10 грудня 2024 року Дніпровський апеляційний суд розглянув справу програмістки, яка звернулася до суду з вимогою повернення 96 476,84 грн незаробленої зарплати від свого колишнього працедавця. У цій статті ми детально розглянемо обставини цієї справи.
У липні 2024 року програмістка звернулась у суд із позовом до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", в якому виклала вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по заробітній платі в розмірі 96 476,84 грн.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона була працевлаштована в Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" 16 серпня 1994 року. Водночас, відповідно до наказу № 17, виданого 3 червня 2024 року, позивачка вирішила звільнитися з посади за власним бажанням.
На момент звільнення Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" мала заборгованість по заробітній платі перед фахівчинею станом на 11 червня 2024 року в сумі 96 476,84 грн.
У відповідь на численні звернення позивачки щодо виплати заборгованості по заробітній платі, Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" зазначила, що фінансування з боку підприємства недостатнє. У зв'язку з накопиченою заборгованістю по заробітній платі, яка виникла внаслідок звільнення, позивачка була змушена звернутися до суду з позовом про примусове стягнення цих коштів.
Відповідно до рішення, ухваленого 6 серпня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, частково задоволено позов. Програмістка отримала від Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" заборгованість по зарплаті в сумі 96 476,84 грн, а також витрати на юридичну допомогу у розмірі 3000 грн. У решті позову було відмовлено. Суд також розглянув питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, спирався на обґрунтованість та належне підтвердження позовних вимог. Він також врахував, що відповідальність за порушення трудового законодавства покладається безпосередньо на роботодавця — Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика".
Проте програмістка не прийняла рішення суду і в поданій апеляційній скарзі висловила прохання скасувати ухвалу, запропонувавши прийняти нове рішення, яке частково задовольнить її позов. Вона вимагала стягнення заборгованості по заробітній платі та витрат на юридичну допомогу з Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика".
На думку заявника, рішення суду є незаконним і необґрунтованим, оскільки філії та представництва, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть володіти цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть бути сторонами у цивільному судочинстві. Оскільки відповідач, Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція, є відокремленим підрозділом без юридичного статусу, то стягнення заборгованості по заробітній платі має здійснюватися саме з юридичної особи – Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика".
У відкликанні на апеляційну скаргу, Державне геофізичне підприємство "Укргеофізика" заперечило проти задоволення апеляційної скарги, просило її залишити без задоволення.
Суд ухвалив частково задовольнити апеляційну скаргу програмістки та скасував рішення, прийняте судом першої інстанції.
Позов спеціалістки до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" щодо вимоги стягнення заборгованості по заробітній платі був частково задоволений.
З "Укргеофізики" ухвалили рішення виплатити програмістці заборговану заробітну плату у розмірі 96476,84 грн у зв'язку зі звільненням, а також покрити витрати на юридичну допомогу на суму 3000 грн.
Судовий збір у сумі 3028 грн слід також стягнути з відповідача-роботодавця.
Рішення апеляційного суду стає законним з моменту його ухвалення. Протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту судового рішення його можна оскаржити у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
#Апеляція #Дніпропетровська область #Сміливіше. #Законодавство #Рішення суду #Судження (закон) #Підприємницька діяльність #Первісна юрисдикція #Юридична особа #Позов до суду #Новомосковськ #Правова допомога #Позивач #Дієздатність #Верховний Суд (Україна) #Судові витрати #Відповідач
