Тристоронні дискусії в Абу-Дабі: чи можливо досягти угоди про припинення вогню?

Зустріч в Абу-Дабі між представниками України, США та Росії може стати першою тристоронньою спробою відновити діалог за роки повномасштабної війни. На порядку денному -- Донбас, можливе припинення вогню та перевірка готовності сторін виконувати бодай обмежені домовленості. Фокус з'ясував, чого реально слід очікувати від цих переговорів і які ризики вони несуть для України.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що незабаром в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) відбудеться перша тристороння зустріч за участю представників України, США та Росії. Ця подія може стати знаковим кроком у дипломатичних зусиллях для вирішення конфлікту, який триває з 2022 року.

За словами Зеленського, переговори заплановані на 23-24 січня і триватимуть два дні. Ініціатором цього формату виступили США, а український президент зробив заяву про майбутню зустріч під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.

Президент акцентував увагу на тому, що організація тристоронньої бесіди, навіть на технічному рівні, є значущим кроком для відновлення спілкування між сторонами після тривалої паузи в переговорах. Він зазначив, що результативність цього формату залежатиме від готовності всіх учасників йти на компроміси.

Українська сторона вже веде консультації з американськими колегами, тоді як американські представники мали окремі переговори з російськими у Москві -- зокрема спецпредставник США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вели перемовини з російським керівництвом перед поїздкою до ОАЕ.

Вважається, що до процесу переговорів приєднаються основні українські представники, серед яких секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов, перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця, лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов.

Водночас у Кремлі заявили, що перше засідання тристоронньої робочої групи з питань безпеки має відбутися вже 23 січня в Абу-Дабі. Про це повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков, зазначивши, що російська делегація вже сформована та вилітає до ОАЕ. За його словами, домовленості були досягнуті за підсумками нічних переговорів між представниками США та президентом РФ у Москві.

Раніше український лідер позитивно оцінив свою недавню двосторонню зустріч із президентом США Дональдом Трампом, назвавши її "продуктивною" і наголосивши на важливості діалогу для подальших кроків у напрямку миру.

"Переговори в Абу-Дабі: не завершальний етап, а випробування" — які можливості відкривають тристоронні переговори?

Експерти в галузі політики одностайні в тому, що тристоронні зустрічі в Абу-Дабі не слід розглядати як спробу досягти швидкого миру, а радше як тест на здатність учасників вести переговори – принаймні в аспектах технічного та безпекового характеру.

За словами політолога Станіслава Желіховського, ключовою темою тристоронніх переговорів у Абу-Дабі стане Донбас, що вже публічно підтвердив президент України. Водночас експерт застерігає: саме територіальне питання є найбільш складним і політично токсичним, і навряд чи може бути вирішене на нинішньому етапі.

Політолог підкреслює, що ці переговори стали результатом серії важливих контактів, серед яких зустрічі президентів України та США на форумі в Давосі, консультації між українською та американською делегаціями, а також закриті переговори представників США з керівництвом Російської Федерації в Москві. Це свідчить про те, що в Абу-Дабі учасники обговорюватимуть усю нову інформацію, яка була зібрана за останні кілька тижнів, включаючи різні варіанти так званого мирного плану.

Проте, фахівець сумнівається, що учасники переговорів готові до визначених угод стосовно територіальних питань.

"Мова йде, швидше, про маневри та пошук формулювань, які можуть виглядати як поступ до миру, проте не передбачають чітких рішень. Серед можливих сценаріїв – різноманітні конфігурації, які вже обговорювалися в суспільному дискурсі, зокрема концепція вільної економічної зони або інші формати, які формально забезпечували б ефект розділення військових сил," – зазначає експерт у розмові з Фокусом.

У той же час, за його словами, важливим є не лише назва формули, а й сутність угод: де проходитиме межа розмежування, в якому напрямку вона може зміститися та хто здійснюватиме контроль над територіями після виведення військових. Експерт вважає, що саме це є основною перешкодою, адже хоча війська можуть бути відведені, питання щодо лінії зіткнення визначає реальний баланс сил.

Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на те, що попередні прямі переговори між Україною та Росією, зокрема ті, що відбувалися в Стамбулі, насправді були лише формальністю з боку Москви. Тоді справжнього процесу переговорів не відбулося, за винятком гуманітарних питань, які вирішувалися окремо. За його словами, нинішній формат є принципово новим, оскільки передбачає участь військових експертів, що переносить обговорення у практичну та безпекову сферу.

За участі військових фахівців сторони можуть обговорювати обмежене коло питань. Фактично, зазначає Фесенко, їх лише два -- розведення військ і припинення бойових дій, і в обох випадках центральною темою залишається Донбас.

На думку фахівця, саме в цьому місці сконцентровані основні ризики, пов’язані з переговорами. З одного боку, існує можливість, що учасники не зможуть досягти жодної угоди. З іншого боку, існує небезпека політичного та дипломатичного тиску на Україну, що може призвести до вимоги погодитися, бодай формально, на виведення своїх військових з Донбасу в форматі, який виглядає "прийнятним" для міжнародної спільноти.

Фесенко скептично оцінює реалістичність таких сценаріїв. Навіть якщо мова зайде про відведення військ, доведеться узгоджувати десятки складних параметрів: умови, лінію зіткнення, географію зони припинення бойових дій, а також питання, чи передбачатиметься відведення російських військ з інших напрямків -- зокрема Харківської, Сумської чи Дніпропетровської областей, де також фіксувалася активність РФ.

