Торт і палка для інспекторів лісового господарства.

У лісовій сфері питання прозорості роботи наглядової ради державного підприємства "Ліси України" (ДПЛУ) є настільки ж актуальним, як і в енергетичному секторі. У 2022 році, ліквідувавши лісгоспи, Кабінет Міністрів передав у повну промислову експлуатацію всі 6,6 мільйонів гектарів національного природного ресурсу, що містить запас деревини обсягом 1,5 мільярда кубометрів.

Проте, ця розповідь не про відверті конфлікти. Чому ж варто йти на це? Залучити фахівців, навіть із міжнародною репутацією, можна набагато тонше, не вдаючись до агресії. Вони опиняться в цих схемах, як бджоли в меді, і не зможуть заважати вигодополучателям нестримно контролювати українські ліси в рамках запланованої лісової реформи, що розгортається на фоні війни.

В цій місцевості можна займатися не лише вирубкою дерев. Лісовий фонд включає також території, які можуть стати основою для успішного бізнесу — від заміських комплексів до гірськолижних курортів та проектів у сфері "зеленої" енергетики. Це також можливості для видобутку корисних копалин, організації мисливських угідь та отримання значних доходів від побічного використання лісу.

Врешті, це сконцентровані в одних руках найбільшого в Європі лісокористувача щорічні 28 млрд грн валового доходу з продажу колод. Стороннім, зрозуміло, зовсім не треба пхати носа в запроваджену реформаторами новітню схему його використання за угодами з приватними підрядниками.

У листопаді минулого року, якраз коли НАБУ проводило обшуки у справі "міндічгейту", Офіс генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження (див. документ 1 "Витяг-прокуратура") у не менш показовій історії, яку сміливо можна назвати "лісогейтом".

За заявою громадської організації "Відкритий ліс", до поля зору правоохоронців потрапила організована група галузевих посадовців. Є підстави підозрювати їх у розтраті державного майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Причому вертикаль зловживань явно губиться у високих урядових кабінетах.

Вивчивши документи, які надали громадські активісти, прокуратура ініціювала досудове розслідування за фактами кримінального злочину, що підпадає під "тяжку" частину 5 статті 191 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років.

Всі факти вказують на те, що керівництво ДПЛУ без достатніх підстав виплатило близько 7 мільйонів гривень винагороди з державного бюджету членам своєї наглядової ради, яка не може вважатися легітимною. Оскільки вона не була сформована у повному складі, така рада не мала законних підстав для початку своєї діяльності.

Цю інформацію не міг не знати єдиний представник держави в цій установі, Олексій Кучер, який був обраний головою наглядової ради. Він нині очолює Державну регуляторну службу України і, безсумнівно, усвідомлює важливість дотримання законодавства у сфері економічної діяльності, а також відповідальність за його порушення.

Тим більше абсолютно ніщо не заважало голові Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) Віктору Смалю і генеральному директору ДПЛУ Юрію Болоховцю виконати вимоги Закону "Про управління об'єктами державної власності", а також постанову Кабміну №142 і сформувати повноцінну НР мінімум із п'яти спеціалістів. Ніяк не менше.

Однак вони дійшли висновку, що буде достатньо лише чотирьох членів. Ні в Міністерстві економіки, ні в уряді не висловили заперечень, таким чином порушивши законодавство і свої власні чітко визначені вимоги щодо формування наглядових рад у стратегічно важливих секторах, до яких входить і лісове господарство.

Згодом Віктор Смаль офіційно заявить, що нібито уряд затвердив склад наглядової ради з чотирьох фахівців своїм розпорядженням від 21 січня 2025 року. Однак насправді Денис Шмигаль лише підтвердив кандидатури переможців, подані Міністерством економіки, яке на той момент очолювала віцепрем'єр Юлія Свириденко.

"Кворум у корпоративному праві є обов'язковою умовою, і, як зазначає Даніїл Маландій, заступник голови ГО 'Відкритий ліс', 'Ліси України' стикаються з викликами на шляху перетворення на акціонерне товариство. Порядок, встановлений Кабінетом Міністрів України, не надавав голові Державного агентства лісових ресурсів України Віктору Смалю можливості формувати неповний склад наглядової ради" (див. документ 2).

Відповідно, генеральний директор ДПЛУ Юрій Болоховець не міг виплачувати чималу винагороду її членам, втягуючи їх у порушення чинного законодавства України. Це вже не недбалість, а, радше, умисел. Адже така наглядова рада цілковито підконтрольна. А за потреби, її рішення легко оскаржити в судах. Наприклад, схвалені майнові угоди на суму більш як мільйон гривень при відчуженні державного майна. Саме зараз лісові реформатори пустили в масовий розпродаж деревопереробні комплекси ліквідованих лісгоспів.

Окрім згаданого пана Кучера, після проведення конкурсного відбору Державне підприємство "Ліси України" уклало угоди з трьома іноземними фахівцями. Ці експерти, які отримуватимуть зарплату у розмірі 350 тисяч гривень, квартальні премії по мільйону та повний пансіон під час службових відряджень, приїхали з різних країн: Янне Харьюнпаа з Фінляндії, Роберт Стріпніекс з Латвії та Маркіян Витвицький з Канади.

