Протягом трьох літніх місяців унаслідок російських обстрілів Києва та його околиць загинуло близько 150 мирних жителів. Це стало найвищим показником за весь період конфлікту. Ці втрати стали результатом балістичних атак та терору з використанням дронів, які Росія здійснювала протягом літа, і, за інформацією американських медіа, планує наростити у вересні. В умовах такої щоденної загрози, укриття від небезпеки для киян наразі виглядає як "складне завдання".
2 вересня президент Володимир Зеленський вперше за останній час підняв питання цієї проблеми.
"Я звернувся до прем'єр-міністра з проханням розробити для бізнесу програми, які б швидко забезпечили збільшення кількості модульних та мобільних укриттів. Також міські адміністрації повинні взяти на себе відповідальність за цю роботу. Потрібно створити більше укриттів різних типів. Важливо, щоб люди мали надійний захист", - наголосив президент у своєму зверненні.
Цікаво, що деякі з вимог у цьому зверненні протягом багатьох років залишаються без уваги, навіть з боку його підлеглих.
Офіційні представники столичної влади повідомляють про наявність тисяч укриттів у Києві, проте більшість із них – це звичайні підвали в житлових будинках, підземні переходи, автостоянки та відновлені бомбосховища при навчальних закладах. Найбільш популярними місцями для укриття серед мешканців Києва залишаються підземні станції метро.
Наприклад, в мікрорайоні Лук'янівка, що зазнав значних ушкоджень у Києві внаслідок російських ракетних атак, місцева влада пропонує жителям, окрім станції метро, шукати притулок у сховищах сусідніх шкіл та в підземному переході під вулицею Юрія Іллєнка.
Для того, щоб зрозуміти ситуацію, варто зазначити, що цей підземний перехід був знищений внаслідок ракетного удару в липні 2026 року. На щастя, в той момент ніхто не отримав травм.
Протягом всіх років війни влада не збудувала жодних нових модульних укриттів на вулицях, які могли б забезпечити безпеку мешканців під час повітряних загроз.
За останні п’ять років в цьому мікрорайоні з’явилися лише нові скляні зупинки для трамваїв, які стали єдиними об'єктами громадського простору.
Ця проблема не є винятковою лише для Лук'янівки.
Київська міська державна адміністрація у відповіді на запит BBC News Україна повідомила, що в столиці зареєстровано 4383 об'єкти цивільної оборони, які можуть вмістити приблизно 2,2 мільйона людей.
Отже, теоретично вони можуть вмістити близько 60% населення Києва під час повітряної тривоги.
Проте насправді ситуація має зовсім інший вигляд.
Звичайні підземні приміщення та переходи зазвичай не призначені для тривалого перебування людей і можуть не забезпечувати достатнього рівня безпеки.
"Загалом, близько 4,3 тисяч укриттів не відповідають вимогам безпеки. Це просто звичайні підвали, які були пофарбовані, і які державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) внесла до списку об'єктів цивільного захисту... Я особисто перевірив 20 укриттів у Києві - жодне з них не може вважатися справжнім сховищем," - зазначає експерт у сфері містобудування, дійсний член Української академії архітектури Віктор Глеба в інтерв'ю ВВС News Україна.
В якості ілюстрації він зазначає, що в цих укриттях відсутні два комплекти герметичних дверей, спеціально облаштований тамбур між ними, система вентиляції та захисні екрани для гасіння ударної хвилі.
На його думку, єдиними укриттями, які можна умовно вважати безпечними, є лише глибокі станції метро, які в Києві налічують лише кілька.
В даний час на підземних станціях метрополітену в години пік під час тривог перебуває приблизно 50-55 тисяч осіб.
Ремонтовані укриття в навчальних закладах здатні вмістити додатково 375 тисяч жителів міста.
Отже, фактично надійний захист від авіаударів мають лише трохи більше 15% мешканців столиці.
Водночас в багатьох інших містах України місцева влада зробила ставку на мобільні (модульні) укриття на вулицях та в парках. Людина, яка під час тривоги опинилася просто неба, може швидко скористатися таким захисним об'єктом, перечекати безпосередню загрозу, а у випадку атаки успішно захиститися від уламків.
