Регіональний директор "NEQSOL Holding Україна" повідомив: "ОГХК у 2025 році недоотримала близько $25 млн від продажу рутилу та циркону, що становить 40% від загальної виручки."

Фото: пресслужба NEQSOL Holding Україна

Азербайджанська компанія NEQSOL славиться своєю різноманітною бізнес-структурою. Вона активно вкладає кошти в різні країни, зокрема й в Україні, де має важливі активи, такі як "Vodafone Україна" та нещодавно придбана на аукціоні з приватизації Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК).

Єдиним власником NEQSOL виступає азербайджанський підприємець Насіб Гасанов, який заснував цей холдинг у 2017 році. Інвестиційна діяльність групи в основному охоплює такі сфери, як енергетика, телекомунікації, будівництво та інформаційні технології.

Перед святкуванням Нового року команда Mind провела бесіду з Володимиром Лавренчуком, регіональним директором "NEQSOL Holding Україна". У розмові йшлося про діяльність азербайджанської бізнес-групи на українському ринку до початку війни та в останні роки, а також про плани щодо нових інвестицій і розширення вже існуючих активів. Крім того, ми обговорили майбутнє інвестиційних угод NEQSOL, які були призупинені через війну, та очікування стосовно відновлювальних процесів в Україні після завершення конфлікту.

- NEQSOL Holding розпочав роботу в Україні з моменту придбання оператора "Vodafone Україна" 2019 року. З чого зараз складається портфель активів холдингу в Україні?

Центральні офіси холдингу знаходяться в Баку та Амстердамі, де проводяться більшість зустрічей, а також існує представництво в Києві.

NEQSOL - це різносторонній холдинг, що здійснює свою діяльність у 11 країнах на чотирьох континентах, охоплюючи як розвинені економіки (такі як США, Велика Британія, країни ЄС), так і країни, що знаходяться на етапі розвитку (наприклад, Україна, Грузія, Казахстан, Туреччина тощо). Таким чином, принцип диверсифікації відображає основні засади формування офісу NEQSOL та його стратегічний підхід.

Також диверсифіковано не лише географічний контур холдингу, а й індустріальний - телекомунікації ("Vodafone Україна", "Bakcell Азербайджан", AzerTelecom, Azerconnect Group), енергетика (нафта, газ - Nobel Energy, Nobel Upstream), будівельні матеріали (Norm Cement, Азербайджан), титанова галузь і критичні мінерали (ОГХК).

Крім того, було зроблено інвестиції в передові технології в сфері інженерії: у 2023 році NEQSOL придбав кілька компаній, серед яких виділяється Audubon Engineering Company — одна з провідних інженерних фірм у США, що спеціалізується на послугах для енергетичного сектора (нафтогазової промисловості та хімічної галузі). Цікаво, що ця компанія також реалізує проекти для NASA.

Який вплив війна в Україні мала на діяльність бізнесу NEQSOL: яким чином вторгнення Росії в лютому 2022 року відобразилося на результатах роботи компанії та які втрати зазнав холдинг протягом військових дій? Які зміни відбулися в прибутковості проектів?

Попри суттєві збитки, які NEQSOL Holding зазнав в Україні та в економіці країни в цілому, український ринок залишається для компанії одним із головних пріоритетів. Це обумовлено кількома факторами. Зокрема, придбані до початку війни компанії, такі як "Vodafone Україна" та кілька супутніх підприємств, демонструють високу ефективність, належать до критично важливої інфраструктури та виконують важливу соціальну функцію, забезпечуючи зв'язок для великої кількості клієнтів — понад 15 мільйонів абонентів, державних установ, соціальних служб тощо.

Окрім цього - Україна, розвиток її новітніх технологій, а також диджиталізація всіх сфер діяльності є дуже перспективними для багатьох інших інвестицій у майбутньому. До того ж прискорений вступ України до Євросоюзу має значення для інвесторів, адже зі входом до ЄС, очевидно, збільшаться перспективи українського ринку. Тобто є причини говорити про те, чому Україна залишається стратегічним ринком.

Щодо теми збитків, я б рекомендував уникати такого формулювання. Адже збитки визначаються як різниця між доходами та витратами. Однак варто зазначити, що обсяги витрат значно зросли.

Я назву деякі нюанси, які потребують додаткових витрат, пов'язаних з енергопостачанням й відновленням зв'язку. Якщо говорити про Vodafone - це відновлення зруйнованих веж та інших елементів мережі, і не лише в зоні бойових дій, а й по всій території Україні.

