Озимі культури під загрозою: спалах сильних морозів ризикує знищити посіви та поставити під загрозу врожай у країні.

Прогнози урожаю: чому навіть у березні немає жодних гарантій

В нову зиму українські аграрії входять з подвійним відчуттям: тепла погода стає порятунком для озимих, але весняні приморозки роблять крихкою надію на гарний врожай пшениці, ячменя та жита. Натомість нищівна посуха створює загрозу для ярих культур - соняшника та кукурудзи.

Про ці та інші виклики аграрного сектору в інтерв'ю "Телеграфу" розповів доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України, професор Владислав Черчель, що очолює ДУ Інститут зернових культур НААН України.

Метеорологи підкреслюють, що в цьому році спостерігатиметься тенденція до підвищення середньої температури взимку, проте не виключені різкі похолодання. Якою мірою такі кліматичні умови можуть вплинути на вирощування зернових?

В останні роки в нашому регіоні спостерігається європейський тип зими, яка характеризується м'якими температурами та відсутністю значних снігових покривів. Сніг випадає дуже рідко, і якщо він з'являється, то лише на короткий період. Як наслідок, протягом останніх 10-15 років не було зафіксовано масових ушкоджень чи загибелі озимих культур через несприятливі зимові умови. Ці сприятливі фактори забезпечують хорошу перезимівлю рослин і навіть дозволяють проводити догляд за ними, зокрема підживлення.

Щоб проілюструвати, наведу приклад з 2002-2003 років, коли сніг випав наприкінці листопада і залишався до середини квітня. У цей період майже 90% озимих культур в Україні загинуло через тривале перебування під потужною льодовою кіркою і товстим шаром снігу. Тоді ми були змушені імпортувати пшеницю з-за кордону, оскільки власного виробництва не вистачало. З тих пір подібні ситуації не повторювалися, як і сильні морози.

Проте, якщо я не помиляюся, навесні 2025 року, зокрема в третій декаді квітня, відзначалися значні приморозки, а іноді й морози. Яким чином це вплинуло на урожай озимих культур?

У деяких містах температура повітря знижувалась до 7-9 градусів нижче нуля. Це викликало затримку в розвитку озимих культур і призвело до часткових втрат урожаю. На тлі приморозків у центральних, південних та східних регіонах спостерігалась тривала посуха, що продовжилась з 2024 року в 2025 рік.

Зокрема, у Дніпропетровській області за зимовий період запаси вологи не відновилися, і ґрунт був зволожений лише на глибину 50-60 сантиметрів. Проте цієї вологості вистачило для вирощування врожаю ранніх зернових культур, оскільки їхня коренева система не проникає так глибоко, як у пізніх ярих культур. Зібраний урожай виявився трохи нижчим за середній, але все ж достатнім для забезпечення продовольчої безпеки в регіоні. Крім того, якість зерна була вищою, зокрема, було отримано достатню кількість пшениці другого та третього класу, що раніше було важко досягти за традиційними методами вирощування.

Якщо розглядати ситуацію в Україні в загальному, який був урожай цього року?

- На противагу південним, у західних та північних регіонах врожай був рекордний. В багатьох господарствах збирали по 9-10 тонн з гектара, що буває вкрай рідко. Це компенсувало недобір зернових в регіонах де була посуха і загалом по країні зібрали понад 22 млн тонн озимої пшениці. Це неочікувано, бо прогнозували значно нижчі показники, дехто навіть на рівні 12-13 млн тонн.

Якщо провести порівняння з доком війни, наскільки скоротилася площа, засіяна зерновими культурами в Україні, враховуючи втрату частини земель?

Цього року передбачено посіяти озимі культури на площі 4 млн 771 тис. гектарів, тоді як минулого року цей показник складав 5 млн гектарів. Посівна кампанія наближається до завершення: вже виконано 97,7% запланованих робіт, хоча аграрії ще матимуть можливість проводити досівання навіть у грудні. Хоча в умовах такої затримки пшениця увійде в зимовий період в стадії шилець, я вважаю, що вона може дати хороший врожай, якщо її належно підгодувати навесні і якщо зима буде сприятливою.

Перед початком конфлікту площа, зайнята озимою пшеницею, становила 6-7 мільйонів гектарів. Скорочення цих земель сталося, зокрема, через тимчасову окупацію певних територій. Проте навіть сьогодні ця культура залишається найвигіднішою для південних областей. Вона менш піддається впливу посушливих умов, оскільки здатна використовувати зимову та ранньовесняну вологу, що дозволяє отримувати непогані врожаї. Натомість пізні ярі культури, такі як кукурудза, створюють більше труднощів у цьому регіоні. Тим не менш, соняшник продовжує активно вирощуватися на півдні.

Урожай 2025 року відзначається яскравими контрастами:

Чи є розширення площ під соняшник перевагою чи недоліком?

