У комітеті Верховної Ради, що займається питаннями транспорту, стартували дискусії щодо можливих дій у випадку серйозних пошкоджень мостів у столиці. Як зазначає "Київ | Times" з посиланням на депутата Володимира Крейденка, серед обговорюваних ініціатив є впровадження поромних перевезень, створення вело-хабів та запровадження обмежень на автомобільний рух за номерними знаками.
У парламентському комітеті, що займається транспортними питаннями, розпочали дискусію щодо можливих заходів у разі серйозних пошкоджень мостів у столиці. Серед запропонованих варіантів - використання поромів, понтонних переправ, створення велосипедних станцій та навіть введення обмежень на автотранспорт за номерними знаками, про що свідчать коментарі депутатів, наведених у статті "Телеграфу".
За інформацією БЕЗ ТАБУ, ці ідеї наразі знаходяться на стадії обговорення і ще не стали офіційно затвердженим планом дій для столиці.
Які альтернативні маршрути доступні для використання?
Серед можливостей, які вивчаються в комітеті, є відкриття річкових поромів для пасажирів, а також окремо для вантажного транспорту, що перевозитиме продукти, медикаменти та інші товари першої необхідності. Одним із запропонованих маршрутів є сполучення між районом "Славутич" та Поштовою площею, з подальшою можливістю пересадки на метро.
Крім поромних переправ, обговорюються також концепції тимчасових понтонних мостів, а також створення велосипедних хабів поблизу станцій метро "Славутич", "Видубичі", "Арсенальна" та "Лівобережна".
* поромні перевезення для пасажирів та вантажних автомобілів;
* понтонні мости;
* велосипедні хаби біля ключових станцій метро;
* реверсивний рух на мостах;
* збільшення кількості автобусів;
* обмеження для водіїв за парними та непарними годинами залежно від останньої цифри номера авто.
Що кажуть депутати
Народний депутат Володимир Крейденко впевнений, що поромні перевезення можуть стати ключовим рішенням у разі виникнення серйозних труднощів з мостами. Він зазначив, що в столиці вже існує частина потрібної інфраструктури, зокрема причали, а також кілька поромів, які належать державним органам.
"Це не є чимось винятковим. Якщо є бажання, місто може досить швидко налагодити такі процеси," - зазначив Крейденко.
Народна депутатка Юлія Сірко підкреслила, що втілення цього плану є більш складним, ніж може здатися на перший погляд. Вона акцентувала увагу на проблемах навігації на Дніпрі, необхідності організації посадки пасажирів з обох берегів, а також на потребі в спеціалізованих поромах, які відповідали б умовам, що існують на Дніпрі.
"Я не чула про жоден конкретний план, який би передбачав, що вже завтра буде забезпечено пороми та швидка організація всього цього," - підкреслила Сірко.
На її думку, зараз мова йде більше про теоретичні дискусії, а не про вже розроблений механізм.
Яка причина появи цього запитання?
Поштовхом до таких розмов стали ризики для транспортного сполучення Києва у разі пошкодження мостів через Дніпро. У такому сценарії столиця може зіткнутися з різким скороченням пропускної здатності між лівим і правим берегами, а отже - із заторами, зривом графіків громадського транспорту та проблемами для екстрених служб і постачання.
Саме з цієї причини в пропозиціях присутні не лише альтернативні маршрути, але й реверсний рух, додаткові автобусні рейси та організація трафіку за часовими інтервалами. Окремо розглядається концепція, за якою частина приватного транспорту матиме обмеження на пересування в певні години.
Проте наразі всі ці можливості ще лише на стадії обговорення. Жоден з варіантів не був оголошений як остаточний чи реалізований.
Насправді, йдеться про зусилля розробити стратегію на випадок найневдалішого розвитку подій, для якого в столиці досі не існувало відкрито сформульованого плану дій.
Контекст
Київ уже неодноразово стикався з транспортними проблемами внаслідок атак на енергетичну та інфраструктурну системи. В таких ситуаціях всі альтернативні маршрути для перевезень перетворюються з зручних варіантів на необхідний засіб для підтримки міста в робочому стані.
Водночас досвід інших країн, на який посилаються депутати, не завжди можна просто перенести на українську реальність. Для Дніпра потрібні окремі технічні рішення, дозвільні процедури та координація між містом, державою і силовими структурами.
Раніше видання БЕЗ ТАБУ повідомляло про те, що столиця вже зазнавала наслідків пошкоджень мостів і збоїв у транспортному русі, що призвело до критичного стану транспортної системи. Додаткову інформацію про раніше виявлені ризики для логістики Києва можна знайти тут.
#