В цілому, капітальні витрати Vodafone під час великої війни досягли 20 мільярдів гривень, з яких 10% становлять витрати на енергопостачання. Це не є прямими збитками, однак додаткові витрати на підтримку функціонування мережі негативно впливають на фінансові результати компанії.

Також зазначу, що з початком воєнних дій, окрім руйнувань і потреби в капітальних витратах, змінилися регламенти ведення бізнесу. Йдеться про те, що великі інвестиції зазвичай робляться в комбінації власного капіталу та запозичень. А обслуговування закордонних запозичень у валюті зараз стало регульованим - великою мірою вкрай обмеженим, що призводить до додаткових витрат на обслуговування таких запозичень.

Витрати на додаткове обслуговування боргових зобов'язань в рамках групи "Vodafone Україна" через існуючі валютні обмеження складають приблизно $30 млн на рік. За два роки ця сума досягла $60 млн, що суттєво впливає на витратну частину бюджету і значно ускладнює фінансове становище компанії.

Безумовно, підприємство могло б уникнути цієї ситуації, оскільки наявні фінансові резерви дозволяють розрахуватися з боргами. Однак, існуючі регуляторні норми та обмеження на валютні операції створюють додаткові труднощі (і це не тільки точка зору компанії "Vodafone Україна", а й багатьох інших представників бізнесу). Це, в свою чергу, ускладнює фінансову стабільність, а також негативно впливає на можливості подальших інвестицій, оскільки обслуговування позик залишається складним завданням.

Слід окремо сказати про АТ "ОГХК". З придбанням цієї компанії холдинг NEQSOL увійшов у достатньо регульований сектор. Адже титанова галузь і титанова продукція - навіть сировина, яку виробляє ОГХК, - у період війни стали предметом додаткових регламентів.

90% продукції ОГХК експортується, оскільки в Україні немає потреби в такій великій кількості титанової сировини, і відповідна інфраструктура переробки відсутня. Хоча рутил і циркон за міжнародними стандартами не вважаються військовими матеріалами, в Україні їх чомусь класифікували саме так, що ускладнило процеси експорту.

Внаслідок ситуації, ОГХК недоотримала близько $25 млн у 2025 році від продажу рутилу та циркону, що становить 40% загального доходу. Це призвело до нестачі ліквідних засобів, значно обмеживши можливості підприємства для забезпечення своєї життєдіяльності. У зв'язку з цим, ОГХК залучає додаткові інвестиції для підтримки виробничих процесів. Зміни в регламентації після завершення приватизації мали негативний фінансовий вплив, який виявився чутливим для компанії.

Також є труднощі з персоналом. Але ця проблема в Україні стосується не лише групи компаній NEQSOL - коли звужується коло можливостей поповнення штату. Проблема пов'язана з масовою міграцією населення та мобілізацією чоловіків до лав ЗСУ. Звісно, усі ці нюанси можна перевести в гроші. Але переважні фактори - це руйнування енергооб'єктів, додаткові витрати на відновлення, енергозабезпечення та регламентні обмеження.

Які фінансові результати (доходи, прибутки) ви очікуєте на 2026 рік у порівнянні з 2025-м?

Я б акцентував увагу на телекомунікаційній індустрії, зокрема на компанії "Vodafone Україна", а також на ринку критичних мінералів, представленому ОГХК. У цьому контексті можна виділити два різні підходи до розробки стратегій на майбутнє.

Група компаній "Vodafone Україна" на сьогоднішній день представляє собою добре організований та розвинутий бізнес. У зв'язку з цим, компанія планує розширити свій асортимент послуг для клієнтів, не обмежуючись лише мобільним зв'язком, а також зосередити увагу на покращенні та підтримці якості надання послуг, що є вкрай складним завданням в умовах війни.

Також йдеться про розвиток супутніх / додаткових сервісів через фіксований зв'язок та інтернет речей (Internet of Things) - усе, що пов'язано з подальшим оцифруванням як виробничих процесів компаній і організацій, так і приватних осель / осіб тощо. Тобто в планах продовження стратегії групи - і звідси виникають потреби в нових інвестиціях зіабезпеченні життєдіяльності. Але у "Vodafone Україна" є свій топменеджмент, який уповноважений комунікувати про стратегію розвитку компанії.

Щодо ОГХК, то вона зараз - у трансформаційному періоді. Нещодавно змінено менеджмент і призначено Наглядову раду. Компанія перейшла з державного в приватне управління, де єдиним джерелом фінансування є ефективна робота й капітал від інвестора.

