Сергей Грабовский: Ультиматум Владимира Путина и концепция Задорнова — Блоги | OBOZ.UA

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков у бесіді з телеканалом ABC News висловив думку, що Володимир Путін має побачити "визначену динаміку" на фронті, перш ніж розглядати можливість довготривалого припинення вогню. Він підкреслив, що постачання зброї Україні з боку союзників повинно бути зупинене, щоб можна було обговорити паузу в бойових діях. "Інакше це створить перевагу для України. Вона продовжить активну мобілізацію, переміщуючи нові підрозділи на передову. Цей час Україна використає для підготовки нових військовослужбовців та відновлення сил вже наявних. Тож чому ми маємо забезпечувати таку перевагу Україні?" – сказав він.

Іншими словами, Пєсков, представляючи Путіна, знову висунув ультиматум Заходу. Спочатку наголошується на "певній динаміці" (яка, зазвичай, є вигідною для Росії) на фронті, зокрема, щодо вторгнення в Дніпропетровську область або створення плацдарму на правому березі Дніпра поблизу Херсона. Далі або одночасно має відбутися зупинка постачання зброї Україні, після чого, через деякий час, можна буде оголосити про паузу у бойових діях. Інакше Україна отримає перевагу, адже Росія не матиме нових арсеналів зброї, не здійснюватиме мобілізацію, не формуватиме і не перекидати нові війська на фронт... Вона не зможе цього робити, адже українські агресори захопили її увагу! А постачання нових артилерійських систем зі снарядами, балістичних ракет та безпілотників з Ірану і Північної Кореї (про що ці країни відкрито заявляють) - це не враховується. Також не береться до уваги величезний військово-промисловий комплекс Росії, більша частина якого розташована за Уралом, що недоступно для українських дронів і ракет, і тотальна мілітаризація життя в РФ. Натомість можливість України протистояти агресору вважається всесвітнім злом і несправедливістю...

І ось питання: як рашисти сприймають американців та європейців? Чи вважають їх абсолютно недоумками, чи, можливо, слабодухими наївними людьми?

На мою думку, стосовно американців, щонайменше після 20 січня цього року, Росія функціонує у рамках концепції, яку колись сформулював відомий сатирик Задорнов: "Ну американцы! Ну дурные!" І робить це досить успішно.

Думаю, читачі самі легко згадають усі інвективи на адресу України, висловлені чинною адміністрацією США, всі вислови стосовно "чудових російських вояків", які гинуть на фронті, всі запевнення у "щирому бажанні миру" з боку головного кремлівського чекіста, всі санкції, під які втрапила Україна (а як інакше назвати, скажімо, зупинку постачання зброєю та боєприпасами?) - і так далі, і таке інше. Ба більше: на подарованому Путіним Трампу через Віткоффа портреті американського президента прапор США має лише 47 зірок, тобто три штати кудись поділися; чи не йдеться про "споконвічні землі" московітів Аляску, Гавайї та Каліфорнію, де в ХІХ столітті були колонії Російської імперії? "З'їдять іще й не те!" - так, схоже, думають у Кремлі, бо ж де-факто у США прирівняли агресора та жертву. І хоча впродовж останніх тижнів позиція Вашингтона почала-таки змінюватися, Москва не втрачає надії на подальшу успішність свого підходу до "конфлікту" з Україною. І справді, спецпредставник президента США в Україні Кіт Келлог щойно нагадав: мовляв, Дональд Трамп неодноразово заявляв: "Припиніть убивства негайно". Тобто, якщо до твого дому вдерлися озброєні гангстери, ти не маєш права їх постріляти, а мусиш сідати з ними за стіл перемовин під дулами їхньої зброї...

Це питання не обмежується лише Україною. Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", ділиться своїми враженнями про військову гру, що проходила в Центрі ядерного нерозповсюдження в Арлінгтоні. За сценарієм, дії розгортаються в 2030-х роках, коли Росія завдає неядерного удару по Хмельницькій АЕС і ядерному енергоблоку в Польщі. Це призводить до викиду радіації та руйнувань у навколишніх містах і селах. "Протягом двох тижнів учасники, які спеціалізуються на стратегічних іграх, активно обговорювали, як реагувати на таку ситуацію. Україна і Польща охарактеризували ці дії як непрямий ядерний удар, адже використання звичайної зброї проти атомних об'єктів може викликати наслідки, подібні до ядерного удару. Вони закликали до негайного завдання потужного удару у відповідь за допомогою високоточної зброї. Учасники з Європейського Союзу запропонували спочатку оцінити, куди може подути вітер, і які будуть наслідки, перш ніж обдумувати відповідь на агресію. Американські представники не змогли сформулювати єдину позицію, проте не підтримали підхід, запропонований Україною та Польщею. Коли ті вимагали термінового удару у відповідь силами НАТО, американці заблокували можливість полякам це здійснити." Це можна розглядати як "небажання ескалації" (схоже, ми вже не раз чули це від представників попередньої адміністрації США), або ж як "миролюбність". Проте, росіяни, на думку Гончара, оцінюють подібні ситуації в контексті своєї специфічної логіки.

