Ясно одне — без мобілізації держава просто не зможе існувати. Це основа виживання нашої нації. Однак спосіб, яким вона реалізується, а також медійне висвітлення цього процесу часто негативно впливають на саму армію.
ТСН. ua вкотре спробував розібратися, що досі йде не так у процесі мобілізації, чому "гарячі голови" лише погіршують ситуацію і чи є шанс повернути мобілізації хоч трохи людське обличчя.
Мобілізації не уникнути
На фоні повідомлень про можливу мобілізацію в Росії, яку може оголосити Володимир Путін після виборів до Державної думи 20 вересня, а також ймовірного залучення додаткових військових з Північної Кореї, військові аналітики застерігають: посилення мобілізаційних заходів в Україні є неминучим.
"Несмотря на наше прагнення до механізації та цифровізації збройних сил, головною опорою армії залишаються люди. Тому ми будемо змушені зміцнювати мобілізаційні заходи та одночасно впроваджувати технологічний розвиток нашого війська. Адже фізично ми не здатні досягти такого ж рівня мобілізації, як це робить Російська Федерація," – зазначив військовий експерт Сергій Грабський в інтерв'ю для Radio NV.
Скільки людей мобілізує Україна і яка кількість з них реально на передовій
Офіційна інформація про кількість мобілізованих наразі відсутня. Керівник волонтерського фонду "Повернись живим" Тарас Чмут повідомляв, що щомісячно мобілізують близько 30 тисяч осіб.
За його словами, близько 50% з цієї кількості мобілізованих не доходять до бойових підрозділів.
"З 30 тисяч 15 тисяч не потрапляють в бойові підрозділи чи підрозділи забезпечення. Вони перетворюються в баласт і тягар для системи, яка на різних рівнях від них позбувається. Це люди, яких мобілізують, а вони потім приносять 28 довідок про те, що в них 10 дітей, і їх треба звільняти. Це люди, які приносять купу паперів про стан здоров'я. Це люди, які місяцями або роками "зависають" у навчальних центрах і яких ніхто не хоче брати. Це хронічні наркомани, хронічні алкоголіки та інші асоціальні елементи. Таких близько половини. З решти половини -- аби 10 тисяч потрапляли в бойові підрозділи", -- зазначив Чмут.
За словами волонтера, подібні дії спричиняють непропорційне зростання тилових сил у порівнянні з бойовими підрозділами.
"Не секрет, що в бригаді може бути до 3000 осіб за списком, але якщо подивитися на реальну чисельність, яка знаходиться на передовій, то це всього 250-300. Питання в тому, хто ж складає решту? Це працівники тилу – забезпечення, зв'язок, радіоелектронна боротьба, медицина, пресофіцери. Всі вони відіграють важливу роль. Проте на полі бою, навіть на рівні рот і батальйонів, зазвичай перебуває лише кілька десятків людей. Є бригади, що контролюють п'ять позицій. Але водночас тиловий склад залишається значним", – зазначив він.
Де шукатимуть людей
На фоні змін у керівництві Збройних сил України у соціальних мережах активізувалися розмови про потенційні нововведення в мобілізаційних стратегіях. Зокрема, призначення Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача ЗСУ та Ігоря Скибюка на пост начальника Генерального штабу спонукало українців до обговорення можливих трансформацій у державній мобілізаційній політиці.
24 липня військова омбудсменка Ольга Решетилова в ефірі "Радіо Свобода" заявила, що в Україні підготували законопроєкти, які передбачають додаткові обмеження для осіб, що ухиляються від мобілізації. Йдеться про обмеження в наданні адміністративних послуг, використанні водійських прав, арешти рахунків тощо.
Як зазначила Решетилова, відповідні законодавчі пропозиції вже підготовлені, але на даний момент їх ще не внесено до парламенту.
"Цей набір заходів сприятиме більш ефективному проведенню розшукових дій щодо правопорушників, які уникають мобілізації, а також зменшить їх можливості для вільного пересування та доступу до окремих державних послуг," - зазначила військовий омбудсмен.
В Україні також відбуваються зміни в системі бронювання. Підприємствам відведено термін до 1 вересня для підтвердження їхньої важливості. Народний депутат Людмила Буймістер визнала, що питання перегляду правил бронювання обговорювалося вже протягом тривалого часу.
На її думку, Міністерство економіки не в змозі здійснити контроль за заявками, які подають місцеві органи влади, державні компанії або інші установи.
Тіньовий бік мобілізаційних процесів: заяви Лубінця
Хоча уряд та військові фахівці підкреслюють, що мобілізація є життєво важливим питанням для держави, звичайні громадяни стикаються з зовсім іншими реаліями. Щоденні затримання силовиками на вулицях, конфлікти в територіальних центрах комплектування та гучні скандали, пов'язані з окремими військовими підрозділами, формують таку атмосферу, у якій служба в армії вже не сприймається як почесний обов'язок.
Про проблеми з ТЦК відверто почав говорити Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Днями омбудсмен розповів про чотири випадки смерті людей у приміщеннях ТЦК. За його словами, трагедії сталися у Київській та Дніпропетровській областях.
Також він розповідав, що на Закарпатті працівники поліції доправили до районного ТЦК 56-річного чоловіка, який має інвалідність та хворіє на туберкульоз. Попри наявність усіх документів, що підтверджують право на відстрочку, його продовжували утримувати.
На попередньому пленарному засіданні Верховної Ради Лубінець підкреслив, що в Україні спостерігається вражаюче збільшення звернень, пов'язаних з порушеннями прав громадян під час мобілізаційних заходів. Омбудсмен зазначив, що було зафіксовано тисячі випадків насильства, а також трагічні випадки смерті у приміщеннях територіальних центрів комплектування.
Також Лубінець повідомив, що 2025 року кількість звернень щодо порушення прав громадян під час мобілізації зросла у 333 рази порівняно з початком повномасштабної війни.
Проблема полягає не лише в ТЦК — ситуація з "Скелею".
Проблема не закінчується на порозі ТЦК. Страх цивільних перед мобілізацією підживлюється історіями про те, що відбувається вже після потрапляння в армію. Гучні скандали, пов'язані з окремими підрозділами (зокрема, кейси на кшталт штурмового полку "Скеля" чи 155-ї бригади), висвітлюють іншу критичну проблему -- прості військові або й цивільні чоловіки не мають довіри до військового командування і не готові довірити йому своє життя.
#Україна #Медицина #Збройні сили України #Росія #Дніпропетровська область #Мобілізація #Володимир Путін #Київська область #Парламент #Волонтерство #Радіо «Свобода» #Північна Корея #Броня #Батальйон #Місцеве самоврядування #Драпатий Михайло Васильович #Омбудсмен #Туберкульоз #Генеральний штаб #Диктатор #Солдат #Повернись живим #TSN #Компаній #Радіоелектронна боротьба #Задній (військовий) #Рота (військова частина) #Карпатська Русь #Механізація
