Громадяни Індії в Україні: кількість зареєстрованих, умови, за яких можна обійтися без трудових мігрантів, та важливі нюанси, які слід врахувати.

В Україні протягом останніх місяців активно поширюють інформацію про нібито значне збільшення трудових мігрантів з Індії. Проте насправді кількість іноземних працівників значно менша, ніж у період до початку повномасштабної війни.

Українців насторожує інформація про можливу заміну місцевого населення індійцями. Проте, варто зазначити, що за сім місяців 2026 року всього лише вісім громадян Індії отримали статус постійного резидента. Чи можемо ми обійтися без іноземної робочої сили і скільки саме працівників бракує на ринку праці, дізнайтеся в статті OBOZ.UA.

Скільки насправді іноземців в Україні

"Засилля" в Україні мігрантів - не просто перебільшення. Це викривлення реальної ситуації. У порівнянні з періодом до повномасштабної війни, в Україні стало в рази менше іноземців. Вони бояться війни і не приїжджають на навчання, не погоджуються працювати в охопленій війною країні.

Для розуміння, якщо у 2021-му в Україні навчались до 77 тис. студентів з інших країн, то станом на 2026-й їх лишилось всього 21,2 тис. Ці студенти також були частково задіяні і на ринку праці. Тепер молоді люди обирають вищі навчальні заклади в безпечніших країнах. Разом з тим різко знизилась і кількість трудових мігрантів. Якщо у 2021-му іноземці отримали 21,7 тис. дозволів на роботу, то минулого року - всього 9,5 тис. дозволів.

Водночас, унаслідок мобілізації та виїзду за межі країни, український ринок праці стикається з істотним браком робочих рук. Особливо відчувається нестача будівельників та спеціалістів у аграрному секторі. Бізнесмени відкрито висловлюють готовність залучати іноземних працівників для вирішення цієї проблеми.

Співорганізатор акції - француз Ніколя Амбер. Чоловік, який підтримує лозунги "Україна для українців", сам є мігрантом. При тому з доволі нетиповою історією. У 2022-му він заявив, що у 2022-му його зґвалтував священник УПЦ МП в Києві. А у 2024-му його знову домагався священник, але вже з ПЦУ. "Телебачення Торонто" зробило розслідування про француза. Виявилось, що він має зв'язки з РФ, часто їздив до Москви, займався апостольськими проповідями, працював моделю OnlyFans, а також криптотрейдером.

В соцмережах поширили тисячі повідомлень про "засилля" індусів в Україні, хоча насправді абсолютна частина з них - фейкова.

Згідно з відповіддю Державної міграційної служби на запит OBOZ.UA, індійці складають дуже малу частину серед тих, хто отримав постійні посвідки на проживання в Україні. За перші сім місяців 2026 року лише 1899 іноземців отримали дозвіл на постійне проживання, при цьому найбільше серед них – громадян Росії. Варто зазначити, що більшість з цих росіян переїхали до України ще до початку повномасштабної війни. Так, з 606 виданих посвідок для громадян РФ, лише 8 отримали вихідці з Індії.

Понад 75% від усіх виданих документів припадає на громадян лише шести країн - Російської Федерації, Молдови, Азербайджану, Вірменії, Білорусі та Грузії. При цьому абсолютним лідером залишається РФ (біля 32% від загального обсягу). Незважаючи на повномасштабну агресію РФ, загарбницьку війну проти України та припинення усіх економічних зв'язків, така тенденція зберігатиметься і надалі.

Однією з серйозних проблем є те, що численні українці фактично змушені користуватися російськими паспортами. Це особливо стосується дітей, які виросли на територіях, що перебувають під окупацією, адже вони не мали жодної можливості отримати інший документ, окрім російського паспорта.

Раніше голова ДМС Наталія Науменко заявляла, що рівень видачі тимчасових посвідок проживання - 38,6% від рівня 2021-го. "За чотири місяці 2026 року Державною міграційною службою оформлено 1733 посвідки на тимчасове проживання, що відповідає середньомісячному показнику 2025 року. Поточний обсяг видачі посвідок становить 38,6% довоєнного рівня - у 2021 році таких посвідок було видано 12883", - йдеться в заяві відомства.

Чи реально обійтися без робочої міграції?

Як повідомляло OBOZ.UA, за оцінками урядових експертів, Україна здатна обійтись без залучення трудових мігрантів. Однак це вимагатиме залучення тих, хто наразі не працює, включаючи пенсіонерів. Загалом в Україні не здійснюють трудову діяльність (серед осіб старше 18 років):

* 120 тисяч - матері дітей з особливими потребами (іноді й батьки);

* 500 тисяч - це матері, котрі виховують дітей до трьох років (іноді також можуть бути батьки);

* 750 тис. - студенти;

2,5 мільйона людей з обмеженими можливостями;

1,6 мільйона - це кількість осіб працездатного віку, які не займаються економічною діяльністю.

Серед 1,6 мільйона осіб, які не мають офіційного працевлаштування, є як чоловіки, так і жінки. Причинами цього можуть бути стан ринку праці, зарплатні пропозиції та інші фактори. Важливим ресурсом також є пенсіонери. Наразі з приблизно 10,4 мільйона пенсіонерів працюють близько 2,5 мільйона, але цей показник має потенціал для значного збільшення.

Або ж українці збільшать свою економічну активність, або ж бізнесу врешті-решт доведеться шукати більше іноземних працівників. Це, насправді, цілком звична практика, яка вже стала нормою для багатьох країн Європи.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, у липні 66% підприємств, які брали участь в опитуванні, вказали на брак кадрів як на одну з основних перешкод для ведення бізнесу. Незважаючи на те, що за місяць цей показник знизився на 5 відсоткових пунктів, проблема нестачі робочих рук залишається однією з ключових для української економіки. Найбільш відчутно це питання торкається компаній у ряді регіонів.

Зокрема, у Чернівецькій, Львівській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській та Житомирській областях більше ніж 80% опитаних підприємств відзначили брак кадрів. Найскладніша ситуація спостерігається в таких сферах, як хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, металургія та обробка металів.

Недостатня кількість кадрів прямо впливає на заробітну плату. Для того щоб зберегти кваліфікованих працівників і залучити нових, компанії повинні переглядати свої зарплатні пропозиції. Якщо збільшення оплати не приносить бажаних результатів, роботодавці змушені звертатися до трудових мігрантів.

Кількість трудових мігрантів тісно пов'язана з числом українців, які повернуться з-за кордону, а також із змінами в обсязі економічно активної частини населення.