Каховська катастрофа: два роки по тому — чи зможе Великий Луг витримати подальше виснаження водних ресурсів?

Які можливості відкриваються для територій колишнього водосховища та які існують альтернативні варіанти забезпечення водою для цього регіону?

Два роки тому світ став свідком жахливого злочину, наслідки якого важко було одразу усвідомити: російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС. Вода зруйнувала десятки міст і сіл, знищивши життя, інфраструктуру та екосистеми. Після року від катастрофи з дна з'явилося забуте - Великий Луг, природна пам'ятка українського Півдня. А через два роки постало нове питання: чи варто відновлювати інфраструктуру в цьому районі, чи залишити все на відкуп природі? Ситуацію проаналізував Укрінформ.

КАТАСТРОФА, ЯКА ЗМІНИЛА ВСЕ

6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Це стало найбільшою екологічною та гуманітарною катастрофою в Європі з часів Другої світової війни. Після вибуху було затоплено 600 км території, Україна втратила 14 кубокілометрів води, а без водопостачання залишилися понад півтора мільйона людей у 164 населених пунктах Херсонської, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей. Проблеми водопостачання та життєдіяльності жителів цих територій досі не подолані до кінця, відмітив у коментарі Укрінформу Координатор системи ООН в Україні та гуманітарний координатор Матіас Шмале.

На початку фахівці Державної екологічної інспекції оцінювали завдані збитки в 146 млрд грн. Проте після ретельного аналізу ця сума була знижена до приблизно 78 млрд грн. Важливо зазначити, що навіть ця цифра є попередньою, оскільки точну оцінку масштабів катастрофи можна буде здійснити лише після повернення контрольованих територій України. У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів повідомили Укрінформу, що з цієї суми 75 млрд грн становить шкода, завдана заповідникам, зокрема національним паркам "Великий Луг" (Запорізька область), "Кам'янська Січ" та "Нижньодніпровський" (Херсонська область), а також "Білобережжя Святослава" (Миколаївщина). Додатково, 1,3 млрд грн відносяться до втрат води Каховського водосховища та пошкодження навколишніх ґрунтів.

Знищення Каховської ГЕС викликало неконтрольоване скидання величезних обсягів води, що призвело до втрати понад 14 кубічних кілометрів водних ресурсів. Це відповідає потребам України у воді на півтора року та становить майже половину всіх запасів води деяких країн Азії та Африки. Протягом перших чотирьох днів після катастрофи в Дніпровсько-Бузькому лимані майже всі прибережні та донні екосистеми були знищені водними потоками, - зазначають у Міністерстві охорони навколишнього середовища.

Два роки тому в Чорне море та дельту Дніпра потрапило 15 мільярдів кубічних метрів прісної води, що викликало розпріснення та серйозні зміни в екосистемах. Крім того, море зазнало забруднення нафтовими продуктами, концентрація яких перевищувала допустимі норми втричі, а в деяких точках - у десятки і навіть сотні разів для таких елементів, як мідь, цинк і кобальт. Необхідно також звернути увагу на міни, які викинуло на берег, зокрема на піщані ділянки національного природного парку "Тузлівські лимани".

Окрім руйнування сільськогосподарських угідь та інфраструктури, унікальна природа також зазнала серйозних втрат. 30% природно-заповідного фонду Херсонщини опинилося під загрозою зникнення, а 82 види рослин і тварин, що перебувають під охороною Бернської конвенції, також підпадають під ризик. Дані, надані Радою Європи, вказують на те, що в перспективі ще 251 вид диких тварин і рослин може зникнути, причому ці види мають різний статус охорони природи.

Крім того, Каховський гідровузол був другим за важливістю регулятором стоку в каскаді водосховищ на Дніпрі, поступаючись тільки Кременчуцькому. У деякі роки обсяги води, що відбиралися з нього, досягали 40% від загального споживання в Україні. Згідно з інформацією, наданою Міністерством аграрної політики та продовольства Укрінформу, після підриву гідровузла припинили свою діяльність 94% систем зрошення в Херсонській області, 74% - у Запорізькій, а також 30% - у Дніпропетровській.

