На гребені попиту: чому конкуренція серед мережі мінімаркетів набирає обертів.

Останні дані Державної служби статистики вказують на швидке зростання обсягів роздрібної торгівлі. Проте аналітики помічають перші сигнали сповільнення споживчого попиту. У цих умовах банкрутства деяких торгових мереж вже не здаються випадковими.

РБК-Україна підводить підсумки серії статей, присвячених еволюції українського ритейлу продуктів: від початкових банкрутств до процесів консолідації на ринку та змагання за регіональні позиції.

За результатами січня-травня 2026 року, обсяг роздрібної торгівлі в Україні сягнув історичного максимуму - 825 мільярдів гривень. Однак під цією вражаючою цифрою приховується розрив, який продавці продуктів не в змозі більше ігнорувати.

Дійсне зростання обсягу роздрібної торгівлі, яке становить 9,2%, виглядає невеличким на фоні інфляційних викликів. Хоча приріст виторгу ще спостерігається, попит вже починає демонструвати ознаки втоми. Великі компанії, намагаючись знайти баланс між фінансовою стабільністю та розширенням, активно виходять на регіональні ринки.

На цьому тлі випадок вінницької компанії "Альянс Рітейл Груп" (АРГ) Павла Варшавського, що об'єднувала бренди Mashket, "Домашній маркет", Osnova та "Pro Просто продукти", став показовим прикладом ризиків боргового розширення. 67 нових магазинів за 2024 рік збільшили виторг на 70%, але водночас, за даними Opendatabot, підняли боргове навантаження до 408 млн гривень.

Спроба зберегти бізнес шляхом об'єднання з чернівецькою мережею Liga Prim, яку очолює Віталій Павлик, не принесла бажаних результатів. У червні 2026 року була ініційована процедура банкрутства. Проте, чи можна вважати падіння компанії Варшавського випадковим збігом обставин?

Як низька маржа та позики руйнують стабільний бізнес

У 2025 році відбулося банкрутство львівської мережі "Свій маркет", яка налічувала 36 торгових точок. Юридична особа, що стояла за нею, - ТОВ "Футуро трейд". Ці два випадки - як "Свій маркет", так і АРГ - надсилають ринку однозначний меседж: в умовах війни та високих витрат на капітал вижити на кредитах вкрай важко.

Боргова модель трималася на двох китах: лояльність постачальників і готовність банків позичати. Наприклад, зростанню мережі "Рукавичка" Богдана Козака свого часу посприяв кредит 135 млн гривень від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Фото: аналіз стратегічних помилок бізнеса (інфографіка РБК-Україна)

Інша історія - партнерство Дивоцін з Таскомбанком. Завдяки ньому львівський магазин-склад низьких цін блискавично масштабував діяльність на центр і схід країни, розширивши присутність на 15 областей.

Однак ця модель є inherently вразливою. Бізнес, який залежить від зовнішнього фінансування, швидко втрачає свою фінансову стабільність, щойно підтримка з боку донора припиняється.

У сучасних реаліях ключовими факторами успіху стають не розміри компанії, а її операційна ефективність та здатність працювати з малими маржами. Тому великі підприємства починають концентрувати свої зусилля на регіонах, де спостерігається стабільний платоспроможний попит. Проте, чи зможе цей попит залишатися стійким у тривалій перспективі?

Куди спрямовуються фінансові потоки: карта нової конкуренції.

Сьогоднішній ритейл в Україні розвивається в умовах структурного дисбалансу. Грошові потоки змістилися з традиційних центрів до західних та центральних регіонів.

У великих містах відновлення відбувається повільніше відносно показників початку 2022 року, розповів РБК-Україна фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Зокрема, Київ відстає від довоєнного значення на 21%, Харків - на 14,7%, Одеса - на 9,8%.

У той же час західні області демонструють вищі темпи приросту споживчої активності. За даними Шевчишина, за період з 2023 року по січень-травень 2026 року лідерами за індексом товарообігу стали Хмельниччина з приростом 59,1%, Рівненщина - 56,4% та Чернівеччина - 55,3%.

Збільшення споживання не є результатом лише одного чинника, а є наслідком їх комплексної взаємодії. Важливу роль у цьому процесі відіграє нестача робочої сили.

"У зв'язку з нестачею робочої сили 69% компаній змушені підвищувати заробітні плати практично у всіх галузях – від промисловості до сфери послуг", – зазначила в інтерв'ю РБК-Україна старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко.

Крім того, за словами фахівця, інтерес стимулюють:

* Інфляційні очікування з показником у 13%, які стимулюють населення витрачати кошти зараз, уникаючи знецінення накопичень.

* Туристичний аспект, коли західні регіони почали отримувати більше відвідувачів, став суттєвішим фактором, ніж фінансова підтримка внутрішньо переміщених осіб, адже мізерні виплати в розмірі 2-4,5 тисяч гривень на одну людину складають лише невелику частину економічної активності.

Незважаючи на значний споживчий підйом, фахівці поки не спостерігають явних ознак "перегріву" економіки. Активізація торговельної діяльності відбувається без різких коливань цін, що сприяє збереженню певної стабільності.