Припинення вогню і "енергетичне перемир'я"

Експерти зосереджують свою увагу на питанні часткового припинення вогню, особливо в контексті можливості введення енергетичного перемир'я. Станіслав Желіховський підкреслює, що ця концепція вже обговорювалася під час зустрічей у Давосі і, ймовірно, також стала темою переговорів між представниками США та Росії в Москві.

На його думку, саме енергетичне перемир'я може стати "пробним каменем" нинішнього переговорного процесу -- способом перевірити, чи здатні сторони не лише декларувати готовність до діалогу, а й виконувати навіть обмежені домовленості. Припинення масованих атак на енергетичну інфраструктуру могло б розглядатися як частковий режим припинення вогню, на чому наполягає Україна і що підтримують її європейські партнери.

Желіховський підкреслює, що такий розвиток подій може бути вигідним і для Росії, яка також стикається з труднощами, зокрема в глибині своєї території, і переживає складну зимову пору. На його думку, це може стати моментом, коли сторони теоретично зможуть "зійтися" -- не як остаточне рішення, а як перший крок до більш широкого припинення вогню. Однак експерт зазначає, що навіть якщо буде досягнуто енергетичне перемир'я, це призведе лише до часткової деескалації. Після цього виникне можливість для більш детального обговорення повного припинення бойових дій та можливих політичних угод.

Логіку переговорного процесу також аналізує Володимир Фесенко, який висловлює думку, що спеціальний блок дискусій має бути відведений для питань, пов'язаних із режимом припинення вогню та механізмами його контролю. Ці питання, що охоплюють умови, процедури та моніторинг виконання угод, перебувають у компетенції військових експертів і складають фундамент для будь-яких серйозних переговорів.

Фесенко вважає, що сторони можуть вести переговори щодо поетапного припинення вогню, що, на думку багатьох аналітиків, є найбільш здійсненним варіантом на даному етапі. В рамках цього підходу енергетичне перемир'я розглядається не як окрема ініціатива, а як перший крок до загальної деескалації. Експерт зазначає, що досягнення угоди в цій сфері стало б свідченням готовності сторін зменшувати ступінь конфлікту та поступово обмежувати його масштаби, що, в свою чергу, стало б важливим сигналом про реальний прогрес у напрямку до мирного врегулювання.

Водночас Фесенко акцентує увагу на тому, що навіть цей варіант залишається під знаком питання. Багато експертів висловлюють сумніви щодо того, чи готовий Володимир Путін насправді до деескалації конфлікту. Саме тому угода про енергетичне перемир'я могла б слугувати важливим показником — або свідченням початку істотних змін, або підтвердженням їхньої імітації.

Майбутні варіанти: між справжніми переговорами та симуляцією миру.

Говорячи про перспективи переговорного процесу, політологи застерігають від завищених очікувань і наголошують: ключовим фактором залишається поведінка Росії та роль США як модератора переговорного треку.

Як наголошує Желіховський, не варто мати ілюзій щодо справжніх намірів Москви. Він підкреслює, що існує ймовірність, що Росія використовуватиме переговори для затягування часу або ж для створення видимості мирного процесу, при цьому висуваючи вимоги, які є неприйнятними для України.

"У цій ситуації ключову роль відіграватиме позиція Сполучених Штатів та сигнали, які Дональд Трамп передає Володимиру Путіну. Мова йде не лише про готовність до переговорів, а й про можливість Вашингтона діяти рішуче, якщо Росія не піде на справжні компроміси," -- зазначає експерт у сфері політики.

Окремо Желіховський обговорює концепцію "Ради миру", яку згадував Трамп. На його думку, для Кремля участь у такому форматі може виглядати привабливою як проміжний крок до виходу з міжнародної ізоляції та відновлення своєї ролі в глобальній політиці. Проте експерт висловлює скептицизм щодо цієї ініціативи, підкреслюючи, що агресор не зможе виступати в ролі миротворця без фактичного припинення бойових дій. За його словами, участь у такому процесі може слугувати для Путіна можливістю продемонструвати свою готовність до компромісів, не відмовляючись при цьому від основних вимог щодо Донбасу.

Схожу оцінку дає і Фесенко, який наголошує, що переговори в Абу-Дабі не можуть дати результату з першої спроби. Причина -- глибина і масштаб протиріч між сторонами, насамперед щодо територій. Навіть за найбільш оптимістичного сценарію йдеться лише про початок складного і тривалого переговорного процесу.

"Якщо переговори не зайдуть у глухий кут уже на старті й будуть хоча б відносно конструктивними -- тобто зосередженими на реальних компромісах, а не деклараціях, -- процес може перейти в інтенсивну фазу з регулярними раундами. У такому разі роль США як головного посередника і модератора стане визначальною", -- каже експерт.

Водночас політолог застерігає від негативного сценарію, за якого участь Росії в переговорах є частиною власної політичної гри Путіна з Трампом -- демонстрації формальної готовності до компромісів без наміру реально від них відступати. У цьому контексті зустрічі в Абу-Дабі можуть стати радше політичним сигналом для Вашингтона, ніж кроком до реального врегулювання.

Отже, експерти одностайні в думці, що зустріч у Абу-Дабі не призведе до завершення війни, проте може виконати іншу, не менш важливу роль. Вона має продемонструвати, чи готові учасники до реальних кроків у напрямку до припинення конфлікту, або ж переговори залишаться лише формальністю, що не матиме жодних практичних наслідків.

Нагадаємо, що під час свого виступу в Давосі президент України Володимир Зеленський зазначив, що Європі не вистачає політичної рішучості, і що для них інші проблеми часто вважаються більш критичними, ніж питання справедливості.

Фокус також повідомляв, що президент США Дональд Трамп вважає, що війна між Росією та Україною повинна закінчитися, і це є спільним бажанням усіх.