Я маю розуміння агросектору, оскільки за сприятливих умов можливо отримати врожай від 3 до 4 тонн з гектара, при ціні 26-28 тисяч гривень за тонну. У порівнянні з пшеницею, де ціна не перевищує 10 тисяч гривень за тонну, вигода стає цілковито очевидною. Проте, з іншого боку, вирощування соняшнику негативно впливає на вологість ґрунту, і його відновлення відбувається лише на 4-5 рік після збору врожаю. Ми вже стикаємося з проблемами в цій сфері, а використання цієї культури лише посилює наслідки посушливих умов.

Ще одним негативним аспектом вирощування соняшника є те, що він став основним попередником для озимої пшениці. Це сталося через те, що збори соняшника відбуваються раніше, ніж час сівби озимих культур. Раніше, після harvestsunflower, на полях зазвичай залишали пар, що дозволяло їм "відпочивати" та накопичувати вологу і поживні речовини. На сьогоднішній день ця практика майже не використовується. Тим не менш, південним регіонам варто було б повернутися до цього підходу. Адже пар сприяє накопиченню вологи навіть в умовах посухи, що, у свою чергу, забезпечує кращі сходи зернових і дозволяє досягти врожайності, яка в 1,5-2,0 рази перевищує результати після інших попередників.

Хіба що непоганою альтернативою пару є горох, утім у нас його не багато сіють. Звісно, при врожайності 2-3 тонни з гектара і ціні в 11-14 тис./тонна від нього не отримати такий великий зиск, як від соняшника. Але принаймні він збагачує ґрунти азотом, відповідно це також покращує врожайність пшениці, яка може бути наступною культурою у сівозміні. Хоча горох, як попередник, підійде до любої зернової чи олійної культури з приємним бонусом урожайності в заліку.

Небезпечна тенденція: соняшник виснажує ґрунт:

Ви торкнулися теми тривалої посухи. Які труднощі вона приносить для сільськогосподарської галузі?

- В південних регіонах в серпні-вересні, коли необхідно починати сіяти озимий ріпак і можна починати сіяти озиму пшениці, в ґрунті немає вологи. Адже за вегетативний період - з травня по вересень - у Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях випало менше ніж 100 мм опадів. Це дуже мало, особливо з урахуванням того, що й запаси вологи в ґрунті були мінімальними. В результаті ми отримали дуже низький урожай (0,5-1,5 т/га) пізніх культур - соняшника та кукурудзи.

Щодо озимих культур, то фермерські господарства, які сіяли в період з вересня до початку жовтня в сухий ґрунт, отримали сходи тільки тепер, після дощів. Вочевидь, цим сходам не вистачить тепла та тривалості світлового дня, щоб успішно перейти в зимовий період у фазі кущіння. Однак подібна ситуація спостерігалася і минулого року, що є типовим явищем для степової зони.

- Наскільки це небезпечно для озимих і як позначається на подальшому розвитку?

Звичайно, коли температура опускається до 12-15 градусів нижче нуля за відсутності снігового покриву, існує ризик, що слабкі посіви можуть загинути або зазнати серйозних пошкоджень і зрідження. Однак, протягом зими ми, в основному, спостерігаємо лише короткочасні зниження температури до мінусових значень з невеликою тривалістю, тому рослини зазнають незначного впливу холоду.

В цілому, помірно теплі зими з періодичними холодними сплесками мають незначний негативний вплив на озиму пшеницю, і випадки її загибелі практично не фіксуються. Ця культура здатна успішно перезимувати, навіть якщо в зимовий період відбувається призупинення вегетації на стадії шильця або при появі двох-трьох листків, що вважається малопридатним сценарієм. Часто за умов м'якої погоди в грудні і січні пшениця продовжує своє зростання, укорінюється і може навіть досягти стадії кущіння.

Існує ймовірність втрати врожаю.

Чи можна вже зараз оцінити, який врожай зернових Україна отримає в наступному році? Або ж доцільніше це робити навесні, коли стане зрозуміло, як перенесли зиму сільськогосподарські культури?

Звісно. Додам, що навіть у березні важко робити точні прогнози. Багато факторів можуть вплинути на результат врожаю на фінальних етапах. Наприклад, минулого року, здавалося, склалися досить сприятливі умови, але не вистачило дощів і вологості в ґрунті, особливо в південному регіоні. Якби опади випали вчасно, врожай міг би скласти 4-5 тонн з гектара, проте реальні показники виявилися значно нижчими.

Плюс вплинули квітневі й травневі приморозки, вони, по-перше, подовжили вегетацію озимих культур. А, по-друге, припали на фазу розвитку озимих зернових (пшениця і ячмінь) у "вихід в трубку", коли вже формується колос. І через низьку температуру колос був частково деформований, що позначилось на загальній врожайності.

Як повідомляв "Телеграф", експерти прогнозують в найближчі місяці поступове та помірне подорожчання хліба -- максимум на 5-10%, оскільки торгові мережі стримують різкі цінові стрибки.