Це дослідження є фундаментом для того, щоб розпочати другий і третій етапи нашої стратегії - перейти до розширення сировинної бази та модернізації виробництва. А далі вже - до максимально глибинної переробки сировини з формуванням продукції, яка надасть їй вищу маржу та більшу користь для споживачів. Але другий і третій етап можливі лише після завершення першого.

Тобто 2026 рік стане роком, який дасть відповіді на основні запитання - через дослідження, стабілізацію всіх процесів і узгодження їх з міжнародними стандартами (як управлінської звітності, фінансової роботи, так і загалом управління компанією).

Щодо перспектив і обсягів у титановій індустрії, можу зазначити, що остаточні результати стануть зрозумілі після підбиття підсумків діяльності за 2025 рік.

А якщо перейти до чисел, які у вас прогнози на 2026 рік?

- NEQSOL - приватна компанія, і ми маємо приватні інвестиції. Якщо говорити про ОГХК, то в нас є зобов'язання перед Фондом держмайна України стосовно подальших інвестицій у капітальні потреби ОГХК та підтримку соціальних галузей. І ми можемо на 100% це підтвердити, адже в нас немає ані альтернатив виконанню цих зобов'язань, ані бажання їх порушувати. Адже наша стратегія в три етапи, про яку я вже згадував, передбачає й подальші інвестиції (окрім тих, що ми зобов'язалися - на 400 млн грн). А коли ми перейдемо до етапу глибинної переробки, вони в рази зростуть.

Однак в даний момент не так важливо обговорювати, чи зростуть наші інвестиції в ОГХК наступного року на 10% або 20%. Найголовніше – забезпечити стабільність бізнесу, адже зараз ОГХК потребує саме цього: ситуація з електропостачанням та персоналом досягає критичного рівня. Тому я б зосередив увагу на довгостроковій стратегії, коли обсяги та стабільність виробництва стануть постійними.

Внаслідок повномасштабної війни було призупинено ряд інвестиційних ініціатив NEQSOL в Україні, зокрема деякі угоди перебували на завершальному етапі. Які саме проєкти були в розробці?

З одного боку, війна призвела до зупинки бізнес-угод, які планував холдинг. Це були надзвичайно амбіційні проекти. Виходячи з накопленого досвіду, в якому NEQSOL має значну експертизу, в секторі енергетики (нафта, газ) було підписано Меморандум із НАК "Нафтогаз" щодо створення спільного підприємства для видобутку газу та нафти в Чорному морі.

Наш холдинг також уклав угоду на придбання одного з провідних цементних виробництв в Україні - Івано-Франківськцемент. Крім того, ми розглядали можливість придбання середніх компаній у сферах будівельних матеріалів та телекомунікацій. Таким чином, ми охоплювали всі напрямки, де NEQSOL вже має значний досвід.

Проте, варто підкреслити: у всіх 11 країнах, де діє холдинг, він не здійснював продажу своїх активів. NEQSOL активно входить у компанії по всьому світу, або ж продовжує реалізацію вже існуючої стратегії, або ж створює нову, інвестуючи в їх подальший розвиток.

І те, що в Україні холдинг продовжив свій принцип стратегічного інвестора й придбав ОГХК та декілька компаній навколо Vodafone, - це дало сигнал багатьом, що NEQSOL може потенційно розглядати ті чи інші компанії та галузі, де досі не мав достатньо досвіду й експертизи. Тому кількість звернень до нас із війною не зменшилася, а навпаки.

Звичайно, нині ми стикаємося з певною паузою через війну. Угоди, про які я згадував раніше, знаходилися на завершальному етапі реалізації. Однак, з іншого боку, війна, особливо в останні два роки, стала каталізатором багатьох нових ініціатив, на які потрібно реагувати. Хоча ми все ж маємо пріоритетні сфери (такі як телекомунікації, енергетика, будівельні матеріали та титанова промисловість), перспективи в цих галузях значно вищі, ніж там, де ми ще не активні. Проте, завжди є місце для нового, і до нас звертаються з різних секторів із запитами про можливу співпрацю чи інвестиції.

Чи має NEQSOL намір відновити угоди, які війна не дозволила реалізувати, і за яких обставин це може статися?

Минуло чимало часу, щоб визначити, чи реально відновити угоди, які були чинними у 2022 році. Що стосується бізнес-стратегії групи NEQSOL, ми готові до співпраці як з тими компаніями, з якими розпочали перемовини до війни та не змогли закріпити угоди, так і до нових партнерських пропозицій.