На мою думку, якби в США в 1940-х роках існувала подібна адміністрація, есесівці могли б патрулювати не лише вулиці Лондона, а незабаром і Вашингтона...

Що стосується Євросоюзу, а також Великої Британії, тут ситуація дещо інша. У Москві вважають "гейропейців" (за винятком хіба що британців і скандинавів) людьми балакучими та нерішучими, а ЄС - недієздатною організацією, небажані кроки якої щодо Росії заблокує Угорщина Орбана (до речі, офіційні особи ЄС постійно говорять, що неприпустимо дозволяти одній державі блокувати діяльність усього Союзу - чи не час перейти від слів до діла?). Наразі Євросоюз офіційно звернувся до Росії з вимогою повністю припинити бойові дії в Україні щонайменше на 30 днів. Заява ЄС наголошує, що ця організація лишається відданою досягненню всеосяжного, справедливого й термінового миру в Україні, який ґрунтується на принципах Статуту ООН і нормах міжнародного права. Тимчасове припинення бойових дій могло б суттєво полегшити гуманітарну ситуацію та створити умови для реального діалогу з метою припинення російської агресії й відновлення стабільного миру. Саме зараз Росія має довести свою справжню готовність до миру. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія має припинити вогонь в Україні на 30 днів без жодних попередніх умов. У разі порушення ЄС готовий запровадити проти РФ жорсткі санкції. У відповідь один із "голосів Путіна" Дмитрій Медвєдєв закликав західних лідерів "засунути у свої пангендерні дупи" мирні ініціативи щодо України.

Чи не варто було б одразу запровадити додаткові санкції для посилення своїх пропозицій? І замість того, щоб обмежитися лише наданими Україні ракетами Patriot та боєприпасами для системи HIMARS, як це зробив новий уряд Німеччини, слід було б також передати значну кількість бронетехніки, артилерійських систем, засобів протиповітряної оборони, ракет різних дальностей та боєприпасів, які зараз без діла займають західні склади. Адже просто наявність зброї недостатня; Україні також потрібні підготовлені військові, здатні ефективно діяти в умовах сучасного конфлікту, а з цим у багатьох європейських країнах є серйозні проблеми, про що відкрито говорять представники урядів деяких країн ЄС. Поки Україна стримує російську агресію, Західна Європа може почуватися відносно в безпеці та нарешті зосередитися на розвитку свого військово-промислового комплексу. Потужна військова техніка з арсеналів країн НАТО потрібна переважно Польщі та країнам Балтії (Скандинавію вони можуть захистити самостійно), в той час як українці фактично ведуть боротьбу за всіх інших. Полякам варто було б розглянути можливість відправити до України кілька добровольчих бригад, щоб їхні солдати отримали бойовий досвід і продемонстрували на ділі, що знамениті слова: "Jeszcze Polska nie zginęła, Kiedy my żyjemy" — це не просто слова.

У ніч з 10 на 11 травня президент Росії Володимир Путін зробив заяву, в якій спробував пояснити попередні коментарі як Дмитра Пєскова, так і Дмитра Медвєдєва. У цій промові містилися як відверті неправди, так і часткові викривлення, а також маніпулятивні тези, що нагадують стиль Задорнова. Спочатку Путін говорив про "порушення перемир'я" з боку України та "боротьбу з нацизмом", хоча це вже більше стосується західних прихильників ХАМАСу. Далі він стверджував, що Україна нібито відмовилася продовжувати оголошене Росією перемир'я, не згадавши при цьому про 30-денне перемир'я, запропоноване Україною і європейськими лідерами з 12 травня. Потім він висунув ідею "відновлення" прямих переговорів у Стамбулі 15 травня, які, за його словами, "не були перервані нами", але без припинення бойових дій, з метою вирішення "першопричин війни". Це означає, що Росія продовжить свої агресивні дії, завдаючи ударів по Києву та іншим містам, нарощуючи військову потужність на кордонах з Фінляндією і Естонією, а також розміщуючи додаткові війська в Білорусі. Переговори в Стамбулі, ймовірно, знову будуть зосереджені на вимогах визнати основи угод, які були висунуті в березні 2022 року і які можуть призвести до руйнування української державності (не буду вдаватися в деталі, адже про це вже багато сказано). Путін розуміє, що робить: перша реакція Трампа на його ініціативу була оптимістичною, мовляв, "це може стати великим днем", тоді як Макрон висловив стриманий оптимізм. Це викликає певну тривогу, але, можливо, Вашингтон нарешті усвідомить, що головний кремлівський чекіст продовжує вводити їх в оману, а Євросоюз активізує допомогу Україні та нарешті ізолює проросійський авторитарний режим Орбана?