Подібні бетонні укриття для зупинок уже стали звичними в Херсоні, Чернігові, Харкові, Дніпрі, Сумах, Запоріжжі, а також в тилових містах, як-от Тернопіль і Житомир. Є вже зафіксовані випадки, коли ці споруди реально врятували життя людям, які скористалися ними.
Але в Києві встановлення вуличних укриттів перетворилось в бюрократично-політичну гру.
Про першу складність, пов'язану з цими укриттями, я отримав інформацію ще два роки тому.
Тоді, в липні 2024 року, після нищівної атаки РФ на центральну частину Києва і зокрема на столичну дитячу лікарню "Охматдит" я вже писав текст про проблему відсутності мобільних укриттів в столиці України. Причина цього, яку мені озвучували чиновники та експерти, відверто здивувала.
Згідно з їхніми заявами, будівництво модульних укриттів у Києві не може розпочатися доти, поки не будуть затверджені відповідні законодавчі зміни та специфічні будівельні норми і стандарти (ДБН і ДСТУ). Цю інформацію, зокрема, озвучив Роман Ткачук, керівник департаменту муніципальної безпеки КМДА.
За його словами, населені пункти, які вже почали впроваджувати подібні укриття, такі як Харків та Херсон, діяли на власний розсуд. Це може призвести до виникнення проблем із аудиторами та правоохоронними органами.
Проте в серпні 2025 року були завершені всі необхідні бюрократичні процедури, і державний технічний стандарт для первинних мобільних укриттів нарешті став дійсним.
Згідно з його положеннями, ці модульні захисні споруди мають витримувати тиск від ударної хвилі і уламки. Вони призначені для короткострокового - до 4 годин - захисту населення на місцевості. Всі необхідні норми прописані в цьому документі.
Ба більше, в лютому 2026 року Верховна Рада ухвалила закон, який врегульовує питання зведення укриттів, зокрема і мобільних, та визначає відповідальні установи за це.
Здавалося, всі труднощі подолані, і тепер можна розпочинати встановлення цих об'єктів на людних вулицях столиці України.
Проте ні.
За рік в Києві з'явилося усього одне мобільне укриття. Та й те побудоване за приватні гроші.
Деснянський район - найбільш густонаселений район столиці, який має і найбільші проблеми з укриттями.
Справа в тому, що в цьому місці зовсім відсутні станції метро, а специфіка ґрунтів ускладнює створення підземних укриттів.
У мікрорайоні "Лісовий масив", за адресою вулиця Мілютенка, 19, у грудні 2025 року було відкрито перше та наразі єдине сертифіковане модульне укриття, доступне для всіх, у Києві. Фінансування цього проекту здійснила не місцева адміністрація, а приватна українська компанія, яка спеціалізується на виробництві бетону.
Конструкція укриття нагадує величезну бетонну зупинку, що займає площу в 16 квадратних метрів. Вона має два входи з герметичними дверима. Всередині розташовані два ряди дерев'яних лавок, закріплених до стін, а також кілька електричних розеток для зручності користувачів.
У серпні 2026 року, під час однієї з повітряних тривог, коли російські дрони наближаються до Києва, я вирішую зайти в це укриття для перевірки його стану.
Усередині пусто, але біля входу можна побачити двох жінок, які час від часу заходять у навіс, коли чують глухі вибухи, що лунають з далека.
У приміщенні укриття, хоча й підтримується порядок, панує темрява, а також відчувається неприємний, стійкий аромат сечі.
Голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов, який виступив з ініціативою щодо будівництва цієї бетонної конструкції, зазначає, що міська влада серйозно стурбована можливістю використання таких укриттів безхатченками.
Він зазначив, що під час однієї з тематичних зустрічей у КМДА цю ситуацію відкрито визнали як одну з причин, чому існує недовіра до встановлення модульних укриттів.
"І що з того? Хіба безпритульні не є людьми? Чи варто їх вигнати, щоб вони загинули під час обстрілу?" - так Бахматов передав свою відповідь на цій зустрічі.
Слід зазначити, що про цю ж проблему публічно каже і перший заступник київського мера Петро Пантелеєв. Він вважає, що мобільні укриття мають бути під постійним наглядом.
