Шість років тому Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету "Одеська юридична академія" став власністю родини Ківалових попри пряму заборону на приватизацію освітнього майна. Як так сталось?
Сергій Ківалов давно став відомою особистістю в українській політиці. У 2004 році, виконуючи обов'язки голови Центральної виборчої комісії, він здобув прізвисько "підрахуй" через обвинувачення у маніпуляціях під час президентських виборів, які стали каталізатором Помаранчевої революції. Пізніше, в період президентства Віктора Януковича, його вважали одним із ключових фігур, що контролювали судову систему країни.
Водночас після двох революцій, люстрації та декількох електоральних циклів Ківалов не залишився на периферії історії, а зберіг свій вплив, принаймні у сфері освіти. Ще в 1997 році він став ректором Національного університету "Одеська юридична академія", фактичним очільником якої залишається і до сьогодні.
З моменту 90-х років освітня імперія Ківалова значно зросла, охоплюючи три великі університети, де колишній депутат від "Партії регіонів" та автор суперечливого закону "Ківалова-Колесніченка" досі обіймає посаду президента. Проте, він не просто займає ці посади, а фактично управляє вищими навчальними закладами (ЗВО) як особистою власністю, навіть у випадках, коли йдеться про державні активи.
Ця історія про один ЗВО з мережі Ківалова, який перетворився з підрозділу державної "Одеської юракадемії" на приватний виш у власності його родини. ЕП розповідає, як попри пряму законодавчу заборону Ківалову вдалось "привласнити" інститут і як Міністерство освіти та науки закрило на це очі.
Імперія освіти Ківалова
Чинний закон "Про вищу освіту" обмежує термін повноважень керівника ЗВО двома термінами по 5 років. Однак ректори знаходили способи продовжувати свої повноваження. До прикладу, очільник університету ім. Драгоманова перебуває на посаді понад 20 років, час від часу перереєстровуючи юридичну особу цього закладу.
Ківалов використовує менш оригінальний, однак надійніший метод. Спеціально для нього була створена посада президента, яка дозволяє брати активну участь в управлінні університетом, при цьому не обіймаючи посаду керівника (ректора) і, відповідно, не порушуючи закон.
Сергій Васильович є президентом одразу трьох університетів, в яких навчаються 14 324 студенти.
Найтривкішим освітнім "ресурсом" сім'ї Ківалових залишається "Одеська юридична академія". Хоча цей навчальний заклад має державний статус, навколо нього сформувалося кілька приватних підприємств, якими володіють Тетяна Ківалова та Сергій Косʼяненко - дочка та онук Ківалова.
Йдеться, зокрема, про Класичний університет "Одеська юридична академія" та деякі його регіональні філії.
Ще у 2002 році структури, повʼязані з Ківаловим, заснували Міжнародний гуманітарний університет (нині Міжнародний університет) як приватний заклад вищої освіти. Бенефіціарним власником цього ЗВО є Косʼяненко.
У 2026 році представники Одеського Центру публічних розслідувань повідомили, що освітні установи, які мають зв'язки з родиною Ківалова, володіють приблизно 120 тисячами квадратних метрів нерухомості в Одесі.
Проте географічне охоплення освітніх активів родини Ківалова виходить за межі Одеси. Починаючи з 2020 року, компанія, пов'язана з ексрегіоналом, є власником приватного закладу вищої освіти у столиці - Київського університету інтелектуальної власності та права (КУІВП).
Історія КУІВП є надзвичайно вражаючою, адже цей навчальний заклад, спочатку частина державної "Одеської юракадемії", згодом став приватним університетом, який належить родині Ківалових, незважаючи на чітку заборону на приватизацію державних освітніх установ. Як вдалося досягти такого становища?
Розширення в Київ
Ще у 1996 році за ініціативи Верховної Ради та попередника нинішнього Міністерства освіти і науки (МОН) було засновано Державний інститут інтелектуальної власності. Координацію нового вишу здійснював Державний департамент інтелектуальної власності у складі міністерства.
До 2010 року навчальний заклад функціонував як окрема одиниця, але після цього Міністерство освіти і науки передало його Одеській юридичній академії Ківалова. Це рішення було прийнято на основі звернень обох вищих навчальних закладів.
Цікаво, що коли відбулося обʼєднання, ректором Державного інституту інтелектуальної власності був Володимир Пархоменко. Цю ж особу з таким же імʼям, прізвищем та по батькові можна було зустріти в ролі помічника Ківалова у Верховній Раді 6-го скликання, яка діяла з 2007 по 2012 рік.
Держінститут стає першим підрозділом "Одеської юракадемії" у Києві під новою назвою - Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету "Одеська юридична академія".
З 2011 року академія почала отримувати власність у Києві. У цьому році Київська міська рада передала університету у постійне користування земельну ділянку площею 58,886 тисяч квадратних метрів, розташовану за адресою Харківське шосе, 210.
