Директора завода Сергея Будника, связанного с "ДНР", судят за похищение и избиение мужчины в поселке Миловое Херсонской области - Центр журналистских расследований.

В Великоалександровском районном суде проходит судебное разбирательство по делу 44-летнего Сергея Будника, санитарного инструктора из Ясиноватой Донецкой области, который служит в 1 армейском корпусе "ДНР" Вооруженных сил Российской Федерации. Его обвиняют в совершении военного преступления, связанного с жестоким обращением с гражданскими лицами. Буднику ставят в вину участие в похищении и жестоком обращении с местным жителем из Херсонщины, произошедшем в оккупированном россиянами селе Милово, расположенном в Бериславском районе. Центр журналистских расследований посетил судебное заседание и собрал дополнительную информацию о данном деле.

"Обвинувачений завдавав ударів чоловікові щодня."

4 квітня 2022 року, приблизно о другій годині дня, проросійські бойовики "ДНР", які контролювали ситуацію на незаконно встановленому блокпосту в центрі села Милове, що належить однойменній громаді на правобережжі Херсонщини, зупинили автомобіль. Погрожуючи водієві зброєю, вони вимагали, щоб він пройшов до окупаційної комендатури, розташованої в сусідньому будинку культури.

У незаконно затриманого приїжджого чоловіка допит проводив представник "ДНР". Слідчі стверджують, що його звуть Сергій Будник. Деталі цього інциденту викладені в заочному повідомленні про підозру, опублікованому головним слідчим управлінням Національної поліції України, щодо злочинних дій Будника.

Сергій Будник наносив удари потерпілому руками, ногами та прикладом автомата по голові і спині, погрожуючи йому смертю. Приблизно через дві години такого "допиту" Будник дав розпорядження невстановленим військовим [російської армії] перевести чоловіка в підвал, що не відповідав умовам для утримання людей. В ніч на 5 квітня потерпілого передали командиру батальйону "ДНР" Сурену Мкртчяну, який наказав застосувати фізичну силу, щоб вибити необхідні свідчення. Будник виконав це розпорядження і впродовж майже години продовжував бити потерпілого. Він надів на голову викраденого металевий шолом і завдавав удари прикладом автомата по ньому. У подальшому чоловіка били щодня. Рано вранці 7 квітня 2022 року потерпілого звільнили, -- зазначається у тексті підозри.

Сергію Буднику пред'явлено звинувачення за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України, що стосується жорстокого ставлення до цивільних осіб та інших порушень норм і традицій ведення війни.

Суд ще не завершив розгляд усіх нюансів цієї справи. В даний час триває аналіз письмових матеріалів. Наступним етапом стане допит потерпілого та свідків.

За інформацією, наданою пресслужбою Херсонської обласної прокуратури, обвинувачений у цій справі здійснював так звані "фільтраційні" допити з метою збору відомостей про можливу співпрацю з Силами оборони України. Він вдавався до фізичного та психологічного насильства, погрожував убивством та застосовував побиття. Обвинувальний акт наразі розглядається судом у спеціальному провадженні (in absentia), оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території, і зв'язок з ним відсутній. Процес розгляду цієї справи продовжується.

Від керівника промислового підприємства до учасника збройного конфлікту "ДНР".

На судовому засіданні 5 лютого суд досліджував чотири томи письмових доказів, зібраних під час досудового розслідування. Суддя Ірина Хомик зачитала протокол впізнання, в якому йдеться, що потерпілий впізнав на одній з пред'явлених йому фотографій обвинуваченого Сергія Будника. Призначена державою його захисниця не мала зауважень до досліджуваних у суді доказів.

З озвучених суддею матеріалів справи і відкритих джерел нам вдалося дізнатися більше про обвинуваченого.

Сергій Анатолійович Будник, який з'явився на світ 20 липня 1981 року, походить з міста Торецьк та наразі проживає в Ясинуватій, розташованій у Донецькій області.

Мати Будника займала посаду в прокуратурі Донеччини, а його сестра в період 2004-2005 років працювала в управлінні юстиції Донецької області. Саме у цій атмосфері він також прагнув стати прокурором: навчався в Інституті підготовки кадрів для органів прокуратури України, який діє при Харківському національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, на денному відділенні за спеціальністю "Правознавство".

У документах справи міститься відгук на студента Сергія Будника, наданий директором інституту: "Цей молодий чоловік вирізняється гідністю, дисципліною та ввічливістю у спілкуванні з викладачами. Він має добрі комунікативні навички, користується повагою та авторитетом серед своїх однокурсників. За своєю натурою спокійний і збалансований, адекватно реагує на зауваження, а у взаєминах з іншими завжди дотримується принципів людяності та стриманості".

За даними YouControl, Будник є законним директором і засновником ТОВ "Науково-виробниче обʼєднання "Ясинуватський машинобудівний завод". Після окупації Ясинуватої росіянами Сергій Будник залишився на керівних посадах на цьому підприємстві. 4 вересня 2018 року він відвідав "перший дзвоник" в окупаційній місцевій "школе №6 с углубленным изучением отдельных предметов" як "исполнительный директор "Ясиноватского машиностроительного завода". На цьому заході хвилиною мовчання вшанували "памʼять" ліквідованого за декілька днів перед цим Олександра Захарченка, ватажка так званої "ДНР". Копії поширених в окупаційних пабліках світлин з "першого дзвоника" в Ясинуватій долучені до матеріалів кримінальної справи.

Перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сергій Будник зайняв нелегальну посаду заступника директора цього заводу, в той час як "директором" став Володимир Трубчанін. Обидва є фігурантами тривалої кримінальної справи, в якій їх звинувачують у створенні терористичної групи або організації та фінансуванні тероризму. Буднику і Трубчаніну закидають незаконні виплати під виглядом сплати так званих податків з рахунків "Ясинуватського машинобудівного заводу" окупаційному міністерству доходів і зборів Донецької області.

Цю кримінальну справу розпочали розглядати ще в 2018 році в Дружківському міському суді Донецької області. Після тривалої паузи, у травні 2025 року, справа була передана для розгляду до Довгинцівського районного суду в Кривому Розі, що в Дніпропетровській області.

Навесні 2022 року Сергій Будник опинився в селі Милове, що на території Херсонської області. На той момент він виконував обов'язки санітарного інструктора та служив рядовим у 1-му стрілецькому батальйоні 125-го стрілецького полку мобілізаційного резерву 1-го армійського корпусу "ДНР" Збройних сил Російської Федерації. Як зазначається в матеріалах кримінального провадження, Будник активно спілкувався з іншими особами, які відігравали значні ролі в процесі окупації Херсонщини. Серед них згадуються Валентин Мотузенко, Володимир Леонтьєв, нещодавно знищений ексгауляйтер Каховського району та Нової Каховки, Павло Філіпчук, гауляйтер Каховки, а також інші фігури.

Командиром батальйону Будника і так званим військовим комендантом Милового був уже згадуваний Сурен Мкртчян, який переслідував цивільних людей, викрадав їх і був причетний до зґвалтувань. Мкртчян причетний до викрадення Олега Яхнієнка, голови Милівської сільської громади, Олександра Левечка, голови сусідньої Новоолександрівської сільської громади, викрадення громадянина США, переслідуванні Алли Торчанської, тодішньої старости села Дудчани Милівської громади та інших.

Ми показали фотографії Сергія Будника кільком із них. Вони згадали його.

"У нього були очі, що нагадували про диявола."

Алла Торчанська поділилася з ЦЖР, що вперше зустріла Сергія Будника кілька тижнів після початку повномасштабної агресії Росії проти України та захоплення Бериславського району, у березні 2022 року.

"Окупанти мене шукали, я якраз пішла до фельдшерського пункту. До мене підʼїхав цей Будник із солдафонами, наказав сісти до нього в машину, забрав мобільний телефон на перевірку. Він розпитував мене про тих, хто воював, чи є в нашому селі нацисти і бандерівці. Я сказала, що нічого про це не знаю, бо в Дудчанах мешкала з 2016 року і що всіх людей тут не знала. Сергій Будник почав погрожувати мені підвалом, тортурами і зґвалтуванням. Я зрозуміла, що треба щось робити і написала йому імена кількох знайомих мені військовослужбовців, які після окупації Криму залишились на півострові, адже до переїзду до Дудчан я проживала саме там. Будник забрав ту писанину і сказав: "Мы всё проверим". Але, як виявилося, у них не було доступу до якихось даних, тож нічого перевірити вони не могли", -- сказала Алла Торчанська.

За словами самої Будник, його позивний був "Колоб", і він обіймав посаду слідчого в батальйоні. Його обов’язки включали проведення допитів, оформлення документації та збір інформації про осіб, які прибули до Милівської громади з інших населених пунктів. У бесіді з Аллою Торчанською Будник зазначив, що має освіту в галузі права.

Алла згадала, як Сергій Будник проводив допит колишнього військовослужбовця з Дудчан. Його методи були досить жорсткими. Незабаром після цього чоловік покинув своє село, яке опинилося під окупацією.

Сергій Будник, відомий під прізвиськом "Колоб", був дуже невисокого зросту, але водночас виявляв неймовірну жорстокість. Його спокійний і тихий голос, проте, мав холодний відтінок, а очі — звірячий блиск, нагадуючи про диявола. Слова його, як цвяхи, вганялися у свідомість співрозмовників. На відміну від його начальника Сурена Мкртчяна, який часто проявляв емоції і був, м’яко кажучи, не зовсім адекватним, Будник вмів холоднокровно маніпулювати. Його поведінка нагадувала методи, властиві російським спецслужбам, тож не дивно, що він міг перейняти їхній стиль. Основним завданням його та Сурена було контролювати маршрут Марʼянське — Берислав. Виглядало так, що встановлення своїх правил у селах та контроль над місцевим самоврядуванням стали ініціативою саме Сурена. Пригадую, як одного разу Сергій, зайшовши до мого кабінету, з почуттям розпачу запитав: "Ви не знаєте, чому я все це роблю?" Я лише знизила плечима, адже мені було важко зрозуміти його мотиви, — згадує Алла Торчанська.

Пригадав Сергія Будника і Олег Яхнієнко, законно обраний голова Милівської сільської громади. У нього склалось враження, що Будник був кимось на кшталт політрука і відповідав за "моральний стан" інших військовослужбовців.

Олег Яхнієнко поділився: "Він розповідав, що раніше займав посаду прокурора в Україні, а також був заступником директора заводу, і впродовж усієї своєї трудової зміни активно брав участь у війні."

Через певний час Сурен Мкртчян разом із своїми співробітниками залишили Милове. Від них більше не залишилося жодних слідів.

"Чи живий цей Будник -- невідомо", -- додала Алла Торчанська.

Наступна судова сесія у справі Сергія Будника в Великоолександрівському районному суді відбудеться 9 квітня.