Внаслідок російського нападу на Дніпропетровщину загинула одна дитина, а чотири особи отримали поранення.

Засоби доступу для регіонів, де веб-сайт Радіо Свобода недоступний.

Армія Росії атакувала Синельниківський район Дніпропетровської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 2 липня.

Згідно з його інформацією, Богинівська громада стала мішенню для атаки з використанням керованих авіабомб:

"В результаті дій росіян загинула семирічна дівчинка, а ще чотири особи, включаючи одну дитину, отримали поранення."

Він зазначив, що внаслідок нападу постраждала вся сім'я. Зокрема, до медичного закладу була доставлена 11-річна дівчинка, яка перебуває в стані середньої тяжкості.

"Госпіталізовані й троє дорослих. Двоє з них - "важкі", - додав очільник області.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння - ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ - атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українські чиновники та міжнародні організації розглядають ці атаки як військові злочини, вчинені Російською Федерацією, підкреслюючи їх свідомий і цілеспрямований характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, мають на меті позбавлення людей електрики, опалення, води, зв'язку, медичних послуг та інших життєво необхідних умов. Це є проявом злочинних дій. Під час масштабної війни Росія вчиняє проти українських громадян різноманітні злочини, які можуть бути класифіковані як геноцид, стверджують юристи, дослідники в галузі геноцидів та правозахисники. Зокрема:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;

публічні заклики до ліквідації українського населення;

цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, з наміром позбавити людей електрики, опалення, води, зв'язку, медичних послуг та інших важливих умов для існування.

переслідування та винищення осіб, які підтримують проукраїнську позицію, на захоплених територіях;

винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;

впровадження в навчальних установах на територіях, що перебувають під окупацією, системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;

депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;

Вилучення і знищення українських видань з бібліотек, грабежі музеїв та навмисне викрадення артефактів, які свідчать про давню історію українського народу.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни, що є учасниками Конвенції, а їх наразі 149, повинні вживати заходів для запобігання геноциду та забезпечувати покарання за такі злочини як під час конфліктів, так і в період миру.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Сигнали геноциду: убивство представників групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; свідоме формування умов існування, спрямованих на винищення групи; перешкоджання народженню дітей та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне заохочення до вчинення подібних дій.

Влада Російської Федерації відкидає звинувачення у тому, що російські збройні сили здійснюють навмисні атаки на цивільні об'єкти в українських містах і селах, убиваючи мирне населення та завдаючи шкоди лікарням, школам, дитячим садкам, а також інфраструктурі енергетики і водопостачання.