У 2017 році Міністерство освіти і науки України затвердило рішення, згідно з яким Одеська юракадемія отримала в користування 22,006 тисячі квадратних метрів приміщень за тією ж адресою. В цих приміщеннях з 2014 року розташований Інститут інтелектуальної власності та права.
Як трансформувати державний навчальний заклад у приватний університет
В кінці 2019 року Верховна Рада ухвалила поправки до законодавства про вищу освіту, які забороняють університетам створювати структурні підрозділи в таких містах, як Київ, Харків, Львів, Дніпро та Одеса.
Отже, до 1 липня 2021 року Інститут інтелектуальної власності повинен був пройти реорганізацію в окрему освітню установу або бути ліквідованим.
У 2020 році під керівництвом Ківалова Вчена рада інституту прийняла постанову про те, що підрозділ повинен набрати статусу самостійної юридичної особи, проте не було визначено конкретні етапи реорганізації.
ЕП звернулася до Міністерства освіти і науки з проханням надати документи, які підтверджують ліквідацію або реорганізацію навчального закладу, але з'ясувалося, що в МОН таких документів немає.
За інформацією співрозмовника ЕП у Міністерстві освіти і науки, державний Інститут інтелектуальної власності та права Національного університету "Одеська юридична академія" був закритий, в той час як була заснована нова приватна структура з такою ж назвою.
Освітня організація була зареєстрована в січні 2020 року. Основними засновниками, які володіли 90% акцій, став згаданий раніше "Міжнародний університет" онука Ківалова, тоді як 10% належали чинному ректорові інституту Василю Фелику. Ліцензію на ведення освітньої діяльності новий університет отримав у липні 2021 року.
З червня 2020 року приватний заклад вищої освіти починає орендувати приміщення у "Одеської юридичної академії", де раніше функціонував державний інститут. Мова йде, зокрема, про головний корпус площею близько 3,8 тисячі квадратних метрів, розташований на Харківському шосе, 210 у Києві.
Приміщення орендували за 6 665,72 грн на місяць з індексацією на інфляцію. Строк договору спливає у 2030 році. Міністерство освіти і науки видало дозвіл на оренду, однак у своєму листі нагадало про заборону приватизувати освітнє майно. Здача приміщення в оренду відбулась без аукціону та погодження Фонду держмайна.
Того самого року громадська організація "Всеукраїнська вища рада юристів" на основі наведених аргументів звернулася до суду з метою визнання договору оренди недійсним. Проте всі три судові інстанції ухвалили рішення на користь "Одеської юракадемії".
На серпень 2026 року кінцевим бенефіціаром 90% університету була компанія London Education Services Limited, зареєстрована у Великій Британії. Згідно з британськими реєстрами, її кінцевим бенефіціаром є згаданий вище онук Ківалова - Сергій Косʼяненко.
Ректор Василь Фелик володіє ще 10% частки.
У 2022 році навчальний заклад отримав нову назву – Київський університет інтелектуальної власності та права НУ "Одеська юридична академія". А вже у 2025 році він вирішив видалити з назви посилання на Юракадемію.
ЕП намагалася зв'язатися з представниками КУІВП для отримання їхньої думки, проте вони не відповіли на запит щодо коментаря.
На завершення
За понад 6 років існування КУІВП, здається, ні МОН, ні інші представники влади не помітили схему обходу чинного законодавства про вищу освіту. Можливо, проблема у відсутності важелів впливу, можливо - у самій постаті Ківалова.
Попри те, що його вже неможливо вважати куратором судової системи, як це було за часів Януковича, здається, він все ще має певні зв'язки з великою політикою. Варто зазначити, що Давид Арахамія обіймає посаду голови наглядової ради Київського університету інтелектуальної власності та права, і його портрет навіть прикрашає головний корпус навчального закладу.
Сьогодні КУІВП входить до десятки найбільших приватних університетів країни за доходами. У 2025 році він отримав 194,2 млн грн доходу.
Абітурієнти у 2026 році подали 26,8 тис. заяв на вступ до Київського університету інтелектуальної власності та права. Це найвищий показник серед приватних університетів.
Усе це відбувається на тлі того, як перлину освітньої імперії Ківалова - "Одеську юридичну академію" вже півтора року намагаються передати Національному університету ім. Мечникова. Наразі ця справа застрягла у суді без руху.
Строк договору з ОЮА спливає через три роки. Якщо приєднання Юракадемії до університету ім. Мечникова таки відбудеться, а правонаступник майна Юракадемії вирішить не продовжувати договір, Київський університет інтелектуальної власності і права може залишитись без власних приміщень.
Це, в свою чергу, створює справжню загрозу для абітурієнтів 2027 року не отримати свої дипломи.
#