Фото: динаміка торгівлі, цін і зарплат у 2019-2025 роках (інфографіка РБК-Україна)

Однак це зростання вже демонструє ознаки вичерпання. Після піку, зафіксованого у березні 2026 року, реальні обсяги продажів, за розрахунками Андрія Шевчишина, скорочуються два місяці поспіль (по -0,3% щомісяця).

"Це свідчить про те, що попит досяг рівня еластичності. Споживачі вже не готові або не здатні продовжувати витрачати на такому високому рівні," - зазначає фінансовий експерт.

Зображення: де в Україні споживачі здійснюють найбільші витрати в магазинах (інфографіка від РБК-Україна)

Для ритейлерів це сигнал про початок періоду тривалої слабкості роздрібної торгівлі. Подальше зростання може стримуватися вичерпанням внутрішніх ресурсів населення.

Поточне зростання економіки залишається вразливим і під впливом інфляційних процесів, девальвації гривні та великої частки імпортованих товарів у зовнішньоекономічному балансі. Воно в значній мірі стало можливим завдяки державному стимулюванню попиту, профінансованому міжнародними партнерами, такими як Європейський Союз та Міжнародний валютний фонд. Очевидно, що така ситуація не може тривати безкінечно.

Енергетичні точки: як виникають три основні полюси роздрібної торгівлі.

Стимулювання споживання можливе лише до певного рівня: після цього галузь опиняється перед вибором або структурних змін, або зменшення кількості учасників.

"Ринок динамічний — виживає той, хто має найбільшу силу," - зауважує Шевчишин.

Зображення: аналіз конкурентного середовища в рітейлі по регіонах (інфографіка від РБК-Україна)

Саме уповільнення попиту стає водорозділом між тими, хто здатен пережити паузу на власному капіталі, і тими, кого вона штовхне до продажу. Зараз же регіональний розподіл гравців у регіонах виглядає так:

* Захід: Близенько, TORBA, Сімі, Рукавичка, Тано Маркет, SPAR, Наш Край;

Київ і Одеса: КРУГ.

* Дніпропетровська область: Чудоцін.

* Центр: Чудовий Ринок, Капітал;

Південний напрямок: Місце, Монета.

Північ: Бджолиний Базар.

* Столичний кластер: ЛотОК.

Один із орієнтирів, що пояснює цю географію, - розподіл накопичених фінансових ресурсів підприємств за регіонами. Методологія оцінки враховує: власні кошти підприємств, кредити банків та інші позики, кошти інвестиційних компаній та фондів, інвесторів-нерезидентів та кредити банків-нерезидентів.

Це грубе наближення, а не пряме доведення. Але воно частково пояснює і стійкість Києва, і піднесення Заходу після 2022 року, і те, звідки беруть ресурс для розширення такі мережі, як АТБ і VARUS.

Київ продовжує бути головним фінансовим осередком в Україні, адже, згідно з даними Державної служби статистики, тут акумульовано 45,3% загального обсягу капітальних інвестицій, що становить 215,8 млрд гривень із 476,4 млрд гривень по всій країні.

Зокрема, у столиці та її околицях змагаються 14 активних учасників ринку. Ці компанії належать до різних бізнес-об'єднань, як на національному, так і на регіональному рівнях:

АТБ (власники Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков та Віктор Карачун, кожен з яких має по 33,4% акцій);

* Fozzy Group (Vladimir Kostelman holds a 51% stake);

* NOVUS (Марина Познякова - 50%; Раймондас Туменас - 39,6%; Агне Рузгіене - 10,4%);

* VARUS (Руслан Шостак - 50%; Валерій Кіптик - 50%);

* КОЛО (Геннадій Буткевич з BGV Group - 100%) та інші.

Дніпропетровська область займає друге місце в Україні за рівнем платоспроможності, демонструючи 47,9 мільярдів гривень власних фінансових ресурсів підприємств. Цей регіон є важливою опорою для мереж супермаркетів АТБ та VARUS.

Відповідно до інформації з Clarity Project, АТБ займає перші позиції в Дніпропетровській області за обсягом продажів, складаючи 12,66% від загального доходу регіону в 1953,80 млрд гривень. Мережа VARUS має частку 1,23%, а її управляюча компанія "Омега" займає 13-те місце на ринку. У цьому сегменті діє шість провідних мереж.

Львів і Захід - третій полюс. Кластер займає друге місце в країні за банківськими кредитами з 2,8 млрд гривень у 2025 році у капінвестиціях, за даними Держстату. З 2022 року бізнес, у тому числі ритейлери, обирають для релокації саме Захід.

Один із прикладів - "Чудо Маркет" з Харкова. Його власник Олександр Удовенко відкрив на Волині та Львівщині магазини під брендом Forta.

"За останні роки західна частина України безперечно стала провідною в активності розвитку територій для роздрібних торгових операторів", - зазначив Ігор Гугля, директор GT Partners Ukraine та співзасновник allretail.ua в інтерв'ю для РБК-Україна. Основними факторами цього є безпека та можливість отримання нових приміщень.

