Світло може зникнути навіть без російських ракет.

У понеділок, 11 листопада за вказівкою "Укренерго" були запроваджені аварійні вимкнення у Києві та у 12 регіонах України. Нагадаємо, що їх застосовують за нагальної потреби і вони не обмежені, доки обставини, котрі їх викликали, не усунені. Графіки планових і стабілізаційних включень при цьому не діють.

Світло зникало у Києві, у Сумській, Харківській, Житомирській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій, Київській і Чернігівській областях.

Це викликало подив, оскільки в "Укренерго" зазначили, що споживання не зазнало значного зростання, а дефіцит компенсували за рахунок імпорту з Словаччини, Польщі, Угорщини, Румунії та Молдови.

Аварійні відключення електроенергії 11 листопада відбулися під час повітряної тривоги. Тому, якщо споживання не збільшувалося, слід врахувати як питання безпеки, так і можливі політичні аспекти.

Керівник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко підтвердив інформацію про введення відключень електропостачання, які були здійснені через загрозу ракетного удару. У "Укренерго" зазначили, що це був превентивний захід, а також цю версію підтвердило Міністерство розвитку громад і територій.

Проте українці залишаються скептичними та обуреними. Наприклад, у Києві мешканці окремих районів висловлювали своє невдоволення в соцмережах: навіть після того, як аварійні відключення завершилися, електропостачання не було відновлено. Оскільки пошкоджень не спостерігалося, звичайні українці не можуть зрозуміти, чому виникають такі затримки.

"Це превентивні заходи - прихована спекуляція, - резюмує версії користувачів голова ГО "Всеукраїнська спілка громадського добробуту" Ігор Швигін. - Чомусь відбувається в один і той же час. Народ не вірить, всі переконані, що електроенергію продають за кордон або розраховуються за якісь послуги".

Невтямки та окремим представникам парламенту. Олексій Кучеренко, заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики, підтверджує, що цей захід має превентивний характер. Проте він радить "Укренерго" зосередитися на дійсно важливих справах, а не витрачати час і ресурси на марні конференції. "До речі, варто заздалегідь сповістити про це в усіх медіа, роблячи акцент на важливості теми і повторюючи інформацію кілька разів", - підкреслює він.

Ця рекомендація є важливою, оскільки, за словами радника прем'єр-міністра та члена спостережної ради "Укренерго" Юрія Бойка, "ми будемо діяти так і в майбутньому". Директор YASNO Олексій Коваленко підтвердив, що "вимкнення триватимуть стільки, скільки це буде необхідно", пояснюючи, що багато людей забули про події на початку 2023 року. Нагадаємо, що тоді превентивні відключення стали звичайною практикою.

Таким чином, українцям слід підготуватися до затяжних відключень електрики, які можуть мати нові характеристики: відключення, ймовірно, проводитимуться раптово у випадку загрози атаки на енергетичні інфраструктури. Час, коли електрику відновлять, також залишиться невідомим.

Цікаво, що всього за кілька днів до виникнення аварійних відключень прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про досягнуту угоду з партнерами щодо збільшення обсягу імпортної електроенергії з 1,7 до 2,1 гігаВат. "Це було зроблено для додаткових заходів превентивної підтримки", — зазначив він тоді. Схоже, що термін "превентивний" стане ключовим у контексті електричних вимкнень, які очікуються у 2024 році.

Насправді вимкнення 11 листопада сталися через недоремонтованість енергеосистеми, пояснив Gazeta.ua експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. За його словами, навіть якщо ворог ударить по підстанції, котра не розташована або не пов'язана з АЕС, "піде різке пониження потужності на АЕС, це може пошкодити блок і він може вийти у ремонт на 2-5 днів. А якщо кілька блоків? Навіть якщо один-два блоки, це одразу буде проблематично. Ми відразу вимушені будемо брати більше допомоги і це не покриватиме наші енергетичні потреби. Тому зіграли на випередження".

За словами фахівця, навіть у разі відсутності ракетної небезпеки, можливі відключення електрики у ситуаціях, наближених до аварійних. "Логіка проста: краще провести 5 годин без електроенергії, ніж 55 годин", - зазначив Корольчук.

Попередні етапи відключень електроенергії призвели до зростання тарифів для споживачів, тому цілком зрозуміло, що зараз також можливі зміни. Проте, такий розвиток подій виглядає маловірогідним. Експерт зазначає, що подальше підвищення тарифів не має сенсу, оскільки останнє підвищення було здійснене з достатнім запасом, що перевищує прогнозовану вартість (3 гривні 50 копійок).

З іншого боку, є дефіцит, котрий, за прогнозом МВФ, складе 3-4 тисячі мегаВати (мВт). Як підрахував Юрій Корольчук, влітку 4 мВт генерували АЕС, стільки ж давали ТЕС і сонячні електростанції (СЕС). Сукупно з ГЕС мали 11 мВт, ми споживали на піку близько 11 мВт за дефіциту 3 мВт. Зараз сонця менше, майже половина ТЕС розбиті ворогом або недостатньо відновлені (до обстрілів давали 6 мВт, після відновлення 2,4 мВт), ще 7 сВт генерують АЕС плюс 3 мВт ГЕС і ТЕЦ, У пікові періоди споживання, прогнозує експерт, ми виходитимемо на 15 тис мВт, а ресурсів для покриття дефіциту немає, імпорт не задовольнить потреби у повному обсязі.

"Особливо враховуючи, що ми лише починаємо зимовий сезон, оскільки вересень і жовтень були досить теплими. Наразі енергосистема функціонує на межі своїх можливостей. У разі будь-яких змін: зниження температури, зростання споживання або технічних неполадок, це одразу призведе до відключень електроенергії, адже імпорт ресурсів також має свої обмеження," - наголошує він.

Згідно з оптимістичним прогнозом спеціаліста, електропостачання може бути відсутнім протягом 5-6 годин щодня. У песимістичному сценарії темрява може тривати 15-16 годин на добу, а середній варіант передбачає 12 годин без світла. Проте, як підкреслює Юрій Корольчук, це не буде відбуватися щодня.

А ще тривалість вимкнень залежатиме від керівників на місцях. Як розповів Корольчук, ліміти, які розсилає по регіонах "Укренерго", не прописані у законодавстві, у нормативних актах, котрі регулюють роботу обленерго, їх також немає. Тому минулого блекауту (літо 2024 року) вибухнув скандал: мер Києва Віталій Кличко поскаржився, що столицю надміру обмежують в електроенергії. У Житомирі, наприклад, світла значно більше.

"Коли отримуєш повідомлення про обмеження, починаєш підраховувати, кому скільки дісталося. В Житомирі, напевно, живуть особливо стійкі люди, адже відключення тривали там значно менше, ніж у Києві чи в його околицях. В результаті, перевірки були проведені, але жодних покарань не було накладено", - частково розкрив він суть блекаутів.

Але, якщо ситуація повториться, Києву знову доведеться багато часу проводити у темряві, адже у столиці немає великого виробника електроенергії. А плани будувати міні-ТЕС, на які робить ставку влада, потребують значних капіталовкладень.