"Зрозумів, що я – це саме той двохсотий": військовослужбовець поділився своїм досвідом участі в СЗЧ.

Чоловік не мав змоги виконувати бойові завдання через проблеми зі здоров'ям — після отриманої травми він майже втратив слух.

Проблема самовільного залишення частини (СЗЧ) в Збройних силах України досягла вкрай тривожних масштабів. Часто причинами дезертирства є конфлікти між військовослужбовцями та їхніми командирами. Про свій особистий досвід СЗЧ в інтерв'ю для "Суспільного" поділився військовий Сергій, який брав участь в обороні Авдіївки.

За словами чоловіка, постійні травми, отримані на фронті, стали звичайним явищем, що негативно впливає на його здоров'я. Однак під час одного з боїв він зазнав черепно-мозкової травми та пошкодження барабанних перетинок внаслідок вибуху снаряда неподалік. Після повернення в тил Сергій пройшов курс реабілітації в шпиталі в Дніпрі.

"Зробили аудіограму, більш глибокі аналізи. Спочатку ВЛК мене визнала придатним, однак один із лікарів на цьому висновку написав, що я обмежений саме по ЛОР-частині, але загальне рішення комісії було: придатний. Я це рішення протягом двох тижнів оскаржив, пройшов повторно, і був визнаний обмежено-придатним. МСЕК мені дала 25% втрати працездатності", - розповів він.

Сергія перевели до резерву батальйону, а згодом направили в іншу бойову одиницю. Це сталося в червні 2024 року.

"Тому я опинився на Запорізькому напрямку, де мав можливість виконувати своє бойове завдання. Наявність поганого слуху не стала для мене перепоною: я добре знав техніку, виїжджав на завдання і справлявся з роботою, яку ніхто мені не пояснював. Отже, слух не був критичним фактором. Так я провів три місяці на передовій," - ділиться спогадами він.

Однак згодом Сергія знову направили до піхоти і відправили на Донецький фронт. Під час проходження додаткових тренувань на полігоні він зрозумів, що не в змозі почути команди офіцерів — йому доводилося покладатися на те, що хтось поруч повторить їх для нього.

"Слід зазначити, що ситуація тут зовсім не бойова. Немає дронів, що літають над головою, жодних звуків від обстрілів — абсолютно нічого. Я сумніваюся, що під час справжнього бою хтось буде поряд, повторюючи команди чи інформуючи про обстановку через рацію, чи потрібно нам атакувати, чи, можливо, ми під атакою. Власне, у мене залишалися тільки очі для спостереження. Я усвідомлював, що ймовірність стати "двохсотим" складає 90-95%, а з огляду на мій стан, я зрозумів, що в цій ситуації я — цілком ймовірно, саме "двохсотий", - ділиться він."

За словами Сергія, він просто підійшов до командира, "передав зброю і вирушив геть", самовільно покинувши місце дислокації частини.

Завдяки новим законодавчим змінам, чоловік отримав можливість повернутися до армії на іншу позицію, де зможе принести користь.

"Я вже прибув до нової частини і наразі, принаймні поки що, знову виконую свої обов'язки в новій, але фактично старій частині зв'язку. Неясно, чи завтра не надійде новий наказ про переведення в інше місце. Проте на сьогодні все саме так," - поділився він.

Як повідомлялося в новинах УНІАН, на Прикарпатті військовослужбовця двічі визнали винним у самовільному залишенні військової частини. Йому призначили два п'ятирічні терміни позбавлення волі, але фактично він відбуватиме лише один з них, оскільки покарання буде об'єднано.

Ми також цитували точку зору офіцера Збройних Сил України Вадима Васильчука, який підкреслює важливість детального розслідування кожного інциденту самовільного залишення військової частини, аби з'ясувати справжні причини дезертирства.