На сьогоднішній день більше 350 державних зрошувальних насосних станцій і приблизно 1,1 тисячі кілометрів державних меліоративних каналів не можуть виконувати свої функції. Крім того, критична інфраструктура централізованого водопостачання та водовідведення населених пунктів зазнала руйнувань, що призвело до серйозних негативних наслідків для населення, - зазначили представники Мінагрополітики.

У міністерстві підтвердили, що внаслідок теракту дворічної давності було повністю осушене Каховське водосховище, де раніше середній промисловий вилов риби складав близько 3 тис. тонн. Через знищення середовища існування ці водні біоресурси фактично зникли. Збитки рибному господарству, включно з втратою можливості відтворення потомства загиблих особин, оцінили у близько 10 мільярдів гривень.

Підрив також затопив території двох головних рибовідтворювальних комплексів України, які забезпечували масове розведення і вселення цінних та рідкісних видів риб у цьому регіоні - Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т.Артющика та Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб.

ДВА РОКИ ПІЗНІШЕ: МІЖ СУЧАСНОЮ ФЛОРОЮ І ТРАДИЦІЙНИМИ НАСЛІДКАМИ

Очевидно, що підрив Каховської ГЕС мав катастрофічні наслідки для довкілля, економіки, тваринного світу й людей. Та водночас цей злочин відкрив унікальну спадщину - з дна колишнього водосховища знову піднявся Великий Луг. Колись ця прадавня територія була серцем запорозького козацтва, й вона була затоплена під час будівництва ГЕС: зникли села, церкви, цвинтарі, а також родючі землі. Тепер ця територія знову відкрита й живе своїм життям.

Експерти досі не дійшли єдиного висновку щодо майбутнього цієї місцевості, адже в світовій історії існує небагато аналогічних випадків "відновлення" до первісного стану. З наукової точки зору, незалежно від обставин, це справжній унікальний досвід. На території Каховки вже помічаються активні зміни в природному середовищі. Дослідження показують, що рослинний покрив на місці колишнього Каховського водосховища активно відновлюється, а видове різноманіття біотопів суттєво збагачується.

"Після вибуху на гідроелектростанції виникли песимістичні прогнози щодо подальшого розвитку ситуації. Передбачалося, що висихання водосховища призведе до виникнення пилових бур. З огляду на великі обсяги скидів від промислових підприємств Кривого Рогу, існувала ймовірність, що повітря забрудниться важкими металами. Інша ймовірність стосувалася збільшення солоності ґрунтів, а третій прогноз стосувався поширення інвазійних рослин." — поділився думками рік тому Іван Мойсієнко, член правління Української природоохоронної групи та завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, в інтерв'ю для Укрінформу.

Проте ці передбачення не справдилися, адже трагедія трапилася в той момент, коли на вербах, що вузькою смугою обвивають майже усе водосховище, вже визріло насіння. Це насіння й почало засівати водосховище.

На місцях, де колись текли річки та розташовувалися затоки, виникли болота, населені рослинами, характерними для таких екосистем, такими як очерет, рогіз і бульбокомиш. За словами дослідника, ці болотні угруповання формуються переважно з місцевих видів, хоча й інвазійні, наприклад, амброзія, також присутні. Однак, як показують спостереження за другий рік, вони не є основною загрозою і зазвичай зустрічаються на більш сухих територіях.

Сьогодні спостерігається позитивна тенденція у відновленні рослинності. Рослинні види адаптуються до нових умов, поступово формуючи стабільні екосистеми на місці колишніх заток водосховища. Експерти вважають, що протягом наступних п'яти років в цій місцевості може відновитися до 80% різноманіття рослинного світу. Наразі Каховське водосховище займає площу 150 тисяч гектарів молодих зелених насаджень, що еквівалентно двом Києвам, - зазначили в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів в коментарі для Укрінформу.

