вони жили, працювали. Ну, а так як став збирати патефони і грамофони, то відповідно потрібні були і пластинки. Почав пластинки збирати. Ну, пластинки - всякі: хіти минулих років. І так потихеньку виросла, неждано-негадано, і вийшла колекція, невелика колекція платівок», - розповідає колекціонер.
Перші платівки виробляли з целулоїду, потім - з натурального матеріалу - каучуку, а ще згодом з шелаку, ця речовина нагадувала віск, а виробляли її тропічні комахи з Південної Азії.
«Ну, хімія зробила крок вперед. Ебонітові були, навіть шоколадні випускали, так, і сталеві робили. Але прийшли до ебоніту, потім їх стали називати вугільні, додавали вугілля трошки, і ось вони такі вийшли. Потім вже за радянських часів перейшли на новий формат 33 обороту в хвилину, пластинки стали довготривалими. Тобто одна платівка могла програватися 40 хвилин, на ній було до 10 пісень, але вони вже були вінілові», - розповідає Ігор.
Вініл знову став популярним у 2008. Саме тоді його продажі зросли з 1 до майже 2 мільйонів екземплярів і продовжили зростати щороку.
#платівка