На передовій розвитку ринку знаходяться Хмельниччина та Франківщина. За інформацією від Гуглі, реагуючи на зміни в західному регіоні, на ринок виходять як потужні місцеві мережі: "Сімі" під керівництвом Дмитра Мерченка та Сергія Кикіньова, "Близенько" Олександра Бережанського, "Тано" Михайла Липки, TORBA Юрія Пасічника, а також Парасковії Дем'янюк і Віктора Богомаза. Крім того, активізуються й відомі національні гравці: АТБ, "Фора", "Траш" та "Дивоцін".

Інтенсивна конкуренція та значний борговий тягар збільшують ймовірність поглинення для деяких мереж. При цьому на ринку можна спостерігати дві кардинально різні стратегії:

* "Точка" Олександра Хаіта та Ігоря Бадюла розвивається в Одеській та Миколаївській областях виключно через реінвестування прибутку без залучення кредитів.

* Делві Олега Мазіна розширює свою діяльність на території Дніпропетровської та Київської областей, використовуючи значний фінансовий важіль із коефіцієнтом 55,27. Це може призвести до суттєвих ризиків, пов'язаних із заборгованістю, у випадку зниження попиту.

Загалом слабкість закредитованих гравців визначає наступну хвилю боротьби за перспективні активи на ринку.

Хто має можливість придбати Mashket, Osnova та "Домашній маркет"?

Середні компанії з числа десятки провідних продуктових ритейлерів в Україні виявляють значну зацікавленість у великих угодах. Для придбання менш потужних конкурентів, таких як активи "Альянс Рітейл Груп", ключовими факторами є фінансова стабільність, а не розмір бізнесу.

Зображення: Хто має можливість стати власником регіональних торгових мереж (інфографіка РБК-Україна)

РБК-Україна надіслало запити всім зазначеним кандидатам. Лише компанія "Вересень Плюс" (мережа "Файно Маркет") надала відповідь. Власниками цієї компанії є Віталій та Людмила Денисенки.

"Так, у нас є наміри зростати", - підкреслили в ексклюзивному коментарі РБК-Україна представники вищого керівництва компанії.

Мережа "Файно Маркет" демонструє позитивні фінансові результати та стабільний розвиток. Це забезпечує їй фінансову стійкість і робить її привабливим претендентом для придбання інших торгових мереж.

Отже, процес консолідації на ринку продовжиться. Протягом наступних двох-трьох років стане зрозуміло, хто стане лідером регіональної роздрібної торгівлі, а хто залишить цю боротьбу.

Які перспективи найближчих 2-3 років?

Попри війну, український споживчий ринок продовжує відновлюватися. За підсумками першого півріччя роздрібний товарообіг підприємств роздрібної торгівлі перетне позначку 1 трлн гривень.

Ця сума грошей стає ключовим призом у конкуренції між найбільшими продуктовими мережами країни. Проте, як показало зниження попиту навесні, цей "трофей" отримають не всі, а лише ті, хто встигли створити ефективну операційну модель та міцну фінансову основу.

Згідно з оцінками спеціалістів, протягом наступних 2-3 років число регіональних учасників ринку зменшиться до 5-7 сильних корпоративних груп.

"Ринок рухається в бік тріополії в масовому сегменті - плюс група регіональних гравців, які виживуть через нішування там, куди великим йти нерентабельно", - підсумовує у коментарі РБК-Україна комерційний директор GDS Анна Анісімова.

Стійкий інтерес споживачів та зниження вартості кредитів тільки пришвидшать процес злиттів і поглинань. Як наслідок, на ринку залишаться переважно ті компанії, що володіють значними обсягами власного капіталу, в той час як інші або будуть інтегровані в більші структури, або ж вийдуть з ринку роздрібної торгівлі.

Запитання та відповіді (Часті запитання)

- Чому великі мережі активно скуповують регіональних ритейлерів?

У зв'язку з нестачею якісних торгових площ, придбання вже існуючого бізнесу стало більш швидким і економічним варіантом для розширення, ніж відкриття нових магазинів.

- Чому банкрутують окремі мережі, якщо роздрібна торгівля зростає?

- Зростання ринку вже саме по собі не забезпечує успіху. Вирішальними стають фінансова стійкість, рівень боргового навантаження, доступ до капіталу. Також значно можуть впливати менеджмент, логістика, регіональна експозиція, орендні умови, структура асортименту.

Чому західна частина України є епіцентром найбільшої конкуренції в даний час?

Західні регіони показують одні з найшвидших темпів зростання в секторі роздрібної торгівлі, що зумовлено переміщенням бізнесу, міграцією населення та активним розвитком туристичної сфери.

- Хто є найбільш імовірним кандидатом на придбання нових активів?

Перш за все, фінансово стабільні мережі, що в основному формуються завдяки власним ресурсам, здатні інвестувати без суттєвої залежності від кредитування.

Які перспективи чекають на український ринок продуктового ритейлу в найближчому майбутньому?

Аналітики очікують, що ринок продовжить консолідуватися: злиття та поглинання набуватимуть все більшого значення, а фінансова стабільність компаній стане основною конкурентною перевагою.