Департамент інформаційних технологій Дніпровської міської ради разом з Управлінням Держспецзв'язку в Дніпропетровській області реалізують інформаційну кампанію, спрямовану на підвищення кібербезпеки серед мешканців міста. Як повідомляє видання "Наше місто", експерти підкреслюють, що найбільша загроза сьогодні полягає не в технічних зломах, а у здатності шахраїв маніпулювати довірою людей.
Зловмисники дедалі частіше застосовують методи соціальної інженерії -- тобто "зламують" не програму, а саму людину. У хід ідуть страх, поспіх, довіра до авторитетних установ та обіцянки несподіваної вигоди. Жертва сама передає паролі, коди підтвердження або встановлює шкідливе програмне забезпечення -- просто тому, що її переконали це зробити.
Серед найтиповіших схем -- повідомлення нібито від банку, державної установи чи навіть безпосереднього керівника. Шахраї вимагають діяти негайно, погрожують блокуванням рахунку, втратою доступу або навпаки -- обіцяють виплати, подарунки чи інші "вигідні пропозиції". Усі ці прийоми розраховані на емоційну реакцію, коли людина не встигає критично оцінити ситуацію.
"Зловмисники дедалі частіше застосовують техніки соціальної інженерії, намагаючись обійти технічний захист, використовуючи людську довіру, емоції або навіть втому. Саме тому критичне мислення та уважність сьогодні становлять ключові елементи кібербезпеки", — підкреслюють експерти Сектору кіберзахисту Управління Держспецзв'язку в Дніпропетровській області.
Як захиститися від кібершахраїв: головні правила
Основне правило цифрової безпеки полягає в тому, щоб виділити час на ретельну перевірку отриманої інформації. Якщо повідомлення викликає тривогу, спонукає до миттєвих дій або обіцяє несподівані вигоди, не слід квапитися з відповіддю. Рекомендується перевіряти інформацію через офіційні або інші надійні канали: зателефонувати до банку за номером, вказаним на звороті картки, скористатися офіційним додатком або звернутися безпосередньо до установи.
Категорично заборонено ділитися паролями та кодами підтвердження, які ви отримуєте через SMS або push-сповіщення, з будь-якими сторонніми особами. Крім того, не варто завантажувати невідомі програми за проханнями незнайомців або виконувати підозрілі інструкції — навіть якщо співрозмовник здається переконливим і має доступ до ваших особистих даних. Справжні фінансові установи та державні органи ніколи не просять від вас надання паролів або переказу коштів на "безпечний рахунок".
Раніше портал Знай повідомляв, фейкові штрафи ПДР крадуть гроші з карток: як шахраї виманюють дані українців.
Також наш портал інформував, "компенсація за відключення" -- пастка: шахраї через Viber і Telegram крадуть гроші з карток.
#