Зі свого боку, у Міністерстві аграрної політики та продовольства попереджають, що ситуація навколо колишнього Каховського водосховища створює ряд серйозних загроз. У умовах нестачі додаткових водних ресурсів у нижній частині Дніпра збільшується ймовірність виникнення заморів риби через брак кисню, підвищення рівня солоності та забруднення води. До того ж, існує висока ймовірність, що весь степовий регіон України може перетворитися на зону з кліматичними умовами, схожими на напівпустелю, що призведе до значних втрат у сільському господарстві.

Необхідно також зазначити, що відсутність Каховського водосховища ускладнює ситуацію з водними ресурсами в Україні, які й так страждають від нерівномірного розподілу. Найбільше води бракує на сході та півдні країни, де до початку війни спостерігалася висока густота населення та концентрація водоємних галузей. Для постачання води в ці регіони зазвичай використовувався стік з басейну Дніпра, а для півдня – частково з Дністра та Дунаю. Однак основна гідротехнічна інфраструктура, включаючи Каховське водосховище, була створена ще в радянський період і була зосереджена на водозабезпеченні саме з басейну Дніпра. Як відомо, цей басейн отримує свої води з територій Білорусі та Росії, які є нашими супротивниками, пояснює директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк в коментарі для Укрінформу.

Яцюк підкреслив наявність техногенних загроз, що виникли внаслідок підриву гідроелектростанції: "Знищення Каховської ГЕС російськими військами виявило серйозні наслідки: атомна електростанція залишилася без води, необхідної для охолодження, що створює значні ризики і техногенні небезпеки, які можуть призвести до катастрофи не лише для України, а й, принаймні, для всієї Європи".

КАХОВСЬКА ДИЛЕМА: ЗАЛИШИТИ ЧИ ВІДНОВИТИ

Тематика майбутнього Каховської ГЕС і водосховища викликає активні обговорення як серед фахівців, так і в широких колах суспільства. Усі погоджуються, що будь-яке рішення повинно базуватися на ретельному науковому дослідженні. Проте думки щодо доцільності відновлення цих об'єктів суттєво розходяться.

Екологічна спільнота стверджує, що відсутність відновлення Каховської ГЕС відкриває унікальну можливість для природного очищення вод Дніпра, відновлення різноманіття флори та фауни, а також відродження Великого Лугу. Вони вважають, що інвестування в такий масштабний проект, як будівництво нової ГЕС та повторне заповнення Каховського водосховища, є економічно невигідним та екологічно безглуздим. Екологи також підкреслюють, що навіть без Каховського водосховища забезпечення водою міст і промислових об'єктів не погіршиться. Наприклад, Кривий Ріг відновлює водопостачання завдяки водам Кременчуцького водосховища, звідки ресурс подається через річку Інгулець. Крім того, активно реалізується проект нового водогону від Запоріжжя до Марганця, Нікополя та Покрова. Відповідно до цих прогнозів, проблему водопостачання вдається поступово вирішувати.

Замість цього Міністерство аграрної політики акцентує увагу на необхідності відновлення водосховищ та гідроелектростанцій з перспективи аграрного сектору. Експерти зазначають, що без системи зрошення неможливо забезпечити стабільне функціонування сільського господарства в південних областях, зокрема в Херсонській, Запорізькій та частково Дніпропетровській. Це має критичне значення для розвитку садівництва, овочівництва, тваринництва та інших галузей агровиробництва.

Іван Мойсієнко, наприклад, вважає, що повертати ГЕС і водосховище до попереднього вигляду не варто. Натомість він закликає до нових підходів, з урахуванням екологічних чинників.

