Тотального дефіциту харчів в Україні не очікується, однак через постійні російські обстріли складів та логістичних хабів цінники в магазинах підуть вгору на 5-20%. Як повідомляють у матеріалі РБК-Україна, ритейлу доводиться терміново перебудовувати маршрути доставки, що суттєво здорожчує логістику.
Після російських ударів по складах і логістичних хабах в Україні зростатимуть витрати на доставку окремих товарів, що неминуче позначиться на цінах у магазинах. Водночас тотального дефіциту продуктів не очікують, пише ТСН.
Без обмежень ми розглядаємо, які групи товарів можуть зазнати найбільших цінових змін і чи варто заздалегідь накопичувати продукти.
Логістичні послуги підвищують свої ціни.
Згідно з інформацією, наданою учасниками ринку, атаки на склади та інфраструктуру спонукають рітейлерів змінювати свої логістичні маршрути. Це передбачає створення більшої кількості невеликих складів, подовження об'їзних шляхів для вантажних автомобілів та збільшення витрат на забезпечення безпеки.
В.о. директорки гіпермаркету Галини Бойченко зазначила, що незважаючи на повітряні тривоги, постачальники продовжують працювати над забезпеченням магазинів товарами. Однак, швидкість доставки суттєво знизилася. Через це деякі товари викладають на палетах, а не на звичних полицях.
"Наші постачальники готові надати потрібні обсяги продукції. Проте часті повітряні тривоги ускладнюють оперативність логістичних процесів та викладення товарів", - підкреслила Галина Бойченко.
За словами чиновниці, у роздрібних магазинах також встановлені ліміти на кількість товару, який може бути придбаний однією особою, з метою запобігання панічним закупівлям та штучному дефіциту.
"У нас діє це обмеження, але на плакатах вказані адреси для оптових покупців, які можуть за нею звернутися та купити необхідну кількість товарів. Це потрібно для того, щоб товар був фізично наявний у магазинах та його не забирали повністю оптові покупці", - пояснила вона.
Які товари можуть стати дорожчими?
Найчутливішими до нових логістичних витрат будуть товари з коротким терміном придатності, а також продукція, для якої потрібне холодне зберігання. Йдеться насамперед про м'ясо, молочні продукти, частину бакалії та овочі, які доводиться закладати на зберігання.
Економіст Олег Пендзин пояснює, що нова модель доставки для мереж супермаркетів буде безпечнішою, але дорожчою і повільнішою.
"На мою думку, ми опинилися в досить складній ситуації. В околицях кожного обласного центру, а іноді й районного, розташовані логістичні хаби. Тепер супермаркети повинні налагодити нові логістичні ланцюги – з одного боку, вони стануть значно безпечнішими, але з іншого – дорожчими та повільнішими в обслуговуванні," - зазначив він.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що додаткові витрати виникають не лише через склади, але й внаслідок витрат на транспортування, охолодження та збільшення кількості перевезень.
"У випадку відсутності значних центральних логістичних центрів для зберігання цієї продукції необхідно підвищити кількість автомобілів із охолоджуючими системами. Це пов'язано з додатковими витратами. Також потрібно збільшити частоту доставок до роздрібних мереж," - підкреслив Марчук.
Згідно з оцінками, значна частина цих витрат вже відображена у цінах. Найбільше ймовірно зростання вартості спостерігатиметься у молочних продуктах, м'ясі, бакалійних товарах та овочах, які потребують особливих умов зберігання.
Не рекомендується впадати в паніку.
Експерти наголошують: скупчення покупців біля кас і масові закупи "про запас" лише підштовхують ринок до ще вищих цін. Натомість невеликий запас базових товарів на кілька тижнів називають розумною обережністю, а не причиною для ажіотажу.
Споживачі, з якими спілкувалися кореспонденти, зазначають, що не вважають доцільним робити покупки на кілька місяців наперед, незважаючи на виклики в логістиці та певні побоювання.
Окремо підприємства розглядають антикризові стратегії, які включають децентралізацію складів в Україні та використання резервних логістичних площадок у країнах Європейського Союзу. Крім того, обговорюється можливість спрощення доступу до вільних державних та комунальних складських приміщень.
Противник атакує інфраструктуру не тільки з метою знищення, а й щоб ускладнити процеси постачання та підвищити ціни. Проте в харчових мережах наразі немає свідчень про системний дефіцит.
Що кажуть про дефіцит
У статті підкреслюється, що ринки та ярмарки залишатимуться ключовим джерелом постачання продуктів, таких як овочі, фрукти, м'ясо та молочні вироби. Цей сектор частково допомагає зменшити ризики, що виникають у великих торгових мережах.
Водночас, підвищення цін може бути неоднорідним: деякі продукти можуть дорожчати швидше, в той час як інші - повільніше або навіть на певний час залишатимуться на одному рівні через сезонний урожай. Проте, наближаючись до зими, витрати на зберігання та транспортування знову можуть посилити тиск на ціни.
Раніше на порталі БЕЗ ТАБУ повідомлялося, що в Києві активно створюють запаси продуктів харчування та води на випадок тривалих перебоїв в постачанні. Дізнайтеся більше на БЕЗ ТАБУ.
#супермаркет #Дніпро #Київ #РБК-Україна #Європейський Союз #Роздрібний магазин #Товари #Роздрібна торгівля #Дефіцит #Логістика #Торгівля #Молоко #М'ясо #Економіст #Склад #Молочний продукт #Продуктовий магазин #Овочі #TSN #Гіпермаркет #Ярмарок #Оскільки #Заборонено