"Є у нас випадки, коли укриття розташоване поза межами підприємств чи установ, грубо кажучи у відкритому полі, і ми бачимо, що такі укриття можуть стати просто притулком для певної категорії людей і фактично свою функцію воно виконувати не може. На наш погляд, це не дешеве задоволення. Такі укриття можуть бути, але там, де це доцільно і там де за ними буде нагляд відповідний і контроль за їх використанням", - заявив він на брифінгу на початку серпня.
Проте бездомні, які потенційно можуть пошкодити мобільні укриття, — це ще не найгірше.
Основна проблема полягає в тому, що київська влада не в змозі з'ясувати, хто саме несе відповідальність за ці будівлі та їх монтаж.
Міська адміністрація на чолі з Віталієм Кличком передає відповідальність главам районних адміністрацій, яких призначив президент Володимир Зеленський, а ті, у свою чергу, повертають цю "гарячу картоплю" назад.
Історія укриттів ілюструє ще один аспект двовладдя в Києві, де мер і президентська вертикаль змагаються за контроль. Районами керують особи, призначені президентом, а не мером. Це протистояння розпочалося ще у 2019 році.
Наприклад, на початку жовтня 2025 року Київська міська рада прийняла рішення про розміщення 50 мобільних укриттів у кожному з 10 районів столиці до завершення року. Загальна потреба міста в подібних об'єктах була оцінена в 624 одиниці.
Для реалізації цього процесу міська рада призначила районні державні адміністрації та виділила їм 483 мільйони гривень.
Голова Деснянської районної державної адміністрації Бахматов стверджує, що здійснення проекту з будівництва сотень укриттів протягом кількох місяців наприкінці року було абсолютно неможливим. Як результат, районні адміністрації були змушені повернути практично всі виділені кошти до бюджету столиці.
"Фінансування було організоване так, що жоден район не встиг би використати виділені кошти. Адже процес перевірок та аудиту триває від одного до двох місяців, а гроші були надані наприкінці року... Це виглядає як підступ з боку мера Кличка. Однією рукою він виділяє кошти, а іншою – їх забирає", – зазначив керівник Деснянської РДА.
Віталій Кличко, зрозуміло, своєї провини не вбачає і критикує "організаторські здібності" голів районних адміністрацій.
"Враховуючи те, що районам виділили кошти, вони не реалізували ці кошти, повернули. Тут постає питання життя людей. Якщо районні адміністрації не виконують свої обов'язки, то повинні знаходити тих людей, які будуть ці обов'язки виконувати", - заявив він на початку серпня.
Максим Бахматов відповідає на заяви міського голови, зазначаючи, що цього року міська адміністрація не виділила жодних коштів на створення мобільних укриттів і не звернула уваги на бюджетні запити, які надійшли від районів.
У відповіді Київської міської державної адміністрації на запит ВВС зазначено, що під час складання бюджету на 2026 рік місцева влада не отримала жодних звернень від районних державних адміністрацій про виділення фінансування для створення мобільних укриттів.
Проте, варто зауважити, що це може статися в цьому році, але тільки за умови наявності "додаткових фінансових засобів".
Максим Бахматов, який вже тривалий час перебуває у публічному конфлікті з Віталієм Кличком, називає всю цю ситуацію "імпотенцією міської влади" і заявляє про пряму відповідальність мера за її вирішення.
Розмова стосується укриттів, що розташовуються на вулицях. Вулиці, в свою чергу, є територією, що знаходиться під контролем балансуючої організації або шляхово-експлуатаційного управління (ШЕУ), яке займається утриманням доріг і зупинок, або ж "Київзеленбуду", що відповідає за парки та зелені насадження. Всі ці структури підпорядковуються безпосередньо меру. Але яка тут роль районів?
Поки державні службовці з'ясовують, хто має рацію, мешканці Києва опинилися наодинці з необхідністю забезпечення своєї безпеки. Проте існує надія, що вже цієї осені ситуація може зазнати змін.
З 8 вересня в Україні вступає в силу новий закон, який зобов'язує включати укриття під час будівництва житлових споруд та інфраструктурних об'єктів. Цей закон також регулює питання розміщення первинних мобільних укриттів на вулицях та визначає відповідальних осіб за їх обслуговування.
#
