"У нас відсутня стабільна система неминучості покарання за злочини, скоєні в армійських рядах" -- Симороз

Олег Симороз. Фото: Владислав Кравець/Суспільне

"У нашій армії не існує стабільної системи, що забезпечує неминучість покарання за скоєння кримінальних правопорушень."

Останніми днями громадськість активно обговорює скандал щодо вбивства двох цивільних. В організації злочину підозрюється екскомандир 155-ї ОМБР "Анна Київська" Станіслав Лучанов. 14 липня Рокитнянський райсуд Київщини обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На суді прокурор стверджував, що двох цивільних за наказом Лучанова було вбито. Також було затримано понад 10 військовослужбовців цього підрозділу. Станіслав Лучанов на судовому засіданні щодо обрання йому запобіжного заходу заявив журналістам, що не визнає своєї провини.

Як ви вважаєте, з яких причин це стало можливим?

Тут мова, я думаю, про комплексні проблеми, які є в армії. Це ставка, м'яко кажучи, не на тих людей, не на ті підходи, не на ті чесноти, які мають бути в командира. Крім того, є системні проблеми. Це відсутність настання невідворотного покарання саме для вищих ешелонів командирів. І в принципі, це підривало віру військових, саме рядового складу, сержантського, молодшого офіцерського, тому що деякі люди, які в першу чергу причетні до якихось недолугих дій, до злочинів в армії, дуже часто уникають відповідальності, переїжджають кудись у ТЦК на роботу або ще кудись. І ще один момент -- різноманітні покидьки у погонах бачать, що немає реальної відповідальності, а це такий інстинкт тваринний. Це психологія злочинця, є у криміналістиці таке поняття. Вони, розуміючи, що не настає покарання, починають думати в найгіршу сторону. І не бояться нічого, бо думають: "Ну, вчиню я злочин, і що мені буде? Навіть якщо буде скандал, мене переведуть у ТЦК і все буде добре". Мабуть, ці два аспекти я б виділив.

Цю тему можна розвинути в більш конкретному напрямку, зокрема, що в нашій армії відсутня військова юстиція, а правоохоронні органи не виконують своїх функцій. Мова йде про різні злочини — від службових злочинів до випадків насильства, катувань серед військових і виконання незаконних наказів. Правоохоронна система не може впоратися з цими викликами, оскільки їхні обов'язки покладені на Військову службу правопорядку. Я б навіть не став називати їх військовою поліцією, адже вони не мають слідчих повноважень. Фактично, це інститут, який лише підтримує правопорядок. Державне бюро розслідувань не має ані бажання, ані ресурсів для розслідування цих злочинів. Це призводить до того, що в армії відсутня ефективна система покарання за кримінальні злочини, що має серйозні наслідки, про які ми вже згадували.

Дякую за детальний аналіз. Насправді, помилки починають наростати вже на початковій стадії, коли злочин вчиняється, а оточуючі не спостерігають активних дій влади щодо його ліквідації. Невиправданий злочин, що залишається без покарання, є ще однією причиною, що підштовхує до його повторення. І нарешті, існують системні недоліки у законодавстві.

Я б охарактеризував це як патологічне утворення, яке з кожним роком бездіяльності найвищого законодавчого органу — що лише спостерігає, перетворює ці проблеми на шоу та висвітлює їх у TikTok — на жаль, продовжує зростати. Замість того, щоб активно боротися з цією ситуацією, як це роблять у медицині, обираючи рішучі методи лікування для виживання, ті, хто покликаний вирішувати ці проблеми, просто споглядають, на жаль.

"Українській владі та командуванню треба починати вчитися працювати з незручними, але фаховими, авторитетними людьми, які відстоюватимуть свою думку"

Існує вислів "метастази корупції", але в даному випадку доречно говорити про метастази безкарного зла або ж безвідповідальності — це схоже на подібні аналогії.

Як сприймає ситуацію Верховний Головнокомандувач ЗСУ, президент України Володимир Зеленський? Він зазначає: "На жаль, це військовослужбовці, колишній командир 155-ї бригади. Усі їхні дії підлягатимуть ретельній перевірці. Це питання, яке стосується не лише однієї громади, а й виходить за межі Київщини. Важливо виявити всю правду та притягнути до відповідальності всіх, хто винен - це вимога всього суспільства. І так і буде", - акцентує президент Зеленський.

