Москва посилила свої наступальні операції на двох фронтах в Україні, що змушує Київ розподіляти свої сили та резерви. Основною метою російських військ стали стратегічно важливий Покровськ та північно-східна частина Сумської області. Обидві сторони прагнуть укріпити свої позиції перед настанням осіннього періоду, який зазвичай уповільнює інтенсивність бойових дій.
Цю інформацію повідомляє Yahoo News.
За оцінками аналітиків і військових командирів, Кремль прагне здобути якнайбільше територіальних здобутків, перш ніж погодитися на припинення вогню. У свою чергу, Україна намагається стримувати наступ і завдати Росії втрат, щоб створити вигідніші умови для майбутніх переговорів.
На сході України основною метою російських сил залишається місто Покровськ, яке є важливим логістичним вузлом. Оволодіння цим населеним пунктом стало б суттєвим успіхом для Росії, адже це дозволило б зміцнити їхній контроль над територією Донеччини. Бойові дії вже наблизилися до кордонів з Дніпропетровською областю, що може відкрити нові можливості для розширення конфлікту на інші українські регіони.
Для того щоб зупинити ворога, українські військові здійснюють активні дії на альтернативному фронті — у Сумській області. Тут захисники намагаються не допустити просування російських сил, не дозволяючи їм перекидати резерви на схід.
"Найкращий варіант для України полягає в тому, щоб зупинити наступ Росії на Донбасі. Це стане основою для майбутніх переговорів", - підкреслює військовий історик Сергій Радченко. Він зазначає, що восени Москва може виявити більшу готовність до обговорення можливості припинення вогню, коли стане зрозумілою величина її втрат та досягнень.
Водночас президент Володимир Зеленський сподівається на рішення адміністрації Трампа щодо посилення санкцій проти Росії, а також на можливу підтримку європейської ініціативи щодо створення "сили стримування". США вже призупинили частину постачання зброї, вказуючи на ризик вичерпання власних резервів.
На північному сході України російські війська наростили інтенсивність атак, що включають регулярні обстріли авіабомбами, використання FPV-дронів та штурмові дії малих піхотних підрозділів. Ці кроки спрямовані на те, щоб виснажити українські сили і завадити їм перекинути резерви до Покровська.
З квітня українська армія також активізувала операції в прикордонних районах, зокрема провела рейди в Курську область Росії. Мета -- скувати до 60 000 бойовиків і не дати їм підсилити інші ділянки фронту.
Однак, ця стратегія не обходиться без критики. Деякі командири висловлюють занепокоєння щодо непомірних втрат, що виникли внаслідок таких дій. Російські сили змогли просунутися на 5-7 км вглиб Сумської області, завдаючи ударів з різних напрямків уздовж кордону.
Не зважаючи на це, українські війська продовжують тримати свої позиції. У районі Глушково на Курщині заблоковано близько 10 000 російських солдатів. Тут також є невелика кількість українських військових, незважаючи на спроби витіснення з боку російсько-північнокорейських сил.
Найбільше протистояння відбувається в Донеччині. Росія має на меті здобути повний контроль над цим регіоном. Її війська намагаються уникнути прямого штурму Покровська, натомість спробують оточити місто, що може відкрити можливість для вторгнення в Дніпропетровську область.
Командування висловлює занепокоєння, що така ескалація, особливо в шостому регіоні, де до цього часу не відбувалися бойові дії, може мати негативний вплив на бойовий дух українців і зміцнити позиції Кремля під час переговорів.
Україна наразі утримує диверсійні атаки, але водночас стикається з серйозним дефіцитом західної військової техніки.
Незважаючи на бойовий дух, українське військове керівництво усвідомлює, що ресурси обмежені, і в теперішніх умовах основним завданням є утримання зайнятих позицій, а не проведення масштабних наступальних операцій. Як зазначає заступник командира батальйону "Вовки да Вінчі" Олексій Махринський, недостатня кількість особового складу та набоїв на фронті, який простягається понад 1200 км, змушує військових бути обережними та економити свої сили, уникаючи зайвих ризиків.
Оборона, що перебуває під постійним контролем ворожих безпілотників, значно ускладнює навіть найпростіші логістичні процеси. Ротація підрозділів стала ризикованою справою, тому бійці можуть залишатися на передовій протягом тижнів, отримуючи необхідне спорядження та припаси через дрони.
На думку Андрія Назеренка, командира підрозділу безпілотників 72-ї бригади, Росія не намагається терміново здійснити прорив, а прагне здобути політичну перевагу перед можливими переговорами. "Їхня мета полягає в тому, щоб зайти в Дніпропетровську область і зайняти вигідну позицію на випадок, якщо почнуться перемовини між Зеленським і Путіним", -- зазначив він. "І вони вже досить близькі до цього досягнення".
На тлі виснаження фронту та невизначеності з озброєнням Україна чекає на конкретні сигнали від президента США Дональда Трампа. Зеленський сподівається, що американський лідер вийде за межі попередніх амбівалентних заяв і підтвердить курс на підтримку України -- не лише політично, а й військово.
На саміті НАТО минулого тижня Трамп і Зеленський порушили питання оборонного співробітництва, в тому числі можливу передачу систем Patriot, які були придбані завдяки підтримці європейських союзників. Проте Пентагон досі не розкрив деталі щодо того, яке саме озброєння було затримано в процесі перегляду американських військових резервів.
Київ, окрім постачання озброєнь, сподівається на запровадження більш жорстких санкцій з боку США проти російського енергетичного та фінансового секторів, які продовжують підтримувати військові дії Кремля. Президент Зеленський акцентує увагу на необхідності встановлення граничної ціни на російську нафту на рівні 30 доларів за барель, що значно нижче від теперішніх цін.
Європейський Союз продовжує дотримуватися курсу санкцій, хоча оцінка їхньої ефективності є обережною. Спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О'Салліван зазначив, що тиск на Росію повинен зберігатися, хоча спроби налагодження діалогу з Москвою виглядають малоймовірними. "Лише у разі зміни поведінки з боку Москви ми можемо розглянути питання про припинення вогню. Проте наразі цього не спостерігається," -- підкреслив він.
Європейські союзники Києва також очікують рішення Трампа щодо ідеї, яку активно обговорюють у Брюсселі -- розміщення іноземного військового контингенту в Україні після припинення вогню. Такий підхід міг би стати своєрідною гарантією безпеки у разі, якщо повноцінне членство України в НАТО залишатиметься відкладеним.
Умовне затвердження цього плану з боку США могло б переосмислити стратегії Кремля та сприяти дипломатичним переговорам на більш вигідних для України умовах.
#Україна #Донецька область #Покровськ #НАТО #Київ #Росія #Наступальні (військові) #Бойові дії #Курська область #Українці #Дніпропетровська область #Імператорська російська армія #Піхота #Європейський Союз #Командир підрозділу #Суми Площа #Володимир Путін #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Озброєння #Логістика #Москва #Курська губернія #Донецький вугільний басейн #Українська народна армія #Диверсія #Дональд Трамп #Солдате! #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Російська інтервенція до Криму (2014) #Сили військового резерву #Аксесуари #Брюссель #72-а механізована бригада (Україна) #Військова історія