Наразі ми продовжуємо працювати з нашим існуючим портфелем. Однак, ситуація швидко змінюється: ринки, геополітична обстановка та інші фактори.

Як ви оцінюєте майбутнє цементного ринку в Україні? Чи плануєте ви відновити угоду щодо "Івано-Франківськцементу"? Нещодавно виник конфлікт у суді: група "Ковальська" оскаржила дозволи Антимонопольного комітету України на придбання ірландською компанією CRH двох цементних заводів в Україні. Безсумнівно, такі активи можуть бути вкрай важливими для бізнесу в умовах відновлення країни після війни.

- NEQSOL щойно зайшов у нову для нього галузь - титанову. Тому кожен наступний крок має свою логіку та послідовність. Сьогодні ми готові розглядати різні пропозиції, але пріоритетом поточного стану є стабілізація нашої великої інвестиції в титановій галузі. І це забере ще деякий час, аби налагодити гідне й ефективне виробництво на ОГХК.

Але тут мова не лише про цемент, а й про скло, телекомунікації, метал. Тобто все, що пов'язане з будівельною галуззю, матиме великий попит - і тому інвестиції у придбання таких підприємств будуть доволі виправданими.

- Посол Азербайджану в Україні Сеймур Мардалієв у нещодавньому інтерв'ю Mind сказав, що NEQSOL планує запустити повний цикл титанового виробництва на базі ОГХК і зараз перебуває на стадії пошуку нових можливостей і партнерств для ОГХК - зокрема, зі США та країнами ЄС. З ким і про що ведете перемовини, наскільки вони успішні та які саме плани щодо створення повного циклу виробництва титану?

Я вже частково згадував про ОГХК, але дозволю собі повторити ключові моменти: наша стратегія складається з трьох етапів. Перший етап — це трансформація підприємства, що передбачає переведення його діяльності в прозорий формат, що дозволить налагодити співпрацю з банками та інвестиційними фондами для спільного фінансування або партнерства. Другий і третій етапи зосереджені на розвитку сировинної бази, модернізації виробничих процесів та впровадженні глибинної переробки.

Для досягнення цієї мети ми вже маємо перше партнерство, яке готові оголосити публічно. Це угода з компанією Micon International, яка надасть нам міжнародне підтвердження стосовно ресурсного забезпечення та виробничих можливостей ОГХК для спільних проектів.

Зараз можемо лише підтвердити, що перемовини тривають дуже активно. А паралельно ми запустили трансформаційні процеси, аби привести ОГХК до прозорого вигляду (у фінансовому, організаційному й виробничому стані).

- Ви сказали, що переговори йдуть доволі активно. А наскільки вони успішні - адже можна безліч разів зустрічатися, але безрезультатно?

- Я відчув деякий скепсис у ваших коментарях... Але навколо критичних мінералів немає скепсису. Так склалося, що наше придбання ОГХК майже збіглося з формуванням політичного й міжнародного інтересу до критичних мінералів. Зокрема, створення навесні 2025 року Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (AUDF), у якому ми намагаємося знайти своє місце чи взаємодію. Йдеться про нові регламенти, новий порядок нагляду за ліцензіями, за механізмом отримання нових ресурсів на території України. Це дуже великий простір для розвитку.

До речі, наприкінці грудня вже відбулися засідання керівництва AUDF щодо його подальшого розвитку. І скоро ми почуємо про перші кроки в практичній площині. Тобто зараз в Україні складається новий регламент. Відкривається перспектива, яка потребує надзвичайної уваги, проактивності й обережності. Адже фонд залучатиме не лише українські ресурси, а й міжнародний капітал. Зокрема, ми очікуємо під час війни можливості залучення американських коштів для розв'язання секторальних завдань.

Тому сьогодні наші переговори мають на меті ознайомлення, дослідження та можливі варіанти співпраці в умовах, коли правила ще тільки починають формуватися. Ми функціонуємо в динамічно змінюваному регуляторному середовищі, що стосується критичних матеріалів.

Чи можемо стверджувати, що в 2026 році ОГХК підпише певну угоду з якою-небудь компанією?

Занадто рано робити висновки. Ми не маємо чіткої інформації про те, в яких умовах у 2026 році буде працювати AUDF. Безсумнівно, NEQSOL прагне якнайшвидше залучити інвестиції для співпраці з ОГХК, але я не можу гарантувати, що це відбудеться саме у 2026 році.

