Тижневі підсумки. Зображення: з публічних ресурсів.
У Харківській області тиждень почався з трагічного обстрілу Балаклії, який стався в ніч на 17 листопада. Російські сили здійснили два ракетні удари по житловим районам в центрі міста, що призвело до загибелі трьох осіб і поранення ще десяти. Також, близько опівночі 19 листопада, ворожі дрони атакували обласний центр, спричинивши руйнування та пожежі, внаслідок чого постраждали цивільні громадяни.
Уранці цього ж дня в Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській, Львівській та Дніпропетровській областях пролунали звуки вибухів – це сталося внаслідок одного з наймасштабніших обстрілів, коли Росія використала дрони та ракети. У Львові виникла велика пожежа на підприємстві з обробки деревини та на складі, що призвело до серйозних пошкоджень важливої інфраструктури.
Найтрагічніший епізод стався в Тернополі: комбінована атака ракетами та дронами забрала життя 31 людини, серед них 3 дітей, а 73 людини, включно з 15 неповнолітніми, отримали поранення. Ракети влучили у житлові багатоповерхівки, пошкодивши також промисловий об'єкт; 13 людей досі безвісти зникли, як уточнив Офіс генпрокурора.
У Запоріжжі 20 листопада ввечері місто зазнало нападу з боку російських військ, внаслідок якого загинули 5 осіб і 8 отримали поранення.
Європа в центрі уваги подій в Україні.
Попри трагічні новини, цього тижня Україна продовжила розширювати підтримку серед західних партнерів. 17 листопада президент Володимир Зеленський оголосив про угоду з Францією на закупівлю 100 винищувачів Rafale до 2035 року, плюс систем ППО SAMP-T, радари, ракети "повітря-повітря" та авіабомби. Цей крок, укладений під час візиту до Парижа, відкриває доступ до французької оборонно-промислової бази і коштуватиме мільярди, але забезпечить довгострокову авіаційну міць. За даними Міноборони, нинішній флот ЗСУ потребує модернізації: з 2022 року втрачено понад 400 літаків, тож Rafale - це інвестиція в майбутнє, що поєднує оборону з економічним зростанням через можливе спільне виробництво.
Французький концерн Alstom і "Укрзалізниця" домовилися про постачання 55 сучасних вантажних локомотивів вартістю 475 мільйонів євро, підписавши угоду 17 листопада в Парижі. Ці Traxx-подібні машини замінять 80 старих одиниць, скоротивши витрати на 30% і прискоривши логістику від портів до кордонів.
Міжнародний валютний фонд офіційно затвердив програму фінансування для України на суму 8 мільярдів доларів протягом чотирьох років, з акцентом на забезпечення фіскальної стабільності. Очікується, що внаслідок війни зростання валового внутрішнього продукту сповільниться до 2% у 2025 році, проте реалізація реформ сприятиме пришвидшенню економічного розвитку.
Цього тижня в Європі також трапилися події, пов'язані з Росією. У Польщі на залізничних шляхах сталися диверсії, внаслідок яких були підірвані колії. За ці злочини звинувачують двох українських громадян, яких, як стверджується, завербували російські спецслужби для здійснення цих актів. Метою їхньої діяльності було порушення шляхів постачання до України, що могло загрожувати транспортуванню військових вантажів.
У Німеччині зменшили фінансову підтримку для біженців з України: з цього тижня нові прибульці отримуватимуть допомогу відповідно до Asylbewerberleistungsgesetz - 441 євро замість попередніх 563, як повідомив міністр внутрішніх справ Добріндт.
Політична нестабільність і resignations
Політичний скандал, який вже другий тиждень перебуває у центрі уваги ЗМІ та українського суспільства, отримав новий розвиток: детективи НАБУ офіційно висунули звинувачення проти бізнесмена Тімура Міндіча, співзасновника "Кварталу 95", у створенні злочинної організації, відмиванні коштів і впливі на ексміністра оборони Рустема Умєрова. Слідство, розпочате в серпні, розкрило схему на 100 мільйонів доларів у енергетиці та обороні, з прослуховуваннями, де фігурують прізвиська як "Карлсон". Міндіч утік до Ізраїлю перед обшуками, а НАБУ затримало п'ятьох, семеро - у розшуку. Цей скандал, найбільший з часів вторгнення, підірвав довіру: опитування показують падіння рейтингу Зеленського до 50%, а опозиція вимагає відставки уряду.
