Сьогоднішні обстріли: які наслідки залишила нічна атака на Україну 13 січня.

У ніч з 12 на 13 січня Росія влаштувала масований обстріл України за допомогою ракет і дронів. На фоні цієї атаки в інформаційному просторі почали з’являтися повідомлення від моніторингових каналів про нібито існування "невизначених балістичних ракет". Фокус вирішив з’ясувати, що насправді стоїть за цими заявами, чи є підтвердження від офіційних джерел, а також чи вказує це на модернізацію російського військового арсеналу.

У ніч на 13 січня Росія здійснила комбіновану атаку, застосувавши балістичні ракети та майже 300 ударних дронів.

За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався ще з 18:00 12 січня і тривав упродовж ночі. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів ураження:

Запуски відбувалися з територій Курської, Брянської та Воронезької областей Російської Федерації, а також з тимчасово анексованого Криму. Балістичні удари були зафіксовані в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Київській областях.

Згідно з офіційними відомостями, було знищено або нейтралізовано 247 повітряних об'єктів, зокрема:

Для відбиття атаки були залучені авіаційні підрозділи, зенітно-ракетні сили, частини радіоелектронної боротьби, безпілотники та мобільні вогневі групи. Водночас зафіксовано попадання ракет і 48 ударних безпілотних літальних апаратів на 24 різних локаціях. На момент підготовки матеріалу атака ще не завершилася.

В ніч на 13 січня українські моніторингові ресурси інформували про запуск балістичних ракет, які "ледве помітні" для систем виявлення.

Військово-політичний аналітик з групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко підкреслює, що заяви про "відсутність фіксації" балістичних ракет не мають підтвердження в офіційних джерелах.

За його інформацією, не було жодних сповіщень від Повітряних сил Збройних Сил України про те, що пуски не були зафіксовані. Навпаки, були зафіксовані виходи балістичних ракет, а про їх запуск повідомляли ще на стадії запусків з території тимчасово окупованого Криму, а також з Брянської області Російської Федерації.

"Фіксації були, супроводження також. Тому я не зовсім розумію, звідки взялася теза про те, що ракети "не бачать", -- каже Фокусу експерт.

Одночасно Коваленко підтверджує, що Росія дійсно займалася вдосконаленням балістичних ракет 9М723 "Іскандер-М", але ці удосконалення не пов'язані з їхньою здатністю залишатися невидимими для радарів.

За його словами, російська сторона модифікувала поверхню корпусу ракети, намагаючись зменшити її видимість не лише для виявлення, а саме для перехоплення. Мова йде про зменшення чіткості контурів цілі, що ускладнює роботу систем протиракетної оборони, зокрема таких, як Patriot або SAMP/T.

Крім того, ще у 2025 році, за словами експерта, була реалізована інша модернізація: на фінальному етапі польоту ракета отримала обмежену можливість маневру.

"Класична балістична ракета рухається по прогнозованій траєкторії. Однак в останній фазі свого польоту "Іскандер" здатен незначно коригувати свій курс. Це відбувається саме в той момент, коли ракета системи протиповітряної оборони намагається здійснити перехоплення", -- зазначає Коваленко.

Ця корекція траєкторії, за його словами, збільшує ймовірність того, що ракета-перехоплювач може промахнутися, проте не робить балістичну ракету "невидимою" і не виключає можливість її знищення.

Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат спростував інформацію моніторингових каналів, яка стосується "не фіксації" балістичних ракет. Він зазначив, що важливо покладатися тільки на офіційні заяви Повітряних сил, оскільки вони надають достовірну інформацію про ситуацію в повітрі та функціонування систем протиповітряної оборони.

Серед останніх новин про модернізацію озброєння РФ з'явилась інформація про новий російський дрон-камікадзе "Герань-5". Утім, і тут не все так "переможно" як заявляє ворог -- аналіз доступних даних свідчить: йдеться радше про дорогу й малоефективну спробу модернізації, а не про принципово нову зброю.

Як зазначають експерти, "Герань-5" суттєво відрізняється від класичних Shahed насамперед типом двигуна -- він реактивний. Це забезпечує вищу швидкість, однак одночасно робить дрон значно помітнішим для радарів і засобів ППО. Такий безпілотник має більший тепловий і радіолокаційний слід, а отже -- не отримує переваги скритності, на яку розраховували розробники.

Вартість виробництва становить окрему проблему. Реактивний дрон вимагає більш складної електроніки, імпортних компонентів та високоякісного монтажу, що є системною проблемою для Росії. Внаслідок цього "Герань-5" не може стати широко поширеним засобом ураження, на відміну від дешевших і простіших "Шахедів", які активно використовуються РФ для виснаження української протиповітряної оборони.

Військові експерти акцентують увагу на тому, що Росія насправді не має можливості налагодити цілковито самостійний цикл виробництва сучасних безпілотників. Навіть у випадку з "Геранью-5" значна частина елементів є імпортними або модифікованими з іноземних аналогів, що ускладнює розширення виробництва в умовах санкцій.

Згідно з думками фахівців, "Герань-5" має обмежене застосування — в основному в якості експериментального чи демонстраційного зразка, але не може слугувати системним рішенням для сучасних військових викликів. Як результат, Росія отримала дрон, який швидший, але водночас дорожчий і більш помітний, що не змінює співвідношення сил у повітряному просторі та не створює нових загроз, з якими українська система протиповітряної оборони не могла б впоратися.

Нагадуємо, що вночі 13 січня російські війська атакували передмістя Харкова, що призвело до знищення інноваційного терміналу "Нової пошти" в Коротичі та викликало пожежу на цьому об'єкті.

Фокус також повідомляв, що внаслідок нічного обстрілу міст України в Києві та навколишніх районах введено режим екстрених відключень електроенергії. Графіки відключень не застосовуються.