Після публікації розслідування полк "Скеля" вийшов із закликом не асоціювати Лучанова з їхнім підрозділом. Здобутків на їхньому рахунку, пишуть представники "Скелі", багато. Зокрема, днями стало відомо, що 425-й штурмовий звільнив 6 сіл на Дніпропетровщині -- під контроль України повернули Тернове, Запорізьке, Новогеоргіївку, Вороне, Січневе та Маліївку. Пілоти 155-ї бригади розбомбили схованку росіян.

Як запобігти негативним асоціаціям? Перед тим, як відповісти на це питання, варто зазначити ще один важливий аспект. Очевидно, що проросійські джерела не пропустили можливість висвітлити цей інцидент. Слід усвідомлювати, що ворог завжди на чеку і використовує подібні ситуації для своїх цілей. Оскільки ця подія є чутливою, аналогічні матеріали, що намагаються піднести Збройні Сили України в негативному світлі, будуть набувати популярності.

Щоб уникнути дискредитації, маніпуляцій та підриву авторитету Збройних Сил, важливо не обирати на керівні посади аморальних осіб. Я не можу зрозуміти, чому для звичайних працівників вимагають численні перевірки та мотиваційні листи. Простим людям важко потрапити навіть на базову командну позицію, оскільки їх піддають численним перевіркам, у тому числі поліграфам. А що ж стосується вищого керівництва? Поки у нас буде існувати кумівство і призначення на посади осіб, які не мають моральних принципів і працюють лише за принципом "ручного" виконання наказів, ми не зможемо сподіватися на позитивні зміни. Влада та командування України повинні навчитися взаємодіяти з незалежними, але компетентними та авторитетними людьми, які мають сміливість відстоювати свою думку. Лише тоді армія стане справжнім прикладом репутації, зокрема на рівні вищого командування. Якщо ж призначення будуть робитися на користь осіб, що вже дискредитовані і виконують будь-які необдумані рішення лише для того, щоб виконати наказ, ми ризикуємо повторити шлях армії нашого ворога. Російська армія є яскравим свідченням цього.

Я щиро сподіваюся, що ситуація з "Скелею" та 155-ю бригадою нарешті приверне увагу в Офісі Президента і Генеральному штабі, адже, м'яко кажучи, їхня кадрова політика залишає бажати кращого і не відповідає реальним потребам. Тому необхідно вжити відповідних кадрових заходів на найвищому рівні в Силах оборони та Збройних силах України.

Остаточний висновок буде дуже стислим. "Україна - не Росія" — це назва відомої книги другого президента України, Леоніда Кучми. Тому наші підходи повинні кардинально відрізнятися від тих, що мають місце в Московії. Ми є демократичною та цивілізованою нацією, і все повинно бути під контролем суспільства. Необхідно проводити конкурси. З одного боку, війна — це безумовний жах, але з іншого — вона може стати перезавантаженням для економіки, адже люди, які раніше жили звичайним життям, можуть раптом виявити в собі військові здібності. Історія знає безліч таких випадків.

Екс-командувач 155-ї окремої мотопіхотної бригади Станіслав Лучанов (на першому плані). Джерело: Facebook/155-та ОМПБ.

КОНТЕКСТ

На засіданні, що відбулося 14 липня, Рокитнянський районний суд Київської області ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади "Анна Київська" Станіслава Лучанова. Йому призначено тримання під вартою на 60 діб без можливості внесення застави. Підполковнику висунуто підозру в причетності до організації викрадення та вбивства двох осіб. Цю інформацію повідомили журналісти з місця судового розгляду для Суспільного.

Засідання стартувало з чотиригодинним запізненням, і на самому початку Станіслав Лучанов повідомив представникам ЗМІ, що не вважає себе винним.

ВАРІАНТ ПРОКУРАТУРИ

Прокурор підкреслив, що підозрюваний займає посаду підполковника Збройних сил України і, виконуючи обов'язки командира 155-ї окремої мотострілкової бригади, був "безпосереднім керівником" інших учасників кримінального провадження, які також є військовими. Таким чином, він, на думку прокурора, вирішив залучити їх до викрадення братів Максима та Романа Мосейчуків з села Калинівка, керуючись "особистими мотивами".

Відповідно до заяви обвинувачення, підполковник вирішив залучити до викрадення та вбивства обох чоловіків військовослужбовців на ім'я Руслан Дмитрук, Андрій Заяць, Олександр Перцула, В'ячеслав Артамонов, Богдан Шурко, Максим Микитенко, Роман Козак і Сергій Коломієць, які підпорядковувалися йому. Нібито, він дав їм вказівку розподілити між собою "ролі" та взяти на себе керівництво підготовкою і здійсненням цього злочину.