Тут існує безліч змінних факторів. Наприклад, перебої з електропостачанням значно шкодять виробничим процесам. Загалом, війна приносить безліч обставин, на які ми не можемо вплинути. Однак те, що NEQSOL Holding здійснив придбання ОГХК в умовах війни, коли панує велика невизначеність, свідчить про їхні серйозні наміри.

- Ви вже згадували, що зараз триває процес трансформації ОГХК. Декілька місяців тому завершено процедуру оформлення документів на купівлю придбаного активу. А коли плануєте завершити оцінку запасів титанової руди підприємства, яку замовили ще в серпні?

Представники компанії Micon International, яка займається цим проектом, у листопаді здійснили візит до України, зокрема на підприємства, що знаходяться у Дніпропетровській та Житомирській областях. Вони провели необхідні дослідження та наразі займаються обробкою отриманих даних.

Процес ще триває, проте в першому кварталі 2026 року ми очікуємо отримати результати технічного аудиту. А вже в другій половині року буде готовий звіт з оцінки запасів відповідно до міжнародного стандарту JORC Code. Це надасть нам можливість ухвалити рішення щодо потенційних додаткових капітальних інвестицій та формування партнерських відносин.

Рік тому ви зазначали, що NEQSOL Holding після придбання ОГХК має намір розглянути можливість покупки інших титанових активів в Україні. Чи залишилися ці плани незмінними, і які саме активи ви маєте на увазі? Можливо, йдеться про Нікопольський завод "Титан Україна" та Демурінський ГЗК, що належить російському бізнесмену Михайлу Шелкову?

У мене немає інформації стосовно зазначених вами компаній. Однак, ми зацікавлені в нових активах. Водночас, важливо переконатися, що у нас є достатні ресурси для реалізації стратегії на довгий термін.

NEQSOL Holding здійснив придбання ОГХК, маючи в своєму розпорядженні достатні ресурси, згідно з оцінками Фонду державного майна України та аналітичними даними, отриманими на даний момент. Однак, коли мова йде про довгострокові інвестиції в масштабах, які вимагають глибокої переробки, важливо бути впевненими у наявності ресурсів. І це не лише в межах України — оскільки ми працюємо на чотирьох континентах, ми усвідомлюємо, що ресурси можна придбати й у інших країнах.

Глибинна переробка може включати в себе як купівлю вже існуючої переробної компанії, так і створення нового підприємства для переробки. Обидва варіанти є реальними. Однак, щоб дати відповідь на питання про майбутнє переробки, нам потрібно спершу завершити початковий етап, про який ми обговорювали сьогодні.

Судячи з усього, NEQSOL на даний момент не планує купувати нові титанові активи, зокрема ті два об'єкти, про які я згадувала.

Інтерес залишається, проте наразі для нас надзвичайно важливо здійснити оцінку запасів ОГХК та забезпечити себе ресурсами для реалізації довгострокової стратегії. Отже, поки ми перебуваємо на цьому етапі, питання про придбання переробних заводів або виробництв не є актуальним. Це питання стане важливим після того, як ми матимемо чітке уявлення про обсяги ресурсів ОГХК та можливості залучення додаткових ресурсів в Україні.

Ми не прагнемо випереджати події. Конкурс, в якому ми перемогли, відбувся у листопаді 2024 року, а кошти були сплачені в грудні. Проте дозвіл від АМКУ та інших відповідних органів ми отримали лише в червні 2025-го. За ці пів року сталося чимало суттєвих змін.

Зокрема, за цей період ОГХК майже зупинила виробництво (з фінансових причин). На жаль, NEQSOL у цей час ще не мала можливості впливу на компанію, а держава вже вважала її проданою, тому управління компанією не було ефективним.

Які інші ініціативи в секторі видобутку плануєте реалізувати в Україні і з яких причин?

Наразі NEQSOL розширює свої горизонти, входячи в видобувну промисловість, зокрема в титанову галузь. Якщо врахувати також нафтогазовий сектор, то ми вже давно присутні на цьому ринку, маючи значний досвід та глибокі знання, і завжди готові до співпраці.

Ще одна сфера видобувної індустрії, яка на сьогоднішній день набуває значної популярності, - це критичні мінерали. У цій області ми активно співпрацюємо з Європейською Бізнес Асоціацією (EBA), а також з робочими групами та профільним комітетом Верховної Ради. Сподіваємося, що з появою AUDF конкуренція в цій сфері стане більш прозорою, що надасть нам додаткові аргументи для виходу на нові ринки. Наразі компанія NEQSOL взяла на себе відповідальність за управління таким складним активом, як ОГХК, і поки що зосереджена на ретельній роботі в цій області.