Радіоелектронна боротьба на фронті розвивається швидше, ніж багато інших напрямків, оскільки супротивник постійно розширює частотні діапазони управління своїми безпілотниками. Про нові методи виявлення та нейтралізації ворожих апаратів розповів командир взводу РЕБ шостого батальйону бригади "Азов" із позивним "Архей" у статті видання "Мілітарний".
Згідно з інформацією, наданою The Wall Street Journal, українські підрозділи, що займаються радіоелектронною боротьбою, змогли перехопити російські балістичні ракети, націлені на Київ, використовуючи сигнали для придушення, без залучення системи зенітної оборони Patriot.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як саме електронна війна стала одним із ключових інструментів протидії російським атакам і чому цей напрям зараз змінює баланс сил на фронті.
Як працює придушення цілей
У матеріалі Wall Street Journal повідомляється, що на початку року дві балістичні ракети з Росії, які прямували до одного з урядових об'єктів у столиці, після перехоплення радіосигналом впали у річку Дніпро. За інформацією видання, цю операцію виконало елітне українське підрозділ радіоелектронної боротьби "Нічний дозор", яке застосувало систему під назвою Lima.
Електронна війна, на думку журналістів, полягає у виявленні, замаскуванні або нейтралізації частот, що їх використовує супротивник. У найелементарнішому сенсі, це передбачає створення перешкод, які ускладнюють навігацію, зв'язок або цілевказання ворожих ударних засобів.
Безпілотники, ракетні системи та технології штучного інтелекту.
WSJ підкреслює, що безпілотники стали основним видом озброєння у цій війні, і обидві сторони постійно модернізують свої системи комунікації та глушіння сигналів. Для цього дедалі більше використовують алгоритми штучного інтелекту, які здатні оперативніше ідентифікувати та нейтралізувати засоби радіоелектронної боротьби.
Командир "Нічного дозору" з позивним "Алхімік" повідомив журналістам, що система Lima має можливість випромінювати сигнали на відстань близько 200 км та нейтралізувати дрони, ракети й керовані авіабомби. За інформацією українських офіцерів, у листопаді 2025 року підрозділ також зміг перехопити російську гіперзвукову ракету "Кинжал", яку в Кремлі раніше вважали "майже невразливою".
Українські військові підтверджують, що система іноді створює перешкоди навіть для їхніх власних дронів, але вважають її ефективність надзвичайно важливою для захисту. Один з офіцерів зазначив, що в зоні відповідальності підрозділу Lima вдається нейтралізувати від 70% до 95% радіокерованих безпілотників.
Адаптація до рішень, прийнятих Росією.
Згідно з інформацією, опублікованою в WSJ, російські компанії почали ускладнювати конструкцію своїх дронів та ракет, інтегруючи антени та друковані плати, виготовлені в Китаї. Наприкінці 2024 року українські військові помітили використання антен із керованою діаграмою спрямованості (CRPA), здатних виявляти джерела перешкод і миттєво адаптувати сигнал.
Офіцер із позивним "Френчі" зазначив, що це стало серйозною проблемою для підрозділу. У відповідь "Нічний дозор" і виробник Cascade Systems кілька місяців працювали над системою Lima Quant, яка використовує власні математичні алгоритми для подолання таких антен.
Однак російські сили також активно вдосконалюються: за інформацією джерел, вони вже подвоїли кількість антен на деяких платформах, спочатку з чотирьох до восьми, потім до шістнадцяти і зрештою до тридцяти двох, щоб відповідати на нові українські засоби радіоелектронної боротьби.
Чому радіоелектронна боротьба не є альтернативою системам протиповітряної оборони?
Експерти, на яких посилається WSJ, вважають, що технології, подібні до Lima, можуть ефективно перехоплювати балістичні ракети, але не можуть повністю замінити системи Patriot. Однак, електронна боротьба є значно більш економічною та доступною, що дозволяє розгортати масштабні мережі придушення на великих просторах.
У публікації також зазначили, що обидві сторони все частіше застосовують оптоволоконні дрони, лазерні системи зв'язку між кораблями та безпілотники, оснащені штучним інтелектом. Однак кожне з цих технологічних рішень має свої обмеження: лазери ефективні лише на коротких відстанях і в умовах хорошого погодного стану, тоді як автономні дрони поки не здатні надійно орієнтуватися на великих дистанціях.
Радіоелектронна боротьба залишається однією з найдинамічніших сфер цієї війни: технічна перевага тут може втрачатися за лічені тижні, якщо противник змінює частоти, антенні системи або навігаційні модулі. Саме тому українські підрозділи змушені працювати не лише на випередження, а й у режимі постійного доопрацювання власних рішень.
Як зазначав БЕЗ ТАБУ, на сьогоднішньому фронті питання вже не зводяться виключно до кількості дронів чи боєприпасів. Все більше значення набуває вміння оперативно адаптуватися до нових технічних викликів. У цьому контексті радіоелектронна боротьба стала окремим аспектом війни, де успіх залежить не лише від наявності озброєння, а й від швидкості реакції.
#Україна #сигнал #Дніпро #Київ #Безпілотний літальний апарат #Балістична ракета #Атака #Безпілотний бойовий літальний апарат #Передача інформації #Патріот (Американська революція) #Китай (регіон) #Штучний інтелект #Частота #Антена (радіо) #Алгоритм #Ракета #Взвод #Батальйон «Азов» #Радіоелектронна боротьба #«The Wall Street Journal» #Авіаційна бомба #П'ять #Електронні засоби протидії #Табу #Військова дезінформація