За словами прокурора, зазначені військові вночі прибули до села Калинівка на Київщині та без дозволу увійшли на територію, де проживали брати Мосейчуки. Підозрюваний на ім'я Заєць двічі вистрілив у ногу Роману, одному з братів. Після цього, військовослужбовці силою помістили обох братів у автомобілі Mercedes Vito та Mitsubishi L200 і доставили їх до військової частини А5001, розташованої неподалік Полтави, де вони незаконно утримувалися до 1 липня.

Згідно з інформацією прокурора, 1 липня Лучанов ухвалив рішення організувати убивство Мосейчуків, щоб замаскувати факт викрадення. Прокуратура стверджує, що для реалізації цього плану він залучив Олексія Долгаленка, командира 155-ї окремої механізованої бригади, підпорядкованого йому. За наказом свого начальника, Долгаленко 1 липня перевіз Максима Мосейчука на полігон поблизу Полтави, де вистрілив йому в голову, внаслідок чого Мосейчук загинув на місці.

"У Лучанова з'явився намір вчинити вбивство. Він залучив до цього Олексія Долгаленка, який підпорядковувався йому безпосередньо. [...] Лучанов дав команду ліквідувати братів та обрав для цього місце [...] 1 липня Долголенко вивіз Мосейчука Максима з (території військової -- ред.) на полігон. Завдавши удару в голову, Мосейчук помер," -- заявила сторона обвинувачення.

Згідно зі словами прокурора, підозрюваний також відвіз на полігон свого другого брата, Романа. Він стверджує, що Долгаленко здійснив вистріли у голову щонайменше вісім разів. Щоб приховати злочин, підозрюваний помістив тіла в заздалегідь вириту яму на території цього полігону та повідомив про це Лучанову.

Озвучуючи деталі справи, обвинувачення звернуло увагу суду на те, що підполковник, після того як інформація про викрадення братів Мосейчуків стала публічною, звернувся до Служби зовнішньої розвідки, змінивши свій номер телефону. Крім того, сторона обвинувачення клопотала про його арешт без можливості внесення застави. Слідчі вважають, що екскомандир 155-ї окремої мотострілецької бригади може намагатися сховатися від правоохоронних органів та впливати на свідків, які раніше служили під його командуванням.

ЩО КАЗАВ ЕКСКОМАНДИР 155-Ї ОМБР ТА ЙОГО АДВОКАТ

Під час судового засідання Лучанов заявив, що не згоден з оголошеною йому підозрою. Крім цього він стверджував, що готовий співпрацювати зі слідством. Підозрюваний також зазначив, якщо слідчі вбачають якісь ризики, то він згодний із запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою до з'ясування всіх обставин. Крім цього, підполковник заперечив, що пішов у СЗЧ. Він стверджував, що був у відпустці, а потім -- на лікарняному.

Адвокат Лучанова Денис Лисов заявив, що "в матеріалах справи немає жодної згадки" про його підзахисного. За словами захисника підполковника, вказівку на вбивство братів давала "інша людина". Зокрема, адвокат зауважував, що під час допиту ніхто із сімох підозрюваних у викраденні Мосейчуків не згадував імені Лучанова, а восьмий підозрюваний, Шурко, мовляв, відмовився давати свідчення.

У клопотанні щодо підозри Долголенка, якого підозрюють у вбивстві братів, вказується, що ці злочинні дії він здійснив за вказівкою екскомандира 155-ї ОМБр. Однак Лисов зауважив, що протокол допиту відсутній.

Адвокат підполковника зазначив, спираючись на матеріали справи, що кілька свідків впізнали іншу особу, яка "представлялася командиром 155-ї бригади, відповідно до свідчень цих людей". Крім того, Лисов висловив думку про наявність невідповідності між поняттям "віддавати накази" та "діяти за попередньою змовою". "Питання про завідомо незаконний наказ, на мою думку, не зовсім узгоджується з питанням попередньої змови, яку я не можу зрозуміти. Чи була у них попередня змова, чи ж це був наказ, що виконували?", -- запитав адвокат.

РІШЕННЯ СУДУ

Вислухавши аргументи обох сторін, суддівська колегія ухвалила рішення про взяття підполковника під варту на 60 днів без можливості внесення застави.