Паралельно уряд України затвердив план дій з оновлення наглядових рад та виконавчих органів компаній паливно-енергетичного комплексу, оголосила прем'єрка Юлія Свириденко 17 листопада. Ключова мета - повне перезавантаження енергосектору через нові склади рад у всіх держкомпаніях. Реформи мають на меті не лише стабілізувати постачання, а й залучити інвестиції.
На тлі скандалу з "міндічгейтом" 19 листопада Верховна Рада ухвалила рішення про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та глави Міністерства енергетики Світлани Гринчук, які були пов'язані зі схемою в Енергоатомі. У свою чергу, прем'єр-міністр Юлія Свириденко виступила з ініціативою щодо запровадження санкцій стосовно Міндіча та Олександра Цукермана.
Зустріч президента Зеленського з депутатами фракції "Слуга народу", яка відбулася 20 листопада, завершилася без відставки Андрія Єрмака, незважаючи на чутки щодо його участі в скандалі. Як повідомляють джерела з партії, президент підкреслив важливість єдності, незважаючи на політичний тиск, який він відчуває.
Дипломатичні стратегії: "план миру" та відгуки світових керівників.
Найактуальнішою темою тижня став 28-пунктовий "мирний план" Дональда Трампа, затверджений 19 листопада після консультацій з Росією. Цей план передбачає, що Україна має поступитися Донбасом, визнати Крим частиною Росії, зменшити чисельність свого війська до 600 тисяч осіб та відмовитися від членства в НАТО, обіцяючи "гарантії безпеки", але без конкретних деталей. Як повідомляє Axios, президент США описує цей план як "вигідний для обох сторін", проте в Києві його вважають неприйнятним через вимоги Москви, такі як скасування санкцій і припинення розслідувань щодо військових злочинів.
Паралельно, адміністрація Трампа здійснює безпрецедентний тиск на Київ. Зокрема, США погрожують зупинити Україні поставки зброї та припинити ділитися розвідданими, якщо рамкова угода не буде підписана до 27 листопада. З іншого боку, постпред США Волц пригрозив санкціями Москві, якщо не буде перемир'я.
Реакція Європи на запропонований Трампом "мирний план" виявилась досить жорсткою: канцлер Німеччини Мерц, президент Франції Макрон і прем'єр-міністр Великобританії Стармер обговорили з Зеленським американську ініціативу, підтвердивши підтримку без поступок. А віцепрезидент Європейської комісії Кая Каллас заявила: план ЄС містить всього 2 пункти: послабити Росію та підтримати Україну.
Політичний тиждень закінчився 21 листопада, коли президент Зеленський виступив з промовою до народу: "Ми переживаємо один з найскладніших періодів в історії, тиск надзвичайний. Нам потрібно об'єднатися, зупинити безлад і забезпечити спільну роботу держави".
За даними ЗМІ, на наступному тижні може відбутися чергова зустріч Зеленського з Трампом, яка може мати серйозний вплив на подальшу долю української держави.
#Україна #Порт #Пожежа #Париж #НАТО #Крим #Харківська область #Київ #Збройні сили України #Росія #Запоріжжя #Слуга народу (політична партія) #Дніпропетровська область #Львів #Імператорська російська армія #Міністерство оборони (Україна) #Ракета. #Німеччина #Уряд України #Європейський Союз #Українська залізниця #Рівненська область #Федеральна служба безпеки #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Європа #Національне антикорупційне бюро України #Логістика #Атака #Москва #Енергетична галузь #Північна та Південна Америка #Міжнародний валютний фонд #Диверсія #Дональд Трамп #Європейська комісія #Євро #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Друга Польська Республіка #Франція #Вибух! #Інвестиції #Протиповітряна оборона #Енергоатом #Тернопіль #Локомотив #Українське громадянство #Балаклія #Alstom #Занепокоєння (бізнес)