Їхнє завдання -- контролювати виробничі показники та бюджет ДПЛУ, запобігати корупції, марнотратству і кадровим скандалам. Останнє особливо актуальне, коли правоохоронні структури відкривають одну за одною кримінальні справи на високопосадовців галузі, у тому числі за виявленими численними фактами розкрадання деревини.

Минулого літа вся команда "Лісів України", що налічує 22 тисячі осіб, з особливою увагою стежила за ситуацією навколо наглядової ради. Генеральний директор Юрій Болоховець опинився в Лук'янівському СІЗО, зіткнувшись з необхідністю сплатити заставу у розмірі 90,9 млн грн. Генеральний прокурор Руслан Кравченко особисто оголосив про підозру головному лісівнику країни у незаконному збагаченні на 8 млн грн, що включало купівлю розкішної квартири в столиці, кількох земельних ділянок, а також накопичення значних коштів на банківських рахунках.

Наглядова рада мала б принаймні відсторонити Болоховця з посади на час розслідування, яке триває досі. Однак Олексій Кучер і його іноземні колеги прогнозовано заявили, що у них прекрасні взаємини з генеральним директором.

"Для нас підтримка наглядової ради є вкрай важливою," -- підкреслив Юрій Болоховець у своїй відповіді, після того як йому зменшили розмір застави, і він спокійно продовжив свою діяльність у сфері лісового господарства.

Підтримкою наглядової ради у захисті інтересів держави, а не галузевих схематозників, не раз намагалися заручитися і активісти з громадської спілки "Інститут народного аудиту" (див. документ 3).

"Ми здійснюємо моніторинг державних закупівель і помічаємо, що лісовий сектор держави вражає своїми масштабами, замовляючи у приватних компаній виконання лісогосподарських робіт на десятки мільйонів у одному тендері, -- зазначає голова правління асоціації Юлія Глушко. -- При цьому, ціни на послуги часто виявляються завищеними, а тендери виграють компанії, які не мають ані необхідного обладнання, ані кваліфікованих спеціалістів. Це створює сприятливі умови для корупційних схем. Ми неодноразово ділилися тривожними повідомленнями з наглядовою радою "Лісів України". Здавалося б, ми працюємо в одному напрямку, але складається враження, що позиції членів ради обумовлені страхом втратити доступ до значних фінансових ресурсів."

Тож громадські аудитори звернулись з офіційними листами в посольства Латвії, Фінляндії та Канади. Вони звинуватили представників цих країн, що увійшли до наглядової ради ДПЛУ, як мінімум у неналежному контролі над менеджментом галузевого державного підприємства.

"Ігнорування запитів суспільства щодо перевірки діяльності лісокористувача викликає сумніви в доброчесності членів ради і суперечить міжнародним стандартам корпоративного управління. Необхідно терміново розпочати незалежний аудит у цій стратегічно важливій економічній сфері," – йдеться в зверненнях до дипломатичних представництв. Відповіді поки що не отримані.

На терміновому проведенні незалежного аудиту ДП "Ліси України" і вирішенні нагальних виробничих проблем з постачанням лісосировини вже втомилися наполягати деревопереробники.

Внаслідок безладності в документації ДПЛУ виникають безкінечні суперечки між лісокористувачами та місцевими органами влади.

Ситуація в лісовому секторі загострилася до такого краю, що серед безлічі накопичених проблем пролунав голос власника ресурсу, що раніше важко було уявити. Нагадаю, що свого часу саме журналістам довелося пояснювати обласним адміністраціям їхній правовий статус щодо державних лісів.

Схоже, що Віталій Бунечко, керівник Житомирської обласної військової адміністрації, врешті-решт втратив терпіння. Під час виїзного засідання "Діалоги влади і бізнесу", яке відбулося минулої осені в Коростені, він підкреслив, що низькі виробничі результати ДПЛУ на території Житомирщини не мають жодного відношення до війни. Це наслідок неналежної роботи підприємства в галузі.

Комунальні лісгоспи регіону, які займаються менш продуктивними лісовими масивами, показують значно кращі результати в порівнянні з державними підприємствами "Ліси України", – зазначив голова Житомирської ОВА. – Реформи призвели до суттєвого зниження капітальних інвестицій у розвиток лісового господарства. Кількість працівників зменшилася в 2,4 разу, що, в свою чергу, негативно відобразилося на надходженнях ПДФО до місцевих бюджетів. Загалом, бюджетні надходження від ДП "Ліси України" скоротилися в 2,5 разу, що становить близько пів мільярда гривень. У нашій лісистій області виникли труднощі з постачанням сировини для деревообробних підприємств. Навіть виникли проблеми з постачанням дров. Бюджетні установи змушені закуповувати їх через виграні тендери з таких віддалених регіонів, як Дніпропетровщина та, уявіть собі, Херсон.

"Ви сприймаєте цю галузь не зовсім коректно, -- розпочав Віктор Смаль, намагаючись пояснити Віталію Бунечку. -- Це всього лише ваше обмежене бачення з місця проживання. Після проведення реформи по всій країні наші податкові зобов'язання зросли в кілька разів."

Відповідь на питання, хто з цих високопосадовців виконавчої влади є правим, повинна бути надана наглядовою радою Олексія Кучера, яка разом з висновками свого незалежного аудиту діяльності ДП "Ліси України" зможе прояснити ситуацію.

Проте в лісі не заведено знищувати ті гілки, на яких зручно відпочивати.