Михайло Яцюк також погоджується з необхідністю відновлення, але виключно в модернізованому форматі. Він навів приклад Криму, де деградація екосистем після припинення доступу до дніпровської води призвела до опустелення та зникнення озер. У коментарі для Укрінформу він зазначив: "Ми ж розуміємо, що зміни клімату і в цілому ситуації на півдні, коли температура щороку зростає, невідворотні. Мовляв, волога на каховській землі буде випаровуватись. І з часом новоутворений ліс зникне, а замість нього настануть процеси опустелювання й деградації, які матимуть негативні наслідки не лише в регіональному, а й у глобальному масштабі всього Чорноморського басейну. Це вже було в 2014 році, на жаль, коли окупаційна влада Криму, вилучаючи всі водні ресурси, спровокувала такими діями деградацію всіх кримських річкових екосистем та зникнення тих сотень водойм, які там були". Подібний сценарій, на його думку, може повторитись і з Каховкою.

Члени науково-технічної ради при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, як і два роки тому, впевнені, що водосховище та гідроелектростанція, яка його підтримує, повинні бути відновлені в майбутньому. Слід нагадати, що в березні 2023 року уряд затвердив реалізацію експериментального проєкту з будівництва Каховського гідровузла, відновлення після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення стабільної роботи Дніпровської ГЕС під час процесу відбудови.

Одночасно Українська водна асоціація займається розробкою стратегії для оптимізації управління водними ресурсами та вирішення проблеми вододефіциту, спричиненого руйнуванням Каховської ГЕС. Як зазначили представники асоціації в коментарі для Укрінформу, цей документ містить детальний аналіз сучасного водного стану в контексті річкових басейнів, міст і регіонів України. У ньому також запропоновано альтернативні методи подолання водного дефіциту, зокрема, можливість використання ресурсів з річки Дунай.

Експерти вважають, що часу для запобігання повторення сценарію з занедбаним Кримом залишилось обмаль. Якщо б Україні вже сьогодні відкрився повний доступ до територій колишнього водосховища, його можна було б хоча б частково відновити за шість місяців. "Чим довше ми будемо позбавлені цього доступу, тим більші будуть втрати, адже природа не чекає, і починаються незворотні зміни," - зазначає Михайло Яцюк.

Беручи до уваги всі труднощі, Україна повинна вже тепер почати досліджувати альтернативні способи забезпечення водою. Одним із варіантів є перенаправлення водного стоку Дунаю, що може забезпечити водою південні області країни. Однак у Міністерстві аграрної політики попереджають про можливі труднощі, пов'язані з реалізацією цього проєкту.

"Дунай є міжнародною річкою, тому реалізація таких проектів вимагає узгодження з численними країнами Європейського Союзу. Крім того, водяний потік у Дунаї не завжди здатний задовольнити всі потреби південних регіонів України. Тому, на думку представників міністерства, розвиток аграрної сфери та відновлення системи зрошення на Півдні України неможливі без відновлення Каховського водосховища, яке слугує основним джерелом для зрошення."

Проте Яцюк упевнений, що Дунайський маршрут не слід ігнорувати. Він зазначає, що в Одеській області вже діє система шлюзів, яка дає змогу використовувати підвищені рівні води для заповнення Придунайських озер, які виконують функції природних резервуарів.

"Загалом, безпечний стік Дунаю дозволяє використовувати 10-30% води. Наша пропозиція для України полягає у відборі лише 10-15 кубокілометрів дунайської води. На мою думку, це не вплине негативно на екосистему дельти Дунаю. Ці обсяги води є безпечними для використання," - зазначив Яцюк.

Отже, він не виявляє жодних конфліктних аспектів у дискусії щодо потенційного використання водних ресурсів Дунаю Україною разом із державами, що належать до дунайського басейну. Однак він усвідомлює наявність певних політичних викликів. У будь-якому випадку, Україні потрібно буде обговорити ці питання зі своїми сусідами по Дунаю, вирішуючи питання, що стосуються національної безпеки.